СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3634/26
ун. № 759/10554/26
24 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025000000000959 від 03.04.2025,
Слідчому судді надійшло вказане клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке обґрунтоване таким.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12025000000000959 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27,ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 361-2, ч.3 ст. 307, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 343 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що на території України, діє злочинна організація учасники якої, діючи умисно та з корисливих мотивів, займаються незаконним придбанням, виготовленням, зберіганням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах, а також здійснюють легалізацію (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом.
Окрім того, ОСОБА_5 будучи організатором організованої групи, спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, вимагають від ОСОБА_8 передати їм належне йому майно, з погрозою застосування насильства щодо останнього та його близьких родичів, пошкодження та знищення їхнього майна, а також вчиняють дії направлені на реалізацію цих погроз шляхом підпалу, вибуху чи іншими загальнонебезпечними способами, збирають та поширюють конфіденційну інформацію стосовно ОСОБА_8 та його родичів.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного злочину підтверджується матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
16.04.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
17.04.2026, під час проведення обшуку автомобіля марки «BENTLEY CONTINENTAL» VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить підозрюваному ОСОБА_6 та яким користується останній, в порядку ч 3 ст. 233 КПК України вилучено вищевказаний автомобіль та ключі від вказаного автомобіля.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні вказані вище предмети були визнані речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.
Оскільки вилучені речі і документи мають суттєве значення для кримінального провадження, з метою запобігання можливості їхнього приховування, псування, знищення, відчуження, та збереження даних речових доказів, прокурор просить накласти на них арешт.
До клопотання додані матеріали на підтвердження його обґрунтованості.
Також прокурор подав заяву, в якій просить подане клопотання розглянути без його участі та через достатню обґрунтованість клопотання задовольнити його у повному обсязі.
Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати клопотання без його участі, проти задоволення клопотання заперечував.
Неприбуття сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду поданого клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали поданого клопотання, встановив таке.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12025000000000959 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27,ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 361-2, ч.3 ст. 307, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 343 КК України.
16.04.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.
17.04.2026, під час проведення обшуку автомобіля марки «BENTLEY CONTINENTAL» VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить підозрюваному ОСОБА_6 та яким користується останній, в порядку ч 3 ст. 233 КПК України вилучено вищевказаний автомобіль та ключі від вказаного автомобіля.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні вказані вище предмети були визнані речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді конфіскації майна. Крім того, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а також обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене майно, вилучене 17.04.2026 під час обшукуавтомобіля марки «BENTLEY CONTINENTAL», VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить підозрюваному ОСОБА_6 , а саме на:
-автомобіль марки «BENTLEY CONTINENTAL» VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1