28.04.2026 року м. Дніпро Справа № 904/3175/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Джепа Ю.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія",
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бєлік В.Г.) від 15.09.2025 р. у справі № 904/3175/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 19 426,56 грн, -
У червні 2025 р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" заборгованість у розмірі 19 426,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № ПЗ/В-235536/НЮ від 07.09.2023 про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням в частині оплати наданих послуг.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 р. у справі № 904/3175/25:
- позовні вимоги задоволено у повному обсязі;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" 49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, буд. 1, кімната 229; код ЄДРПОУ 38677725) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) заборгованість у розмірі 19 426,56 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 р. у справі № 904/3175/25 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що до кола обставин, що підлягають встановленню при розгляді цієї справи, входять, зокрема: встановлення особи, винної у затримці вагонів; документальне підтвердження обставин щодо затримки вагонів; обґрунтованість розрахунку плати. Також, на думку апелянта, висновок щодо обґрунтованості позову можливий за умови підтвердження матеріалами справи наявності всіх чотирьох елементів для матеріальної відповідальності: протиправність діяння, вина, причинно-наслідковий зв'язок та наслідки. Однак, розглядаючи цей спір, суд першої інстанції не встановив усіх обставин щодо наявності чи відсутності підстав для покладення на відповідача обов'язку з оплати плати за простій (затримку) вагонів, серед іншого суд не дослідив чи наявна вина відповідача у затриманні вагонів.
Апелянт стверджує, що матеріалами справи не підтверджується наявність підстав для покладення на відповідача плати за простій (затримку) вагонів, на підтвердження чого посилається, зокрема, на відсутність в матеріалах справи підтвердження того, що залізниця нарахувала, а вагонне депо сплатило вказану плату у розмірі 19 426,56 грн.
Також, за твердженнями апелянта, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність вини відповідача у простої вагонів. Як вважає апелянт, простій був спричинений обставинами, за які відповідає сама залізниця.
Окрім цього, на думку апелянта, надані позивачем документи щодо нарахування плати за простій (затримку) вагонів (акти загальної форми та відомість плати за користування вагонами) не фіксують вину відповідача, а відносять цю плату до обов'язку вагонного депо, а також містять взаємовиключні розбіжності. Тобто, ці документи не відповідають встановленим вимогам щодо їх змісту та порядку оформлення, та відповідно, не можуть бути підставою для виникнення зобов'язання з оплати плати за простій (затримку) вагонів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 р. у справі № 904/3175/25 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що оплата відповідачем плати за простій (затримку) вагонів передбачена Договором № ПЗ/В-235536/НЮ від 07.09.2023 про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, підтверджена належними первинними документами (акти ГУ-23, відомості ГУ-46, картки ФДУ-92).
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Верхогляд Т.А. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026р., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Джепа Ю.А., Паруснікова Ю.Б.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця", як перевізником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", як замовником, було укладено договір від 01.07.2020 № 40-38677725/2020-0002 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (надалі - Договір-1).
Пунктом 1.1 Договору-1 визначено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Згідно з пунктом 1.4 Договору-1 надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувального карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до пункту 1.6 Договору-1 договір з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Пунктом 1.7 Договору-1 визначено, що він укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Пунктом 2.1 Договору-1 визначено, що замовник зобов'язаний, зокрема, надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності (підпункт 2.1.1 Договору-1), сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника, самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (підпункт 2.1.4 Договору), відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання сум внесеної передоплати за кодом платника (підпункт 2.1.5 Договору-1).
Підпунктом 2.3.2 Договору-1 визначено, що перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.
Пунктом 3.1 Договору-1 визначено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до пункту 4.1 Договору-1 розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".
Згідно з пунктом 4.2 Договору-1 оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.
Умовами пункту 4.4 Договору-1 визначено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: - провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; - плати за використання власних вагонів перевізника за межами країни, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; - штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо; - неустойки, нарахованої, згідно з додатками до договору та відображеної в інформаційному повідомленні; - пені.
Відповідно до пункту 4.5 Договору-1 щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу. На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в Додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 4.6 Договору-1 передбачено, що зведена відомість формується перевізником на підставі інформаційних повідомлень передбачених умовами договору, та направляється для підписання замовником не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. В зведеній відомості відображається плата за використання власних вагонів перевізника за межами України, плата за використання власних транспортерів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) по території України та за межами України, а також плата за послуги із супроводження великовантажних транспортерів спеціальним вагоном з бригадою, штрафи, неустойка, пеня, інші платежі, передбачені умовами Договору. Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього підстав. Замовник упродовж 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов'язаний надіслати перевізнику підписану зведену відомість. У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями, перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та їх вартості за наявності окремого письмового обґрунтованого звернення замовника. За результатами перевірки, за наявності підстав, перевізником проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях. У разі підписанні зведеної відомості із зауваженнями без надання окремого письмового обґрунтованого звернення замовника, перевірка наданих послуг та їх вартості перевізником не здійснюється, а зведена відомість вважається погодженою та підписаною без заперечень. У разі, якщо замовником не підписано зведену відомість, у тому числі з відповідним коригуванням, упродовж 15 днів з дня її отримання та не надано письмове обґрунтоване звернення щодо зауважень до зведеної відомості, зведена відомість вважається погодженою та підписаною обома сторонами без зауважень на дату складання зведеної відомості. Датою одержання зведеної відомості, у випадку направлення її в паперовій формі, вважається відмітка поштової служби на повідомлені про вручення рекомендованого листа або дата календарного штемпеля поштової служби у випадку повернення відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, незнаходження абонента за адресою (за зазначеного адресою не проживає), з відмовою адресата від одержання.
Згідно з пунктом 4.9 Договору-1 у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором.
Пунктом 7.3 Договору-1 встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Відповідно до пункту 12.1 Договору-1 він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
В подальшому між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" (замовник/відповідач) було укладено договір від 07.09.2023 № ПЗ/В-235536/НЮ (далі - Договорі-2), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується протягом дії цього договору за дорученням Замовника надавати послуги з технічного обслуговування з відчепленням у процесі експлуатації вантажних вагонів в обсязі ТОв-1 і ТОв-2, що є власністю Замовника, знаходяться в його користуванні на законних підставах, (оренда, лізинг, оперування відповідно до інформаційної довідки "Картотечні дані СОСВАГ УЗ-2610У" тощо), несправність яких виявлена в районі обслуговування Виконавця, а Замовник зобов'язується сплатити рахунки за надані послуги.
В силу пункту 1.2 Договору-2 необхідність проведення вантажному вагону ТОв визначають оглядачі вагонів з боку виконавця, відповідно до "Правил технічної експлуатації залізниць України", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та "Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації", яка затверджена наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 за № 417-Ц (ЦВ-0043), з метою забезпечення безпеки руху та збереження вантажів, що перевозяться.
Положеннями пункту 1.3 Договору-2 передбачено, що усунення Виконавцем несправностей, що виникли під час експлуатації вантажних вагонів Замовника, виконується згідно з вимогами таких нормативних документів: СТП 04-021:2020 "Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила технічного обслуговування з відчепленням", що затверджено та введено в дію протокольним рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 01.10.2020 № Ц-45/83; СТП 04-102:2021 "Вагони вантажні. Технічне обслуговування, правила з підготовки вантажних вагонів до перевезень", що затверджено та введено в дію протокольним рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 20.05.2021 № Ц-56/56 та "Правил експлуатації власних вантажних вагонів", що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17.
Послуги за цим договором надаються Замовнику на усіх станціях розташування пунктів технічного обслуговування вагонів з відчепленням (далі по тексту - ПТОв) Виконавця в межах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на умовах 100% передоплати. При виявленні Виконавцем в експлуатації вагону Замовника з несправностями, які неможливо усунути на станції виявлення, Виконавець визначає пункт ремонту в межах регіональної філії "Південно-Західна залізниця", який виконає ремонт і за згодою Замовника та оформленням ним перевізного документу, направляє вагон у ремонт. Така передислокація проводиться за рахунок Замовника (пункт 1.4 Договору-2).
