Справа № 685/167/26
Провадження № 2/685/309/26
28 квітня 2026 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь
справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 31.08.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1441-7661 (далі кредитний договір) за допомогою веб сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача А1331. За умовами кредитного договору позивач надав відповідачці кредит в розмірі 2500 грн, строком на 365 днів, базовий період 21 днів, процентна ставка 1% в день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Відповідачка зобов'язана повернути кредит та сплачувати відсотки, комісію. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі, однак відповідачка своїх обов'язків щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії не виконала, у результаті чого у неї виникла заборгованість станом на 20.01.2026 за кредитним договором у розмірі 11777,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7922,50 грн - заборгованість за відсотками, 375 грн - комісія, 980 грн - заборгованість по штрафах. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 11777,50 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з'явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання 24.03.2026 року не з'явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи , оскільки має намір мирно врегулювати спір. В судове засідання 28.04.2026 відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується розпискою про отримання повістки, доказів мирного врегулювання спору не подала.
Суд вважає можливим проводити проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що 31.08.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1463-7100 продукту «Creditkasa» за допомогою веб сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача А1331. За умовами кредитного договору позивач надав відповідачці кредит в розмірі 2500 грн, строком на 365 днів, базовий період 21 днів, процентна ставка 1% в день, яка застосовується протягом перших 180 днів, стандартна процентна ставка - 0,75 % в день, яка застосовується, починаючи з 181 календарного дня (п.4.10 кредитного договору), комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту (п.4.11 кредитного договору), реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3769,70 % річних (п.4.14 кредитного договору). Позивач виконав обов'язок та надав відповідачу кредитні кошти, шляхом перерахування на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 31.08.2024, та довідкою позивача. Як доказ наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, позивач надав розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 20.01.2026 борг відповідача становить 11777,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7922,50 грн - заборгованість за відсотками, 375 грн - заборгованість за комісією, 980 грн - заборгованість за штрафом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи, що відповідачка не надала суду доказів, що кредитна картка НОМЕР_1 , на яку 31.08.2024 перераховано 2500 кредитних коштів, належить не їй, та що не вона підписувала кредитний договір, суд дійшов висновку, що у відповідачки наявна заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією за кредитним договором №1441-7661 від31.08.2024 у розмірі 10797,50 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 7922,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 375 грн - заборгованість за комісією, тому позов в цій частині необхідно задовольнити.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафу, передбаченого п.8 кредитного договору, у розмірі 980 грн, то суд зазначає наступне:
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, тому в частині стягнення 980 грн штрафу необхідно відмовити.
Враховуючи, що позов задоволено на 91,67 %, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2440,62 грн судового збору (2662,40 грн * 91,67%).
Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1441-7661 від 31.08.2024 у розмірі 10797,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 7922,50 грн - заборгованості за нарахованими процентами, 375 грн - заборгованість за комісією, а також 2440,62 грн судового збору.
В частині позовних вимог щодо стягнення 980 грн штрафу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуюча