СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3663/26
ун. № 759/10662/26
23 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025000000003280 від 16.12.2025 за ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України,
Слідчому судді надійшло вказане клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке обґрунтоване таким.
Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000161 від 13.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
18.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру про у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні 12025110000000880.
18.11.2025 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у вищевказаному кримінальному провадженні.
У подальшому в порядку ст. 40 КПК України надано доручення оперативним працівникам ДВБ НП України, на огляд мобільного телефона ОСОБА_5 та встановлення свідків вчинення кримінального правопорушення. Так, в ході виконання доручення оперативними співробітниками в якості свідка також допитано гр. ОСОБА_6 відповідно до показів якого ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 за грошову винагороду у сумі 15000 доларів США фіктивно працевлаштували осіб на товариства що обслуговують об'єкти критичної інфраструктури, з метою надання військовозобов'язаним особам бронювання.
Подальшим оглядом мобільного телефона підозрюваного ОСОБА_5 , установлено ряд осіб які причетні до працевлаштування військовозобов'язаних осіб на ТОВ, що обслуговують об'єкти критичної інфраструктури серед яких: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 - є військовозобов'язаною особою, що за надання неправомірної вигоди через посередника у особі ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , влаштувався на ТОВ "ПЛВ СІСТЕМС" керівником якої є ОСОБА_11 , з метою отримання бронювання, однак фактично робіт не здійснює.
15.04.2026 у період часу з 05 год. 52 хв. до 07 год. 23 хв., за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «J20Ultra» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 .
Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області від 15.04.2026 вказані речі визнано речовими доказами оскільки у них може міститись інформація з приводу вчинених кримінальних правопорушень та осіб причетних до його вчинення, а також вони можуть мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому.
Оскільки вилучені речі і документи мають суттєве значення для кримінального провадження, з метою запобігання можливості їхнього приховування, псування, знищення, відчуження, та збереження даних речових доказів, прокурор просить накласти на них арешт.
До клопотання додані матеріали на підтвердження його обґрунтованості.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що вилучений телефон визнаний речовим доказом формально, під час обшук його власник не обмежував доступ до телефону, з дати його вилучення пройшло вже достатня кількість часу, за який слідчий мав можливість провести необхідні слідчі дії з вилученим майном.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали поданого клопотання, вислухавши думку учасників засідання, встановив таке.
Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12026110000000161 від 13.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
15.04.2026 за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «J20Ultra» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , який на даному етапі розслідування має значення речових доказів та підлягає експертному дослідженню.
Постановою слідчого вказаний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки у ньому може міститись інформація з приводу вчинених кримінальних правопорушень та осіб причетних до його вчинення, а також він може мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а також обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі та документи, які було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «J20Ultra» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13