У пункті 2.1 Договор-2 вказано, що проведення ТОв з відчепленням підтверджується шляхом оформлення повідомлення форми ВУ-23М (з подальшою передачею до ГІОЦ УЗ повідомлення 1353 з кодом робіт 4 (або 3) в полі 5 - вид ремонту або обслуговування), оформлення повідомлення ВУ-36М (з подальшою передачею до ГІОЦ УЗ повідомлення 1354) та оформлення листка обліку комплектації вантажного вагону ВУ-35Р-М (з подальшою передачею до ГІОЦ Уз повідомлення 4634). Послуги надаються на підставі складеної дефектної відомості ВУ-22. Відповідно до наказу Міністерства Інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 та розпорядження керівництва Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 16.06.2021 № Ц-4-91/2264-21 представник Виконавця на станції оформлення повідомлення форми ВУ-23М надсилає на станцію місцезнаходження (приписки) власника (орендаря, оператора) телеграфне повідомлення про відчеплення вагона до неробочого парку та про необхідність внесення передоплати за обслуговування/ремонт вагона (на електронну адресу eximtrast_@ukr.net). До надходження передоплати за обслуговування/ремонт вагон простоюватиме на коліях станції на відповідальності власника (орендаря, оператора), без подавання на ремонтні колії.
Пунктом 2.2 Договору-2 визначено, що термін проведення ТОв кожного вагону Замовника не повинен перевищувати двох діб у вантажному стані, та чотирьох діб у порожньому стані, з моменту отримання передоплати за обслуговування/ремонт вагону на станції проведення ТОв. У разі збільшеного обсягу робіт (кузовних та інших) вантажним вагонам Замовника, або відсутності частин/вузлів/деталей/матеріалів запасних для обслуговування/ремонту, термін проведення ТОв збільшується на строк, погоджений сторонами.
За умовами пункту 2.9 Договору-2 після проведення ТОв вагонів Замовника Виконавець зобов'язується разом з актом наданих послуг надати Замовнику наступні документи не пізніше десятого числа місяця наступного за звітним: рахунок; завірену копію повідомлення форми ВУ-23М (з 1353); завірену копію повідомлення форми ВУ-36М (з 1354); акт форми ВУ-25М (при наявності); акт-рекламацію форми ВУ-41 з матеріалами розслідування (у випадку усунення несправностей, пов'язаних з неякісним попереднім ремонтом вагона та його вузлів); дефектну відомість форми ВУ-22; фактичну калькуляцію на ремонт вагону; завірені копії ВУ-35Р, ВУ-35Р-ГО-М; акт приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з пунктом 2.10 Договору-2 перевірка якості проведеного ТОв здійснюється Виконавцем на підставі "Положення про організацію контролю за якістю продукції на заводах та вагонних і локомотивних депо", затвердженого та введеного в дію наказом ДАЗТ "Укрзалізниця" від 24.10.2001 № 568-Ц, що підтверджується складанням повідомлення форми ВУ-36М та підписується особою, яка має право приймання вагонів після виконання ТОв згідно з вимогами СТП 04-021:2020 "Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила технічного обслуговування з відчепленням", затвердженого та введеного в дію протокольним рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 01.10.2020 № Ц-45/83.
В силу пункт 3.1 Договору-2 розрахунки здійснюються на підставі підписаних актів приймання-передачі наданих послуг. Зі сторони Виконавця акти приймання-передачі наданих послуг, а також усі інші акти, що передбачені умовами цього договору, підписуються двома уповноваженими особами.
Замовник здійснює 100 % (стовідсоткову) передоплату вартості робіт протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання рахунку на електронну адресу, вказану у пункті 2.1 цього договору, окремо за кожний вагон (партію вагонів). Сума передоплати розраховується виробничим підрозділом Виконавця - ВЧД на підставі даних про кількість вагонів та орієнтовну вартість ремонту одного вагону Замовника, та не є остаточною ціною ремонту. Орієнтована вартість виконання ТОв з відчепленням одного вагону складає 14 000 грн, в т.ч. ПДВ - 2 400 грн. Остаточна вартість ремонту визначається за актами приймання-передачі наданих послуг та окремими рахунками за послуги, що надані у межах цього договору. Остаточний розрахунок за цим договором між сторонами проводиться протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання актів приймання-передачі наданих послуг Замовником. Плата за відповідальне зберігання усіх запасних частин/вузлів/деталей/матеріалів, що знаходяться на відповідному зберіганні, нараховується згідно з актами ВЧД та оплачується Замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку від Виконавця (пункт 3.2 Договору-2).
Положеннями пункту 3.4 Договору-2 передбачено, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вказаних документів та рахунку Замовником.
У пункті 3.5 Договору-2 вказано, що витрати Виконавця з оформлення перевізних документів, подачі/забирання, простою на тракційних коліях ВЧД з вини Замовника, відправки вагонів оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку Замовником згідно з тарифним керівництвом та документами, наданими станцією. Витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії оплачуються Замовником на підставі окремого(их) рахунку(ів) Виконавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно з умовами договору та документами, наданими станцією.
Відповідно до пункту 3.7 Договору-2 платежі, передбачені цим договором, здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця з обов'язковим відображенням цифрового номеру виробничого підрозділу Виконавця (ВЧД) в призначенні платежу. Датою отримання платежів є момент зарахування банком коштів на поточний рахунок Виконавця.
Згідно з підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 Договору-2 Замовник має право, зокрема, вимагати від Виконавця належного виконання умов цього договору та отримати послуги в повному обсязі та в строки, визначені цим договором, дотримання вимог чинних нормативних актів України.
Пунктом 4.2 Договору-2 визначено, що Замовник зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату згідно з умовами цього договору (підпункт 4.2.1); не пізніше 5 робочих днів з часу отримання від Виконавця відповідного акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути один примірник Виконавцю чи надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення до цього акту (підпункт 4.2.2).
За умовами пункту 4.3 Договору-2 Виконавець має право вимагати від Замовника своєчасного виконання умов пунктів 3.2, 3.5, 3.7 розділу 3 цього договору.
В силу пункту 4.4 Договору-2 Виконавець зобов'язується: у строки, передбачені цим договором, виконати усунення несправностей вантажних вагонів Замовника та направити їх за призначенням на підставі існуючих вантажних документів або нових (оформлених Виконавцем по заявці Замовника) за рахунок Замовника (підпункт 4.4.1); надати послуги, передбачені пунктом 1.1 цього договору, згідно з вимогами нормативних актів законодавства України (підпункт 4.4.2).
Відповідно до пункту 7.1 Договору-2 останній набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Закінчення строку дії цього договору: якщо жодна із сторін не звернеться письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору із пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік (пролонговано до 31.12.2024 року) (пункт 7.2 Договору-2).
У пунктах 8.1, 8.2 Договору-2 узгоджено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей з виконання умов цього договору сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом переговорів та консультації, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку. Якщо наявні спірні питання не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони вирішуються за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору на розгляд суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 12.7 Договору-2 додатки до даного договору є його невід'ємною частиною, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.
20.12.2024 року пунктом технічного огляду вагонів станції Шепетівка Південно-Західної залізниці були виявлені технічні несправності вагонів № 57400376 та № 54776380 власності ТОВ "СВК" - невідповідність зазорів між кришкою люка та елементами кузова напіввагону вимогам умов навантаження (код несправності - "514").
Відповідно до п. 7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої та введеної в дію з 01.03.2009 року, наказом Державної адміністрації залізничного транспорту № 417-Ц від25.09.2008 року, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають пошкодження дахових і бокових люків критого вагона, а, також, вагони, що мають несправності гальмівного обладнання згідно з 7.7.2 цієї Інструкції
20.12.2024 вагони після відчеплення із складу поїзда ( о 10.30 год.) та після повідомлення власника (повідомлення № 8135, 8136), мали бути виставлені на передаточну колію для транспортування їх до цехів вагонного депо.
Відповідач погодив проведення ремонту вагонів № 57400376 та № 54776380 на базі виробничих потужностей ванного депо по ст. Шепетівка та на підтвердження цього надав гарантійний лист № 1119 від 20.12.2024. Цим листом відповідач просив відремонтувати вказані несправні вагони, отже, фактично надав згоду на їх ремонт силами позивача, гарантуючи оплату усіх витрат пов'язаних з їх ремонтом.
По ст. Шепетівка функціонує вагонне депо, де є можливість проведення ремонту зазначених вагонів. Вказане депо (по суті - цех) входить до структури Виробничого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Козятин" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця".
20.12.2024 о 15:32 год. у відповідності до акту форми ГУ-23 № 3544 вагони № 57400376 та № 54776380 були виставлені на передаточну колію для транспортування їх до цехів вагонного депо.
23.12.2024 року об 11 год. 00 хв. вагони № 57400376 та № 54776380 були прийняті пунктом технічного огляду вагонів станції Шепетівка Південно-Західної залізниці для виконання ремонту, про що складено акт форми ГУ-23 № 3577, їх було подано на ремонтні колії вагонного депо ст. Шепетівка.
Перелік ремонтних робіт, виконаних на вказаних вагонах, вказано в дефектних відомостях на ремонт вантажних вагонів (форма ВУ-22) від 23.12.2024 року на вагони № 57400376 та № 54776380.
Після усунення несправностей, 23.12.2024 року о 14 год. 00 хв. вагони № 57400376 та № 54776380 вийшли з пункту технічного обслуговування. Підтвердженням виконання ремонту вагону є повідомлення про приймання вагонів із ремонту № 1506 та № 1507 форми ВУ-36М, затвердженої наказом Укрзалізниці № 114-Ц від 01.04.2011. Повідомлення форми ВУ-36М є документом, що засвідчує виконання ремонту вагона у повній відповідності до чинної НД, настанов з ремонту, ТУ, КД на вагон та підтверджує придатність вагона для подальшої експлуатації. На підставі повідомлення відремонтовані вагони знімаються з обліку несправних та перераховуються у робочий парк.
Вартість витрат на технічне обслуговування вагонів склала:
- вагона № 57400376 склала 3 289,29 грн (без ПДВ) або 3 947,15 грн з ПДВ;
- вагона № 54776380 склала 3 176,23 грн (без ПДВ) або 3 811,48 грн з ПДВ.
Всього: 3 947,15 грн + 3 811,48 грн ПДВ = 7 758,62 грн.
Згідно з вимогами пункту 6.2.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації - ЦВ-0043), затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 року № 17-Ц, вагони, що вимагають обслуговування з відчепленням від поїзда, після розмітки оглядачами і видачі на них повідомлення форми ВУ-23М, маневровими засобами станції подають на спеціалізовані колії, які оснащені необхідними технологічними пристроями. Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 року, плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (форма ГУ-46а), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді.
В зв'язку із зайняттям вагонами № 57400376 та № 54776380 станційних колій, за час їх перебування на території станції, позивачем нараховано плату за користування вагонами у сумі 19 426,56 грн (з ПДВ).
Відповідно до абзацу 20 пункту 4 розділу II. Порядок користування вагонами і контейнерами Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженої наказом Міністерства транспорту України N 113 від 25.02.99, плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/ приймання контейнерів.
30 та 31.12.2024 на адресу відповідача позивачем було виставлено два акти та два рахунки:
- акт та рахунок від 30.12.24 № 1859/396 про нарахування плати за техобслуговування вагонів № 57400376 та № 54776380 на суму 7 758,62 грн;
- акт та рахунок від 31.12.24 № 1861/396 про нарахування плати за користування вагонами № 57400376 та № 54776380 на суму 19 426,56 грн.
У січні 2025 відповідач надіслав на адресу керівника вагонного депо "лист заперечення" від 03.01.2025 № СВК-8, в якому заперечив нарахування залізницею плати за користування вагонами за час їх очікування на ремонтні роботи. На цих підставах відповідач 03.01.2025 провів оплату тільки за техобслуговування вагонів № 57400376 та № 54776380 на суму 7 758,62 грн.
Таким чином, рахунок № 1861/396 від 31.12.24 (користування вагонами № 57400376 та № 54776380) на суму 19 426,56 грн залишається неоплаченим.
Зазначене вище стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цьому випадку наявні визначені нормативно-правовими актами та укладеним договором підстави для стягнення з відповідача плати за простій (затримку) вагонів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Як вже було зазначено вище, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" було укладено Договір № ПЗ/В-235536/НЮ від 07.09.2023 р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Пунктом 4.2. Правил експлуатації власних вантажних вагонів (затверджено наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 168/26613) передбачено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда. Згідно з п. 6.3. цих Правил, розрахунки за гарантоване обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснюються відповідно до договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею (вагоноремонтним підприємством).
Відповідно до пункту 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу.
Разом з тим, абзацом 1 п. 12.1 розділу 12 "Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу" Правил технічної експлуатації залізниць, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, визначено, що забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.
