Постанова
Іменем України
22 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 619/1502/25
провадження № 22-ц/818/1815/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Яцини В.Б., Мальованого Ю.М.
за участю секретаря - Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мироненко Світлани Миколаївни на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року, постановлене суддею Овсянніковим В.С.,
У березні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просили стягнути заборгованості за кредитним договором №501385902 від 05.11.2021 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 385 297 (триста вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 78 копійок, витрати за сплату судового збору у розмірім 4 623 (чотири тисячі шістсот двадцять три) гривні 57 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 30 845 (тридцять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 88 копійок.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13.07.2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про надання споживчого кредиту №501338377, відповідно до умов якої Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується в поряду та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором на таких умовах: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 234 000 гривень; процентна ставка - 36,00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 13.07.2026 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 13 числа кожного місяця, розмір мінімального щомісячного платежу - 8 455,12 гривень; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала усі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.
Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов.
Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
Загальна заборгованість згідно з угодою № 501338377 від 13.07.2021 становить 385 297,78 грн (триста вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто сім грн 78 коп.) (детальний розрахунок заборгованості додається), з яких:
- 192 043 (сто дев'яносто двi тисячi сорок три) гривні 81 копійка - заборгованість за тілом кредита,
- 193 253 (сто дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят три) гривні 97 копійок - заборгованість за відсотками.
Позивач вказує, що Банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості у розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті.
Станом на день подання позову відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов'язань за Договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року позовні вимоги Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк», заборгованість за кредитним договором №501338377 від 13.07.2021, у загальному розмірі 385 297,78 (триста вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 78 копійок, з яких: 192 043 (сто дев'яносто двi тисячi сорок три) гривні 81 копійка - заборгованість за тілом кредита, 193 253 (сто дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят три) гривні 97 копійок - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк», витрати за сплату судового збору у розмірі 4 623 (чотири тисячі шістсот двадцять три) гривні 57 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) гривень.
У частині стягнення 225 гривень за отримання рішення суду - відмовлено.
У частині стягнення комісійної винагороди - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Довідка про ідентифікацію Вих.№284968 без дати, на яку посилається позивач, не дозволяє встановити що саме за допомогою цього ідентифікатора нібито підписала ОСОБА_1 - Договір про банківське обслуговування фізичних осіб чи Угоду №501338377. Натомість позивач вказує, шо цим ідентифікатором підписані одразу усі документи. Вказана довідка складена представником банку, а саме «фахівцем АТ «Сенс Банк» Дар'єю Таракановою», при цьому матеріали справи не містять відомостей про посаду вказаної особи, наявність у неї повноважень на складання такого роду довідок та посилання на первинні документи (дані відповідних систем) на підставі яких до довідки внесені такі відомості. Тобто, довідка не є первинним документом, який може підтвердити ідентифікацію ОСОБА_1 та не може вважатися належним та допустим доказом, у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України. Вказує, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки у відповідача наявні сумніви щодо відповідності наданих позивачем електронних копій оригіналам. В Додатку №1 до Угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 зазначено, що підпис Позичальника на ньому свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, однак підпису ОСОБА_1 . Додаток не містить. Вказує, що додані до позову докази не містять електронних підписів їх авторів, Додаток №1 до Угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 (графік платежів) містить печатку банку та підпис Голови правління, який візуально є саме власноручним підписом, а не його аналогом. Підпису ОСОБА_1 цей додаток не містить, як і не містить зазначення того в який спосіб було підписано ОСОБА_1 вказаний документ. Зазначає, що суд погодився з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, при цьому повністю проігнорував розрахунки, надані відповідачем, більше того, судом зазначено, що відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, між тим відповідачем повідомлено Суд про здійснення ОСОБА_1 платежів, які безпідставно не були враховані позивачем, зокрема про сплату: 21.10.2024 - 1000 грн. 12.11.2024 - 1000 грн. 27.12.2024 - 1000 грн. 11.02.2025 - 1000 грн. Крім того, у відзиві наголошується, що оскільки вимога про дострокову сплату заборгованості згідно угоди про надання споживчого кредиту № 501338377 від 13.07.2021 була пред'явлена 02.04.2024, з вказаної дати нарахування відсотків за користування кредитом не відповідає чинному законодавству. Також, відповідачем повідомлено суду, що з вимоги вбачається, що станом на 