Справа № 752/24987/20
Провадження № 4-с/752/28/26
27 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Плахотнюк К.Г. за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А., вивчивши матеріали скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Романа Йосифовича на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Богдана Ярославовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 -,
встановив:
16.06.2025 року адвокат Лазорко Р.Й., який діє від імені та в інтересах стягувача ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця Кедика Б.Я. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого листа у справі № 752/24987/20 від 10.11.2023 року стягувачеві без прийняття до виконання; скасувати повідомлення від 22.05.2025 р. про повернення виконавчого листа № 752/24987/20 від 10.11.2023 року; зобов'язати старшого державного виконавця Голосіївського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийняти до виконання виконавчий лист № 752/24987/20 від 10.11.2023 року та відкрити виконавче провадження на підставі його заяви.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, 10.11.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 752/24987/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 10 000,00 дол. США, проценти в розмірі 2500 дол. США, 3% річних в розмірі 437,26 дол. США, а в загальному 12937,26 дол. США, судовий збір в розмірі 3679,37 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
04.06.2025 р. на поштову адресу стягувача надійшло повідомлення державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Б.Я. про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, яким повідомлено про те, що до заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2025 р. не додано договір та витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його.
Стягувач вважає повідомлення державного виконавця неправомірним, прийнятим з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження за скаргою.
У судовому засіданні 27.04.2026 року сторони відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 10 000,00 доларів США, 2 500,00 доларів США - проценти за договором позики, 3% річних в розмірі 437,26 доларів США, судовий збір в розмірі 3 679,37 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
На виконання рішення від 17.12.2021 р. у цивільній справі 10.11.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва видано один виконавчий лист, де боржником є ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зі змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
Представництво сторін у виконавчому провадженні унормовано статтею 16 Закону України "Про виконавче провадження".
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (абзац 2 частини четвертої статті 16 Закону ).
Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Ордер на надання правничої допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Ордер видається адвокатом, який здійснює індивідуальну діяльність; адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Типову форму ордера, а також єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань та бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями для підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
18.05.2025 р. представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Лазорко Р.Й. направив на адресу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2021 року у справі №752/24987/20 на підставі виконавчого листа. До заяви адвокатом було додано оригінал виконавчого листа від 10.11.2023 року, ордер серії ВВ № 1048649, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000214.
04.06.2025 р. на адресу стягувача ОСОБА_1 надійшло повідомлення державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Кедика Б.Я. від 22.05.2025 р. № НОМЕР_1 про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №752/24987/20 від 10.11.2023 р. на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Аргументуючи повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, виконавець посилався на те, що до заяви від 18.05.2025 р. про відкриття виконавчого провадження адвокатом не додано документів, що підтверджують його повноваження як представника підписанта, а саме, що не подано договір та витяг з договору в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що повноваження представника ОСОБА_1 - Лазорка Р.Й. при зверненні до Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) підтверджуються ордером серії ВВ № 1048649 від 18.05.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правової допомоги від 25.11.2020 року № 32 уповноважив адвоката Лазорка Р.Й. представляти його інтереси у Голосіївському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). Зазначеним Договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Суд зазначає, що відповідно до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого Радою адвокатів України від «12» квітня 2019 року № 41 зі змінами, ордер містить наступні реквізити: - Серію, порядковий номер ордера; - Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; - Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; - Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». - Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); - Ким ордер виданий (назву організаційної форми); - Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; - Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; - Дату видачі ордера; - Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); - Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); -Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності). Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; - Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Ордер, встановленої Положенням про ордер на надання правничої допомоги форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Отже ордер відповідає вимогам чинного законодавства та засвідчує наявність повноважень представника Лазорко Р.Й. на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання (стягнення).
Разом з тим, суд звертає увагу, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закон України «Про виконавче провадження» передбачає ордер як самостійний документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
За таких обставин, суд вважає, що державний виконавець безпідставно повернув виконавчий лист № 752/24987/20, виданий 10.11.2023 року Голосіївським районним судом міста Києва стягувачу у зв'язку з тим, до заяви про примусове виконання рішення не додані Договір про правову допомогу та витяг з договору за умови наявності ордеру.
Враховуючи наведене, вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Романа Йосифовича в частині визнання неправомірними дії державного виконавця Кедика Б.Я. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого листа у справі № 752/24987/20 від 10.11.2023 року стягувачеві без прийняття до виконання та скасування повідомлення від 22.05.2025 р. про повернення виконавчого листа № 752/24987/20 від 10.11.2023 року підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) органів державної влади.
Водночас вимоги скаржника про зобов'язання старшого державного виконавця Голосіївського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийняти до виконання виконавчий лист № 752/24987/20 від 10.11.2023 року і відкрити виконавче провадження задоволенню не підлягають, оскільки правовідносини щодо відкриття виконавчого провадження відносяться до виключної компетенції органів виконавчої служби, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Керуючись ст.ст. 127, 447, 449, 451 ЦПК України, суд, -
постановив:
Скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Романа Йосифовича, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого листа № 752/24987/20, виданого 10.11.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва стягувачеві без прийняття до виконання.
Визнати неправомірним повідомлення від 24.06.2020 про повернення виконавчого листа № 752/24987/20, виданого 10.11.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва стягувачеві без прийняття до виконання.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя К.Г. Плахотнюк