ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 квітня 2026 року Справа № 924/994/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 (Вх.1723/26 від 14.04.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за апеляційною скаргою Гаражного кооперативу ''Авіатор'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2026р. у справі №924/994/25, ухвалене суддею Димбовським В.В., повне рішення складено 10.02.2026р.
за позовом ОСОБА_1 , м. Старокостянтинів
до Гаражного кооперативу ''Авіатор'', м. Старокостянтинів
про 1) визнання недійсним та скасування рішення правління гаражного кооперативу ''Авіатор'', оформленого протоколом засідання правління гаражного кооперативу ''Авіатор'' №38 від 29.06.2024р.;
2) зобов'язання правління гаражного кооперативу ''Авіатор'' повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти її в члени гаражного кооперативу ''Авіатор'';
3) визнання незаконним відключення від електропостачання гаража №1109 належного ОСОБА_1 здійснене т.в.о. голови гаражного кооперативу ''Авіатор'' ОСОБА_2 ;
4) зобов'язання гаражного кооперативу ''Авіатор'' відновити електропостачання гаража № НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 шляхом його підключення до електромережі кооперативу
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 апеляційну скаргу Гаражного кооперативу ''Авіатор'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2026р. у справі №924/994/25 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишено без змін.
06.04.2026 р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про компенсацію позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в якій просить стягнути з відповідача 2160 грн. транспортних витрат та 4900 грн на професійну правничу допомогу і підготовчі процесуальні дії сторони позивача до розгляду справи №924/994/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 р. повернуто ОСОБА_1 заяву про компенсацію судових витрат в суді апеляційної інстанції по справі №924/994/25 - без розгляду.
10.04.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про компенсацію судових витрат в суді апеляційної інстанції по справі №924/994/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (Вх.1723/26 від 14.04.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/994/25. Призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку письмового провадження. Запропоновано Гаражному кооперативу ''Авіатор'' у строк до 22.04.2026 надіслати до суду письмові заперечення з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат, та докази надсилання копії таких заперечень позивачу.
21.04.2026 р. до суду апеляційної інстанції від Гаражного кооперативу ''Авіатор'' надійшли заперечення з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат. Зокрема просить відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та транспортних витрат як таких, що є необґрунтованими та недоведеними доказами.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати та конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справ, оскільки склад та розмір витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником Дорохової Валентини Тимофіївни разом із заявою про ухвалення додаткового рішення було подано до суду: 1) Договір №016 про надання правової допомоги від 07.03.2026 р.; 2) Квитанція №016 від 02.04.2026; 3) Квитанція про оплату бензину від 02.04.2026 р на суму 2159,88 грн.
07.03.2026 р. між адвокатом Гіппіус Олександром Борисовичем та Дороховою Валентиною Тимофіївною укладено договір №016 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 2 договору, адвокатом надається наступна юридична допомога то межі його повноважень: представництво позивача у Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №924/994/25 проти Гаражного кооперативу «Авіатор».
Згідно п.3 договору, розмір гонорару складає 4900 грн., транспортні витрати: за клієнтом.
В пункті 4 договору сторони прописали інші умови по угоді, а саме: знайти водія, машину, водія на поїздку м.Старокостянтинів-Рівне, вивчити матеріали справи, вивчити та відправити відзив на апеляційну скаргу, консультування.
Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено квитанцію № 016 від 02.04.2026, яка за своїм змістом та правовою природою фактично є актом приймання-передачі наданих послуг.
З аналізу зазначеного документа вбачається, що він містить конкретизований перелік правничої допомоги, наданої адвокатом Гіппіусом Олександром Борисовичем Дороховій Валентині Тимофіївні у межах розгляду апеляційної скарги Гаражного кооперативу «Авіатор» у справі № 924/994/25, із зазначенням обсягу виконаних робіт.
Крім того, вказаний документ підписаний як адвокатом, так і клієнтом, що свідчить про прийняття останнім наданих послуг без зауважень та підтверджує факт їх надання і обсяг.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що поданий документ є належним доказом на підтвердження факту надання правничої допомоги та може бути врахований судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відтак, з опису робіт від 02.04.2026 р. вбачається, що адвокатом було надано правничу допомогу позивачу за апеляційною скаргою відповідача Гаражного Кооперативу «Авіатор» по справі №924/994/25 на суму 7060 грн., зокрема:
- транспортні витрати за проїзд у дві сторони (Старокостянтинів - Рівне) 02 квітня 2026 року 300 км. з робочим часом адвоката на дорозі 5 годин вартістю 100 грн. за годину та витратами на бензин 30 літрів вартістю 72 грн. за літр складають 500 грн. + 2160 Грн. = 2660 грн.;
- вивчення наявних у позивача матеріалів по справи №924/994/25 та установчих документів відповідача з його апеляційною скаргою на рішення Господарського районного суду Хмельницької області від 05.02.2026 року за 10 годин роботи, що вже сплачено позивачем адвокату 1000 Грн.;
- виготовлення тексту на підпис позивачу відзиву від 23 березня 2026 року на апеляційну скаргу представника відповідача 8 годин роботи, що вже сплачено 800 грн.;
- три консультації адвокатом Дорохової Валентини Тимофіївни по справі № 924/994/25, що вже сплачено адвокату 900 грн.;
- безпосередня участь адвоката Гіппіуса Олександра Борисовича як представника позивача у розгляді 02.04.2026 року Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача 1700 Грн. буде отримано адвокатом як гонорар по завершенні розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Водночас, як встановлено колегією суддів, при поданні першої заяви по суті спору, а саме відзиву на апеляційну скаргу, Дорохова Валентина Тимофіївна не надала попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Разом з тим колегія суддів враховує, що положення статті 124 ГПК України передбачають право суду, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні таких витрат у разі неподання відповідного розрахунку.