02.04.2024 року загальна непогашена сума кредиту становить 358 620,87 грн. При цьому, після пред'явлення Вимоги ОСОБА_1 сплачено на користь Банку: - 1 000 грн - 03.04.2024 - 500 грн - 15.06.2024 - 500 грн - 27.06.2024 - 500 грн - 09.06.2024 - 500 грн - 19.06.2024 - 1000 грн - 21.07.2024 - 500 грн - 07.08.2024 - 1000 грн - 28.08.2024 - 1000 грн. - 21.10.2024 - 1000 грн - 12.11.2024 - 1000 грн. - 27.12.2024 - 1000 грн. - 11.02.2025 Всього сума не врахованих у позові оплат ОСОБА_1 за кредитом 9 500 грн. Наголошує, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за угодою про надання споживчого кредиту № 501338377 від 13.07.2021 складає: 358 620,87 грн. (загальна сума заборгованості за кредитом згідно Вимоги) - 9 500 грн. (сплачена сума після пред'явлення Вимоги) = 349 120,87 грн. Натомість, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 385 297,78 грн., тобто на 36 176,91 грн більше. Одночасно, виходячи з обсягу доказів, наданих позивачем, у відповідача та суду відсутня можливість здійснити розрахунок таким чином, щоб зазначити окремо розмір тіла кредиту та розмір відсотків. Крім того, відсутні належні докази з яких можливо було б встановити правильність нарахування відсотків позивачем, тому суму заборгованості у розмірі 349 120,87 грн. відповідач також не визнає. Судом безпідставно стягнуто з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) гривень. У Довіреності №023786/25, якою АТ «Сенс Банк» уповноважує адвоката Полетаєву Тетяну Юріївну (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.07.2019 року серія СМ №000605, видане Радою адвокатів Сумської області, договір про надання правової допомоги №1006 від 28.01.2025 року) представляти інтереси Довірителя в судах та ін., однак стороною позивача не надано доказів на уповноваження її Банком діяти саме у межах цієї справи, не надано доручення від Адвокатського об'єднання або ж будь-якого іншого документу на підставі якого вона здійснює представництво АТ «Сенс Банк» у даній справі. Не містить вказаних відомостей і Договір між Банком та Адвокатським об'єднанням. Таким чином, матеріали позову не дають змоги встановити факт того, що Полетаєвою Т.Ю. надається правова допомога у даній справі саме на підставі Договору про надання послуг №1006, укладеного з Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс».
Представник банку надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, щодо клопотання відповідача про витребування доказів зазначає, що електронні докази (кредитний договір, меморіальний ордер, виписки по рахункам) зберігаються в електронній формі на серверах АТ «Сенс Банк». Копії електронних доказів, що подані до суду, оформлені відповідно до вимог ЦПК України. Так як кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі, відповідно він є електронним доказом, а не письмовим. Таким чином надати оригінали електронних копій письмових доказів не вбачається можливим, через їх відсутність. З наведених вище підстав, АТ «Сенс Банк» заперечує проти задоволення судом клопотання відповідача про витребування оригіналів електронних копій письмових доказів. Наголошує, що 13.07.2021 року Позичальник отримав кредит в сумі 234000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером 395722961 від 13.07.2021 року та виписками по рахунку № НОМЕР_2 та по рахунку № НОМЕР_1 , які були додані до позовної заяви. Загальна заборгованість згідно з угодою № 501338377 від 13.07.2021 року станом на 03.09.2024 року становить 385297,78 грн, з яких: - за кредитом: 192043,81 грн, - по відсотках: 193253,97 грн. Подані разом з позовною заявою докази укладення кредитного договору, видачі кредиту, часткового погашення заборгованості за кредитним договором оформлені належним чином. Наголошує, що відповідач визнає факт укладання 13.07.2021 року кредитного договору № 501338377 у вигляді електронного документа, факт отримання 13.07.2021 року кредитних коштів в сумі 234000,00 грн., факт часткового погашення заборгованості за кредитним договором. Висновок суду щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції АТ «Сенс Банк» вважає законним та обґрунтованим.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості або його часткового погашення не надала, підстав для звільнення відповідача від обов'язку з повернення використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі. Стягуючи витрати витрати на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано розрахунку та детального опису робіт на таку суму, зазначено лише підготовку і подання позовної заяви на суму 375 гривень.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.07.2021 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про надання споживчого кредиту №501338377, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб на таких умовах: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 234 000 гривень; процентна ставка - 36,00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 13.07.2026 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 13 числа кожного місяця, розмір мінімального щомісячного платежу - 8 455,12 гривень; Загальні витрати за кредитом - 273 305,94 гривень; Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 507 305,94 гривень; Реальна річна процентна ставка - 42,5 % річних; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1, відкритий у Банку (а.с. 13-41).
У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
У паспорті споживчого кредиту викладені наступні застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Також зазначено, що використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.
Зазначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 36,00%; штрафи - за кожне прострочення платежу, що триває від 1 (одного) до 4 (чотирьох) днів - 100 гривень, за кожне прострочення платежу, що триває 5 (п'ять) днів та більше - 300 гривень.
Споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (а.с. 13).