Підставою для відчеплення та направлення вантажних вагонів в ПР (поточний ремонт з відчепленням вантажних вагонів) є несправності, виявлені оглядачем вагонів згідно з Технічними вимогами до вузлів і деталей вагонів в експлуатації, Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої на п'ятдесятому засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасників Співдружності (протокол від 21-22 травня 2009 року № 50) з оформленням повідомлення форми ВУ-23М та інструкції ЦВ-0043, затвердженої наказом № 417Ц Укрзалізниці від 25.09.2008 року.
Згідно з вимогами пункту 6.1.8 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 року № 417-Ц, при виявленні несправностей, що вимагають відчеплення вагонів, оглядач наносить розмітку крейдою, повідомляє по телефону чи радіозв'язку оператора ПТО про обсяг ремонту, виписує в двох екземплярах повідомлення форми ВУ-23М, якщо вагон загрожує безпеці руху, оглядач на звороті форми ВУ-23М вказує швидкість з якою вагон повинен прямувати до місця виконання ремонту і передає черговому по станції та оператору ПТО. Цю роботу контролює керівник зміни.
Тобто під час перевезення вантажів у вагонах/або вагонів як вантажу на своїх висях за перевізними документами та обслуговування рухомого складу на шляху прямування, оглядачами вагонів залізниці, і виявлення при огляді технічних несправностей, що потребують обслуговування з відчепленням, такі вагони подаються на відповідні ремонтні колії, для гарантованого усунення несправностей. Розрахунки за гарантоване технічне обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснюються відповідно до договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею (вагоноремонтним підприємством) - № ПЗ/В-235536/НЮ від 07.09.2023.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 20.12.2024 року пунктом технічного огляду вагонів станції Шепетівка Південно-Західної залізниці були виявлені технічні несправності вагонів № 57400376 та № 54776380 власності ТОВ "СВК" - невідповідність зазорів між кришкою люка та елементами кузова напіввагону вимогам умов навантаження (код несправності - "514").
У зв'язку із цим вказані вагони були забраковані в ремонт (ТОв-2), на них було складено Повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагону (форма ВУ-23М) № 8135 та № 8136 від 20.12.2024.
Відповідач погодив проведення ремонту вагонів № 57400376 та № 54776380 на базі виробничих потужностей ванного депо по ст. Шепетівка та на підтвердження цього надав гарантійний лист № 1119 від 20.12.2024. Цим листом відповідач просив відремонтувати вказані несправні вагони, отже, фактично надав згоду на їх ремонт силами позивача, гарантуючи оплату усіх витрат пов'язаних з їх ремонтом.
В подальшому вагони були затримані, відчеплені від складу потяга, яким прибув на станцію, поданий на станційну колію ст. Жмеринка. Про початок затримки вагонів № 57400376 та № 54776380 складено акт загальної форми ГУ-23 від 20.12.2024 № 3544.
Експлуатаційним вагонним депо Козятин було проведено технічне обслуговування вагонів № 57400376 та № 54776380.
Підтвердженням виконання технічного обслуговування з відчепленням вказаних вагонів є Дефектна відомість форми ВУ-22 на вагони, Повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагону форми ВУ-23М від 20.12.2024 року № 8135 та № 8136, Повідомлення про приймання вантажних вагонів із технічного обслуговування форми ВУ-36М від 23.12.2024 року № 1506 та № 1507.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За матеріалами справи з'ясовано, що позивачем на адресу відповідача 30 та 31.12.2024 було виставлено два акти та два рахунки:
- акт та рахунок від 30.12.24 № 1859/396 про нарахування плати за техобслуговування вагонів № 57400376 та № 54776380 на суму 7 758,62 грн;
- акт та рахунок від 31.12.24 № 1861/396 про нарахування плати за користування вагонами № 57400376 та № 54776380 на суму 19 426,56 грн.
У січні 2025 Відповідач надіслав на адресу керівника вагонного депо "лист заперечення" від 03.01.2025 № СВК-8, в якому заперечив нарахування залізницею плати за користування вагонами за час їх очікування на ремонтні роботи. На цих підставах відповідач 03.01.2025 провів оплату тільки за техобслуговування вагонів № 57400376 та № 54776380 на суму 7 758,62 грн.
Таким чином, рахунок № 1861/396 від 31.12.24 (користування вагонами № 57400376 та № 54776380) на суму 19 426,56 грн залишається неоплаченим.
Повідомлення форми ВУ-23М є документом, що засвідчує технічно несправний стан вагона, і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до числа несправних. Повідомлення видається на кожний вантажний вагон, рефрижераторну секцію інвентарного парку Укрзалізниці та на власні вагони, що підлягають капітальному, деповському і технічному обслуговуванню з відчепленням (ТОв-1, ТОв-2).
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт", обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі - Правила складання актів) передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Таким чином, Правилами користування вагонами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції, у зв'язку з якими позивачем здійснено нарахування плати за користування вагоном відповідно до поданих відомостей, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком № 6 до Правил користування. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Матеріали справи містять складені акти загальної форми ГУ-23.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вказаних документів та рахунку Замовником.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за N 165/3458 (далі - Правила користування вагонами).
Згідно з п. 2 розділу 1 Правил користування вагонами за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
При цьому, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085).
За статтею 121 Статуту залізниць України, вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - Збірник тарифів), Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування - Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної.
До ставок тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139 (розпорядження від 28.06.2022 № 00016/ЦМ). При визначенні плати та зборів округлення їх здійснюється згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 розділу 2 Збірника тарифів, та округлюється до 0,1.
Надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним в апеляційній скарзі, судова колегія зауважує, що спір у цій справі не стосується стягнення штрафних санкцій або збитків, а стосується стягнення плати за час затримки (простою) вагонів замовника на станційних коліях, що передбачено умовами Договору № ПЗ/В-235536/НЮ від 07.09.2023 про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням. Вказані платежі не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні та доведенням причинно-наслідкового зв'язку.
Як вже було зазначено вище, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що підставою для відчеплення належних відповідачу вагонів № 57400376 і № 54776380 з подальшим направленням цих вагонів у ремонт стало виявлення пунктом технічного огляду вагонів станції Шепетівка Південно-Західної залізниці технічних несправностей цих вагонів, за наявності яких забороняється їх випуск в експлуатацію і допуск до руху в поїздах.
Враховуючи, що вказані вагони є власністю відповідача і саме він зобов'язаний підтримувати ці вагони у належному технічному стані, причина відчеплення цих вагонів не залежала від дій Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Як слушно зазначено судом першої інстанції, Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Отже належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції, у зв'язку з якими позивачем здійснено нарахування плати за користування вагоном відповідно до поданих відомостей, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком № 6 до Правил користування.
Отже факт затримки вагонів відповідача був належним чином задокументований позивачем, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо необґрунтованого строку простою, з огляду на таке.
Зважаючи на те, що вагони відповідача, які поступили в роботу до ремонтного депо, вірогідно не були єдиними, що потребували ремонту, відповідно були прийняті в ремонт у порядку черговості.
Після виконання ремонтних робіт, згідно з відомістю № 31120750 вагони № 57400376 і № 54776380 були 23.12.2024 о 17:35 виставлені на станційні колії в очікуванні оформлення перевізних документів. Так, згідно з п. 2.11 Договору № ПЗ/В-235536/НЮ від 07.09.2023 виконавець після проведення ТОв направляє вантажні вагони Замовника за призначенням на підставі існуючих вантажних документів або нових (оформлених Виконавцем по заявці Замовника) за рахунок Замовника.
Як вбачається з повідомлень № 1506 та № 1507 виконавець повідомив замовника про закінчення ремонту вагонів № 57400376 і № 54776380 о 14:00 23.12.2024.
Відповідно до актів форми ГУ23 № 3578 від 23.12.2024 та № 3649 від 30.12.2024 вагони № 57400376 і № 54776380 простоювали з 17:35 23.12.2024 до 11:15 30.12.2024 в очікуванні оформлення перевізних документів Замовником.
З наведеного вбачається безпідставність доводів апелянта щодо необґрунтованого простою вагонів з вини позивача.
Також відхиляє колегія суддів доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи підтвердження того, що залізниця нарахувала, а вагонне депо сплатило плату у розмірі 19 426,56 грн. Так, оскільки ремонтне депо, як підрозділ залізниці, є частиною державного комерційного підприємства, яким є Акціонерне товариство "Українська залізниця", надання підтвердження розрахунків між структурними підрозділами позивача не має суттєвого значення для вирішення цієї справи.
З огляду на викладене, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" в сумі 19 426,56 грн.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 р. у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 р. у справі № 904/3175/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 р. у справі № 904/3175/25 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя Ю.Б. Парусніков