За таких обставин, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні заявлених судових витрат.
Також, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що норми частини першою статті 221 ГПК передбачають, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК, яка визначає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено колегією суддів, у судовому засіданні 02.04.2026 представник позивача заявив усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Надалі, 06.04.2026 до суду апеляційної інстанції надійшла відповідна заява Дорохової Валентини Тимофіївни про компенсацію судових витрат.
Водночас ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 зазначену заяву було повернуто без розгляду у зв'язку з недотриманням вимог статті 170 ГПК України. Після усунення недоліків, 10.04.2026 позивач повторно звернувся до суду із відповідною заявою.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано процесуального порядку та строків звернення із заявою про відшкодування судових витрат, а також подано докази на підтвердження їх розміру у межах строків, визначених процесуальним законом, у зв'язку з чим підстави для залишення такої заяви без розгляду відсутні.
Відтак, оцінюючи подані докази на підтвердження понесених Дороховою Валентиною Тимофіївною витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про їх відшкодування, враховуючи наступне.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Колегія суддів відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, яка складається з 2160 грн транспортних витрат та 4900 грн витрат на професійну правничу допомогу і підготовчі процесуальні дії позивача у справі №924/994/25.
Перевіряючи заявлені витрати на проїзд у загальній сумі 2660 грн, які включають 500 грн як вартість робочого часу адвоката в дорозі та 2160 грн витрат на пальне, колегія суддів апеляційної інстанції не визнає їх такими, що підлягають відшкодуванню, з огляду на таке.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, стороні необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18.
Таким чином, достатніми доказами на підтвердження понесених витрат, пов'язаних із прибуттям адвокатів у судові засідання власними автотранспортами, є: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, квитанція про купівлю палива, розрахунок відстані по маршруту для переїзду до суду, розрахунок витрат палива транспортним засобом.
Як вбачається з умов договору про надання правової допомоги, зокрема пункту 4, сторонами погоджено порядок організації поїздки, а саме - залучення водія та транспортного засобу для здійснення поїздки за маршрутом м. Старокостянтинів - м. Рівне. Водночас належних та допустимих доказів виконання зазначених умов договору до матеріалів справи не надано.
Натомість наданий фіскальний чек підтверджує лише факт придбання пального, однак сам по собі не свідчить про понесення витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги у цій справі, та не підтверджує правові підстави використання транспортного засобу, зокрема у разі його оренди - відсутній відповідний договір.
Також колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для відшкодування витрат у розмірі 500 грн, заявлених як вартість робочого часу адвоката в дорозі, оскільки зазначені витрати не підтверджені належними і допустимими доказами їх фактичного понесення.
Водночас колегія суддів наголошує, що час, витрачений на дорогу, може підлягати компенсації як складова витрат на професійну правничу допомогу за умови належного документального підтвердження. У разі відсутності таких доказів суд вправі відмовити у відшкодуванні.
Однак у даному випадку стороною не надано належних доказів, які б підтверджували фактичне здійснення поїздки та її зв'язок із розглядом справи, зокрема: доказів використання конкретного транспортного засобу (договору оренди, користування чи залучення транспортного засобу), документів, що підтверджують витрати на проїзд (квитків, проїзних документів, розрахункових документів), підтвердження маршруту та часу поїздки.
За відсутності таких доказів заявлені витрати не можуть вважатися доведеними та такими, що підлягають відшкодуванню.
Також, з акти виконаних робіт вбачається, що позивачем було заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за наступні послуги: вивчення наявних у позивача матеріалів у справі №924/994/25, установчих документів відповідача та його апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2026 - 10 годин роботи на суму 1 000 грн, які сплачені позивачем адвокату; за підготовку (виготовлення тексту) та подання відзиву від 23.03.2026 на апеляційну скаргу - 8 годин роботи на суму 800 грн, які також сплачені; за надання трьох консультацій у справі №924/994/25 - 900 грн, сплачених позивачем; а також за безпосередню участь адвоката Гіппіуса Олександра Борисовича як представника позивача у судовому засіданні 02.04.2026 у Північно-західному апеляційному господарському суді - 1 700 грн, що підлягають сплаті як гонорар за результатами розгляду апеляційної скарги.
Оцінивши наведені витрати з урахуванням поданих доказів, їх зв'язку з розглядом справи, а також критеріїв розумності та співмірності, колегія суддів дійшла висновку, що такі витрати є обґрунтованими, документально підтвердженими та пов'язаними з наданням професійної правничої допомоги у цій справі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Гіппіусом О.Б. у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню з відповідача не у повному заявленому розмірі, а лише частково у сумі 4400 грн, як такий, що є обґрунтованою, необхідною та співмірною з фактичним обсягом наданих послуг. У відшкодуванні понесених позивачем витрат в розмірі 2660 грн, які включають 500 грн як вартість робочого часу адвоката в дорозі та 2160 грн витрат на пальне відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Дорохової Валентини Тимофіївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/994/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Гаражного кооперативу ''Авіатор'' (м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 8; код ЄДРПОУ 21347788) на користь Дорохової Валентини Тимофіївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 4400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті заяви - відмовити.
Господарському суду Хмельницької області видати наказ.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/994/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повна додаткова постанова складена "27" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.