Документи були підписані Позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «4712» шляхом направлення 13.07.2021 року на номер НОМЕР_4 (що підтверджується довідкою про ідентифікацією, яка додається).
У оферті на укладання угоди про надання кредиту та акцепті пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501338377 вказані персональні дані ОСОБА_1 (а.с. 13-14).
Оферту на укладання угоди про надання кредиту № 501338377, акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501338377 з додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості усіх супутніх послуг», паспорт споживчого кредиту, відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщені на сайті товариства та у осостому кабінеті позичальника за адресою: www.alfabank.ua в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором 4712, що був відправлений на номер телефону НОМЕР_4 Відповідача та введено ним 13.07.2021, зокрема дана інформація підтверджується на кожній сторінці підпису цього договору.
Підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердила, що ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Невід'ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту, які було розміщено на сайті товариства (а.с. 13).
Відповідно до розрахунку заборогованості, станом на 03.09.2024 ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» має загальну суму заборгованості за угодою № 501338377 від 13.07.2021 у розмірі 385 297,78 грн (триста вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто сім грн 78 коп.) (детальний розрахунок заборгованості додається), з яких: 192 043 (сто дев'яносто двi тисячi сорок три) гривні 81 копійка - заборгованість за тілом кредита, 193 253 (сто дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят три) гривні 97 копійок - заборгованість за відсотками, що також підтверджується виписками по особовим рахункам за період часу з 13.07.2021 по 03.09.2024 (а.с. 18-37, 40).
Відповідно до письмової досудової вимоги про усунення порушень, банк звернувся ОСОБА_1 з письмовою вимогою погасити заборгованість, яка станом на 25.03.2024 за кредитним договором №501338377 становила 358 620, 87 гривень, протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку (а.с. 38-39, 41).
Відповідно до частин 1 і 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно зі частиною 2статті 9Закону України «Про споживчекредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом нормст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як убачається зі змісту оферти від 13.07.2021 року вона не підписана ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріали справи не свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договорів, як того вимагають положенняст.638 ЦК України.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положеньстатей 77-80 ЦПК Українидокази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК Українипередбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Доказів, що сторони погодили істотні умови договору, підписали договір шляхом обміну електронними даними матеріали справи не містять.
В Довідці про ідентифікацію, наданій АТ «Сенс Банк», зазначено, що позичальник здійснив підписання акцепту договору шляхом використання одноразового ідентифікатора 2730. Водночас подані позивачем оферта та акцепт щодо укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501402767 від 07.12.2021 року, підписантом яких є ОСОБА_3 , містять вимогу щодо підписання цих документів у електронній формі, проте не містять даних про накладення електронного цифрового підпису чи використання одноразового ідентифікатора.
Отже, всупереч визначеного у ст. ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов'язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що сторони у справі дійшли згоди про укладення кредитного договору на зазначених у позові умовах.
Водночас на підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами позивач надав виписку з рахунку ОСОБА_1 , в тому числі з рахунку НОМЕР_3 , які згідно пунктів 57, 58 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75, є регістрами, які Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Таким чином, у виписці про рух коштів відображаються всі операції за картковим рахунком відповідача, в т. ч., маються відомості щодо встановленого розміру кредитного ліміту, погашення нею заборгованості.
Водночас, колегія суддів вважає, що договірні відносини за Договором кредиту є підтвердженими лише щодо фактичного використання відповідачем кредиту, але щодо відсотків погодження у письмовій формі між сторонами не відбулось.
Підстав для стягнення відсотків, розмір яких не узгоджено сторонами судова колегія не вбачає.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні зі зменшенням розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з підстав, зазначених вище.
Враховуючи, що позивач у позовній заяві зазначив заборгованість за тілом кредиту в розмірі 192 043,81 грн, зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.
Посилання апелянта на те, що сплачені на користь Банку суми: - 1 000 грн - 03.04.2024 - 500 грн - 15.06.2024 - 500 грн - 27.06.2024 - 500 грн - 09.06.2024 - 500 грн - 19.06.2024 - 1000 грн - 21.07.2024 - 500 грн - 07.08.2024 - 1000 грн - 28.08.2024 - 1000 грн. не враховані банком, не заслуговують на увагу, оскільки банк просив стягнути заборгованість станом на 03.09.2024 року, та у виписці по картці відповідача вказані суми зазначені та враховані банком при здійсненні розрахунку заборгованості.
Посилання апелянта на те, що позивачем безпідставно не були враховані здійснені ОСОБА_1 платежі: 21.10.2024 - 1000 грн. 12.11.2024 - 1000 грн. 27.12.2024 - 1000 грн. 11.02.2025 - 1000 грн. не заслуговують на увагу, оскільки доказів оплати вказаних платежів відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Стосовно доводів апелянта про те, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки у відповідача наявні сумніви щодо відповідності наданих позивачем електронних копій оригіналам.
В апеляційній скарзі відповідач заявляє клопотання про витребування Оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 року із електронним цифровим підписом ОСОБА_1 (або його аналогом); - Акцепту АТ «Сенс Банк» пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 року із електронним цифровим підписом АТ «Сенс Банк»; - Додатку №1 до Угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 із електронним цифровим підписом АТ «Сенс Банк» та із електронним цифровим підписом ОСОБА_1 (або його аналогом); - Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, актуальний станом на 13.07.2021 з усіма додатками до нього із електронним цифровим підписом АТ «Сенс Банк» та із електронним цифровим підписом ОСОБА_1 (або його аналогом)., між тим колегія суддів залишає без задоволення таке клопотання, виходячи з наступного.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частини 1 - 3 статті 100 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21 зазначено, що «паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 ГПК України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 14 грудня 2021 року у справі № 910/17662/19). Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини 5, 6 статті 96 ГПК України)».
Зазначені висновки підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23).
У справі, що переглядається, банком разом з позовною заявою, поданою через «Електронний суд», що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, надано як докази копії Оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021, Акцепт АТ «Сенс Банк» пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 року, Додаток №1 до Угоди про надання споживчого кредиту №501338377 від 13.07.2021 року.
Обґрунтованих підстав для сумнівів у їх дійсності та відповідності паперових копій оригіналам відповідачем не наведено, отже підстав вважати подані позивачем докази неналежними або недопустимими не вбачається.
Відсутні підстави для дослідження оригіналів електронних доказів за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20, провадження № 61-7018св21.
Щодо витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, а отже, витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При цьому, відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, останнім надано лише договір про надання послуг №1006 від 28.01.2025, який укладений між АТ «СЕНС БАНК» та АО «СмартЛекс», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000605 адвоката Полетаєвої Т. Ю., якою підписана позовна заява, а також копія довіреності, що підтверджує повноваження адвоката Полетаєвої Т. Ю., підписана членом правління АТ «СЕНС БАНК».
Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025 замовник (АТ «СЕНС БАНК») замовляє, а виконавець (АО «СмартЛекс») зобов'язується надати послуги, які полягають у здійснені від імені та в інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та спонуканню до їх погашення такої заборгованості, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Винагорода виконавця та порядок розрахунків визначений сторонами в п. 3.1 договору № 1006 від 28.01.2025.
Разом з тим, представником позивача, окрім договору №1006 від 28.01.2025, жодного доказу, який би свідчив про виконання зобов'язань по ньому, в тому числі відносно передачі матеріалів в роботу щодо позичальника ОСОБА_1 та виконання такої роботи суду не надано.
До матеріалів позовної заяви не долучені докази того, що АО «СмартЛекс» дійсно надавалась правнича допомога та послуги, визначені в пункті 1.1.1 договору № 1006 від 28.01.2025, зокрема, відсутні акти виконаних робіт чи інші первинні документи, що фіксують факт виконання робіт щодо підготовки та подання позовної заяви чи вчинення інших дій, пов'язаних із наданням правової допомоги у даній справі. Також відсутній детальний опис робіт, виконаних адвокатами АО «СмартЛекс».
Водночас, судом встановлено, що позовна заява підписана адвокатом Полетаєвою Т. Ю. як представником АТ «СЕНС БАНК» за довіреністю, копія якої долучена до позовної заяви. Однак, представником позивача не надано доказів того, що адвокат Полетаєва Т. Ю. є учасником АО «СмартЛекс», а також, що вказане адвокатське об'єднання доручило адвокату Полєтаєвої Т. Ю. надавати правничу допомогу АТ «СЕНС БАНК» у даній цивільній справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що факт надання позивачу правничої допомоги АО «СмартЛекс» за договором, що долучений позивачем до матеріалів справи на обґрунтування понесених ним витрат на таку допомогу, є недоведеним належними доказами, а тому доходить висновку про відмову у відшкодуванні витрат позивача на правничу допомогу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині сум стягнення, а саме стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 192 043, 81 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 4 623,57 грн.
Так, позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково на 49,84 %, тому з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2304,38 грн.
Відповідач ухвалою Харківського апеляційного суду від 15.01.2026 року звільнена від сплати судового збору у розмірі 5548,28 грн.
Разом з тим, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на 50,16 %, то з АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2783,01 грн. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мироненко Світлани Миколаївни - задовольнити частково.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року - змінити в частині суми стягнення заборованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк», заборгованості за кредитним договором № 501338377 від 13.07.2021 у розмірі 192 043, 81 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк», витрати по сплаті судового збору в сумі 2304,38 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2783,01 грн.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - скасувати, в задоволенні цих вимог - відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований