Житомирський апеляційний суд
Справа №274/8464/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/233/26
Категорія ст.336 КК України Доповідач ОСОБА_2
21 квітня 2026 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12023060480001772 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 серпня 2025 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня - Городище Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресую: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за ст. 336 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирали.
Термін відбуття покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з моменту його затримання.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 2868 (дві тисячі вісімсот шісдесят вісім) грн 00 коп.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.11.2023 року.
Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме: корінець повістки про відправку в команду, виданої на ім'я ОСОБА_6 - залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Як встановив суд, ОСОБА_6 , будучи військовозобов'язаним, у зв'язку з прийняттям Указу Президента № 69/2022 від 24 лютого 2022 "Про загальну мобілізацію", перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшовши 11.01.2023 та 26.10.2023 військово - лікарську комісію, якою визнаний обмежено придатним до проходження військової служби, 26.10.2023 будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та про наслідки такої неявки ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи заздалегідь попередженим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , на 09 год 00 хв. 30.10.2023, порушуючи порядок комплектування Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме не з'явився у визначені дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , для відправки у команду по мобілізації, чим порушив вимоги сг. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 виправдати.
Вказує, що обвинувачений завчасно повідомив посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість з'явитись у визначений у повістці час.
Також захисник стверджує, що пояснення свідків не слід брати до уваги, оскільки вони є працівників РТЦК та СП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно проходив ВЛК, коли не пам'ятає, був визнаний обмежено придатним, хоча має захворювання на артрит та артроз. В обстеженні написали, що у нього присутній больовий синдром, однак ВЛК у висновку цього не вказали. Бойова повістка йому вручалася, він попередив працівників ТЦК, що має більш важливі питання, ніж їхні "хатєлкі". Він чекав відповіді з ВРУ та Міністерства юстиції. Після того як відповіді з ВРУ І МЮУ він отримав, знову проходив ВЛК. З'являвся на всі виклики, коли не міг прийти, повідомляв ТЦК. В письмовому вигляді повідомляв військкомат про неможливість прибути.
Незважаючи на такі пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції безпосередньо дослідивши докази, навівши їх у вироку спростував вказані показання та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Так, свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює штаб - сержантом 3-ї категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оксюківський проходив ВЛК і визнаний обмежено придатним. Ним вручалася повістка для уточнення даних. Обвинуваченому видавалися бойові повістки, на яку дату, не пам'ятає, однак ОСОБА_10 по бойовій повістці до відбуття не з'явився. Про неявку ОСОБА_6 на відправлення ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено звернення до поліції.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що являється офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 , який пояснив, що обвинуваченого неодноразово викликали до ТЦК та СП, вій постійно з'являвся по звичайних повістках. ВЛК його визнано обмежено придатним. Від отримання бойової повістки ОСОБА_10 відмовився, про що складено акт. Коли обвинуваченому вручали бойову повістку, точно не пам'ятає. ОСОБА_12 повістка була виписана, однак обвинувачений не з'явився. Повістку направляли йому за місцем роботи та приходили до нього додому. У військовому квитку ОСОБА_6 є виправлення, наявна різниця у військових званнях, тому і викликали обвинуваченого, однак він не з'явився для оновлення даних;
Свідок ОСОБА_13 надав пояснення, що являється начальником відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 , який суду пояснив, що обвинувачений приходив неодноразово до ТЦК та СП, однак за бойовою повісткою не з'явився. Коли саме проходив обвинувачений ВЛК, сказати не може. По бойових повістках ОСОБА_10 не прибував, відстрочки йому не надавались, бо жодних звернень з цього приводу не було. Під час його роботи в ТЦК обвинуваченому виписувалася одна бойова повістка. Оксюківський з'явився в каб. № 8 ТЦК, вони хотіли йому вручити повістку, однак обвинувачений відмовився, про що був складений акт, в якому він поставив підпис. Після того передали звернення до поліції.
Твердження сторони захисту про зацікавленість свідків - працівників РТЦК та СП є необґрунтованими та ґрунтуються лише на припущеннях.
Вказані особи виконували покладені на них законом державні функції та діяли виключно в межах своїх повноважень.
Будь-яких даних про наявність особистих неприязних стосунків із обвинуваченим чи мотивів для його обмови суду не надано.
Показання свідків про неявку 09 год 00 хв. 30.10.2023, без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , для відправки у команду по мобілізації є чіткими, послідовними та повністю узгоджуються з іншими письмовими доказами й матеріалами справи, що підтверджує їхню об'єктивність та не заперечуються і самим обвинуваченим, який визнає неявку і поважною причиною для цього вважає очікування відповіді з державних органів на його звернення про заборону партії «Ліва опозиція» головою осередку, якої він являвся.
Крім того, всі свідки давали присягу говорити суду правду та були повідомлені про кримінальну відповідальність за дачі неправдивих показів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що показання свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_13 в частині відмови обвинуваченого отримати повістку, про що було складено відповідний акт, суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних підтверджуючих доказів факту відмови ОСОБА_6 від отримання повістки.
Крім того, винуватість ОСОБА_6 підтверджується іншими доказами у справі, які суд оцінив у сукупності, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення № 1537 від 03.11.2023, згідно якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 повідомлено про скоєння громадянином ОСОБА_6 , 1967 року народження, кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України;
- копією наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 26 від 24.02.2022 року «Про проведення загальної мобілізації на території Бердичівського району»;
- довідкою військово - лікарської комісії № 11719/25 від 26.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено 26.10.2023 медичний огляд ВЛК, на підставі ст. 61-б, 64-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи _ ТДВ_ Б_ обмежено придатний до військової служби; непридатний до служби у десантно - штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах; придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК, установах, організаціях, навчальних складах;
- довідкою військово - лікарської комісії № 4/8/2 від 11.01.2023, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний обмежено придатним до військової служби;
- довідкою ВЛК № 7/5 від 20.06.2024 на ім'я ОСОБА_6 , відповідно до якої він визнаний придатним до військової служби
- копією Розписки на ім'я ОСОБА_6 з підписом про отримання повістки від 26.10.2023 про необхідність явки для відправки за мобілізацією на 30.10.2023 р. на 9 год.;
- копіями картки професійного відбору кандидата щодо ОСОБА_6 за підписом начальника ВОЗІК ОСОБА_15 ; "діагностики лідерських якостей", бланком вивчення військовослужбовця призваного по мобілізації;
- карткою соціально - психологічного вивчення кандидата для проходження військової служби за мобілізацією у ЗСУ від 01.06.2023, з висновків якої вбачається, що ОСОБА_6 рекомендується до проходження військової служби;
- протоколом огляду місця події від 14.11.2023, яким зафіксовано добровільну передачу керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 оригіналу корінця повістки "Розписка" від 26.10.2023 на ім'я ОСОБА_16 , для вилучення;
- протоколом отримання зразків для експертизи від 16.11.2023, згідно якого відібрано в ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразки підпису для проведення судово - почеркознавчої експертизи;
- висновком експерта № СЕ - 19/106-23/15149 - ПЧ від 24.11.2023, відповідно до якого досліджуваний підпис від імені ОСОБА_6 у графі "(підпис військовозобов'язаного)" розписки повістки на його ім'я від 26.10.2023 виконаний, ймовірно, ОСОБА_6 .
З аналізу цих доказів у сукупності слідує, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 24.02.2022 року зобов'язано провести на території Бердичівського району мобілізацію людських і транспортних ресурсів в обсягах, визначених планом.
Відповідно до висновку №4/8/2 від 11.01.2023 року ОСОБА_6 визнаний обмежено придатним, а згідно з висновком №3/79 від 20.06.2024 року він придатний до військової служби.
Крім того, в справі наявна розписка від 26.10.2023 року на ім'я ОСОБА_6 про вручення повістки про прибуття до пункту попереднього збору військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 год. 30.10.203 року.
У подальшому ОСОБА_6 у зазначений у повістці час не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Суд у вироку надав оцінку показанням обвинуваченого у сукупності з іншими доказами та прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а саме 30.10.2023 року на 09 год. будучи заздалегідь попередженим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи на те поважних причин, не з'явився у визначену дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки у команду по мобілізації.
Доводи апелянта, що обвинувачений ОСОБА_6 завчасно повідомив посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість з'явитись у визначений у повістці час є голослівними, з таких підстав.
Зі змісту статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни (військовозобов'язані та резервісти) зобов'язані з'явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (п. 1 ч. 3 цієї статті). У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 3 ч. 3 цієї статті).
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (абз. 7 ч. 3 цієї статті).
Однак, судом першої інстанції та апеляційним судом вказаних обставин не встановлено, до апеляційної скарги таких доказів не надано, а обвинувачений лише голослівно вказує, що не з'явився 30.10.2023 року з поважних причин.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що сукупність досліджених доказів у своєму взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
Доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують.
Покарання ОСОБА_6 призначено з дотриманням положень ст. 65 КК України.
Судом першої інстанції було враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, те, що вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Крім того, суд взяв до уваги ситуацію, яка наразі склалася в країні - збройну агресію рф та конституційний обов'язок кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений ОСОБА_6 умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: