СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5905/22
пр. № 2/759/97/26
27 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., представника ОСОБА_1 - адвоката Грушовець Аліни Сергіївни, представника ОСОБА_2 - адвоката Козира Сергія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Копійка Віктор Вікторович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики грошових коштів та іпотечного договору, -
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1114, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 842 676 гривень 00 копійок відповідача перед позивачем за договором позики від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1112 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 шляхом продажу квартири за узгодженою у договорі іпотеки вартістю 842 676 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 32 344 гривні 91 копійку, 3 % річних у розмірі 5 540 гривень 88 копійок, втрати від інфляції у розмірі 11 797 гривень 46 копійок. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 01.11.2018 між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 842 676, 00 грн. у строк до 01.11.2021. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання між сторонами було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . За умовами договору відповідач засвідчив, що надає позивачу згоду на прийняття останнім одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до позивача у випадку виникнення у позикодавця права звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку положень ст.33, 35, 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку».
Позивач зазначає, що відповідач свого обов'язку за договором позики не виконав, не здійснив жодного щомісячного платежу, позику не повернув, станом на 21.02.2022 заборгованість за договором позики складає 842 676,00 грн. Надіслані листи - претензії позивача залишилися без реагування відповідача.
Оскільки відповідачем порушено умови виконання договору позики, тому позивач вважає, що у нього виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язання.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ст. 625 та ч. 1 ст. 1050 ЦК України він має право на отримання від боржника внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання пеню, 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.11.2021 року по 09.12.2022 року.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвало Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.
22 вересня 2022 року від ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти заявлених позивачем позовних вимог, у задоволенні позову просив відмовити, вказуючи на його необґрунтованість.
Відповідач зазначає, що відповідно до істотних умов договору позики було передбачено заяву, написану та підписану власноруч позичальником. Проте ОСОБА_1 не передавав йому грошові кошти, позивач не надав суду власноручно написану позичальником та підписану заяву відповідно до вимог п. 3 Договору позики. Зазначені у договорі позики грошові кошти вимагалися позивачем від відповідача як колишнього працівника ТОВ «Арма Моторс» під виглядом нестачі гарантійних запчастин, у зв'язку із чим ОСОБА_2 звертався до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 КК України.
Також вказує на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ним, та ця квартира є спільним сумісним майном подружжя, частку у якому після смерті дружини відповідача успадкував зокрема їх малолітній син. Проте вказана квартира не є предметом договору іпотеки. Разом з тим, відповідно до іпотечного договору позичальником було передано позикодавцю в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку не належить ОСОБА_2 .
Окрім того зазначає, що договір позики є безгрошовим, що є наслідком його недійсності, тому вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є безпідставними та необґрунтованими, та не можуть бути задоволені судом.
22 вересня 2022 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Копійка В.В., ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики грошових коштів та іпотечного договору, у якій ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В., зареєстрований в реєстрі за №1112, укладений 01.11.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1113, укладений 01.11.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_2 .
12 жовтня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ОСОБА_4 , на позовну заяву, у якій позивач за первісним позовом заперечив проти викладених відповідачем за первісним позовом обставин укладення між сторонами договорів позики та іпотеки. ОСОБА_1 вказує на недобросовісність дій ОСОБА_2 . Власноручно написана та підписана позичальником заява про отримання грошових коштів у борг була надана приватному нотаріусу під час посвідчення договору позики та може бути витребувана судом у нотаріуса. Допущена описка у договорі іпотеки від 01.11.2018 щодо переданого в іпотеку нерухомого майна (номеру квартири та будинку) була виправлена приватним нотаріусом шляхом внесення виправлення до договору іпотеки.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1114, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 842 676 гривень 00 копійок ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1112 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 шляхом продажу квартири за узгодженою у договорі іпотеки вартістю 842 676 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 32 344 гривні 91 копійку, 3 % річних у розмірі 5 540 гривень 88 копійок, втрати від інфляції у розмірі 11 797 гривень 46 копійок. Судові витрати покласти на відповідача.
12 жовтня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому позивач за первісним позов просить суд витребувати у приватного нотаріуса Копійки В.В. копії документів, які були подані ОСОБА_2 та/або отримані нотаріусом під час посвідчення договору позики грошових котів від 01.11.2018 та іпотечного договору від 01.11.2018, зокрема копії заяви, написаної та підписаної власноруч ОСОБА_2 про отримання коштів, а також довідки про зареєстрованих осіб за адресою; АДРЕСА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Копійка В.В., ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики грошових коштів та іпотечного договору до спільного розгляду із первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
01 листопада 2022 року на адресу суду надійшли доповнення ОСОБА_1 до відповіді на відзив, у яких позивач за первісним позовом вказує на те, що позивач немає жодного відношення до ТОВ «Арма Моторс», а тому доводи відповідача в цій частині вважає необґрунтованими. Твердження відповідача за первісним позовом про фальсифікацію договору позики коштів у одного з керівників ТОВ «Арма Моторс» ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Зокрема, позивач за первісним позовом зауважив, що на момент укладення договору позики та іпотеки, ОСОБА_2 вказав, що є єдиним власником спірної квартири, та лише він зареєстрований у квартирі. Також зауважив, що відповідач отримав вимогу від позивача 29.10.2020 року, проте ніяких дій щодо повернення боргу не вчинив.
01 листопада 2022 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій ОСОБА_1 просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1114, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 842 676 гривень 00 копійок ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1112 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 шляхом продажу квартири за узгодженою у договорі іпотеки вартістю 842 676 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 32 344 гривні 91 копійку, 3 % річних у розмірі 5 540 гривень 88 копійок, втрати від інфляції у розмірі 11 797 гривень 46 копійок, судовий збір у розмірі 8 923,59 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки В.В. копії документів, які були подані ОСОБА_2 та/або отримані нотаріусом під час посвідчення договору позики грошових коштів від 01.11.2018 та іпотечного договору від 01.11.2018, зокрема копії заяви, написаної та підписаної власноруч ОСОБА_2 про отримання коштів, а також довідки про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
24 листопада 2022 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву, у якому відповідач за зустрічним позовом заперечив заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги. Вважає їх необґрунтованими та безпідставними, так як факт отримання позичальником грошових коштів за договором позики підтверджується наявними у справі доказами, які ним не спростовані. Твердження позивача за зустрічним позовом про фальсифікацію договору позики коштів у одного з керівництва ТОВ «Арма Моторс» ОСОБА_1 не відповідають дійсності. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що передана в іпотеку квартира не належить йому на праві власності, що також спростовується внесеними у договір іпотеки приватним нотаріусом виправлень. Обтяження на предмет іпотеки накладено приватним нотаріусом правильно, незважаючи на технічну помилку у договорі іпотеки. Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що станом на момент укладення договору позики та іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися відомості щодо права власності на спірну квартиру за єдиним власником - ОСОБА_2 . Жодних доказів на підтвердження належності спірної квартири сину позичальника - ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Підписуючи іпотечний договір позивач за зустрічним позовом гарантував, що надані ним документи при укладенні іпотечного договору містять повну та достовірну інформацію щодо права власності на нерухоме майно, що передається ним в іпотеку. Усі листи - претензії позикодавця були цілеспрямовано не отримані позичальником з метою уникнення відповідальності щодо невиконання грошового зобов'язання за договором позики.
17 січня 2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову, у якій ОСОБА_1 просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1113, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 842 676 гривень 00 копійок ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 за договором позики від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1112 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 шляхом продажу квартири за узгодженою у договорі іпотеки вартістю 842 676 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 пеню у розмірі 32 344 гривні 91 копійку, 3 % річних у розмірі 5 540 гривень 88 копійок, втрати від інфляції у розмірі 11 797 гривень 46 копійок, судовий збір у розмірі 8 923 гривень 59 копійок.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, розгляд справи за первісним та зустрічним позовними заявами розглядати з урахуванням заяви про зміну предмету первісного позову.
27 лютого 2023 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки В.В. надійшов лист №3/01-16 від 23.02.2023 року, у якому приватний нотаріус підтвердив посвідчення ним 01.11.2018 договорів позики та іпотеки, укладеними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До листа додано копії документи на підставі яких було посвідчено правочини, зокрема договору позики 01.11.2018, заяви ОСОБА_6 , заяви ОСОБА_2 про ствердження отримання ним грошових коштів у позику від ОСОБА_1 , заяви ОСОБА_2 , паспортів сторін договорів, повного витягу з Реєстру, іпотечного договору від 01.11.2018, договору купівлі-продажу квартири, витяг з реєстру територіальної громади міста Києва.
12 квітня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів, у якому ОСОБА_2 просить суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки В.В. оригінали наступних документів: заяви ОСОБА_2 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та не проживає ні з ким однією сім'єю; заяви ОСОБА_2 від 01.11.2018 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 842 676, 00 грн. за договором позики коштів, укладеного 01.11.2018 та зобов'язання повернути грошову суму у строк до 01.11.2021.
Вказане клопотання обґрунтовує необхідністю заявлення клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи з метою встановлення способу виготовлення цих документів, оскільки ОСОБА_2 заперечує підписання ним зазначених документів, вказуючи на те, що такі документи були виготовлені на чистому аркуші паперу, де були проставлені підписи ОСОБА_2 під примусом з боку ОСОБА_1 та інших осіб.
Також 12 квітня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів, у якому він просить суд витребувати у КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» наступні документи та відомості: дублікат (копію) витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 01.11.2018 №2059077 згенерованого КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» для приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки В.В. або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки Л.В., або іншої особи, яка надає публічні послуги; дублікати (копії) витягів з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, Державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та про склад сім'ї, згенерованих 01.11.2018 року КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» для приватного нотаріуса Копійки В.В. або ОСОБА_7 або іншої особи, що надає публічні послуги, за пошуковими даними: адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , даними особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ІР - адреси та провайдерів, з яких надсилалися електронні запити до КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та на які ГІОЦ надавалися електронні документи, зазначені у п.п.1.1, 1.2, 1.2.1 - 1.2.4.
Вказане клопотання обґрунтоване необхідністю отримання інформації для з'ясування розбіжностей, вказаних у первісному та зустрічному позовних заявах, зокрема у витягу з реєстру територіальної громади від 12.03.2023, де міститься інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 з 14.11.2015 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року витребувано:
- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки Віктора Вікторовича, оригінали наступних документів: 1.1. Заяви ОСОБА_2 від 01.11.2018 про тре, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю; 1.2. Заяви ОСОБА_2 від 01.11.2018 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021;
- у Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» код ЄДРПОУ 04013755, документи та відомості: 1.1. Дублікат (копію) витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 01.11.2018 № 2059077, згенерованого Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» для приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійка Віктора Вікторовича або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійка Любов Петрівна, або іншої особи, що надає публічні послуги; 1.2. Дублікати (копії) витягів з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, Державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та про склад сім'ї, згенерованих 01.11.2018 Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» для приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійка Віктора Вікторовича або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійка Любов Петрівна, або іншої особи, що надає публічні послуги, за пошуковими даним: 1.2.1. Адресою: АДРЕСА_1 ; 1.2.2. Адресою: АДРЕСА_2 ; 1.2.3. Даними особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 1.2.4. Даними особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; 1.3. Відомості про IP - адреси та провайдерів, з яких надсилалися електронні запити до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та на які ГІОЦ надавалися електронні документи, зазначені у п.п. 1.1, 1.2, 1.2.1 - 1.2.4.
08 червня 2023 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки В.В. надійшов лист №7/02-10 від 08.06.2023, до якого додано оригінал заяв ОСОБА_2 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю та від 01.11.2018 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року.
21 липня 2023 року на адресу суду від КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшов лист №303-2885 від 20.07.2023, до якого додано копії витягів з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_3 , та копія договору №7257 про надання послуг з підключення та забезпечення доступу для користування інформаційною системою «Реєстр територіальної громади міста Києва» від 17 листопада 2017 року.
Також у листі вказано, що КП ГІОЦ не створювало (не генерувало) витягу з РТГК від 01.11.2018 №2059077, такий витяг формувався приватним нотаріусом самостійно. Зокрема повідомлено, що КП ГІОЦ позбавлене технічної можливості сформувати дублікат витягу РТГК станом на 01.11.2018. У КП ГІОЦ не зберігаються відомості про ІР-адреси та провайдерів, з яких у листопаді 2018 року надсилалися електронні запити д КП ГІОЦ.
12 жовтня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів для встановлення способу виготовлення документів, яке мотивоване тим, що з метою встановлення істини у справі та підтвердження справжності підпису необхідно провести вказані експертизи, оскільки ОСОБА_2 заперечує отримання грошових коштів за договором позики та вказує на підписання заяв під час укладення договорів позики та іпотеки під примусом інших осіб, такі підписи були проставлені ним на чистих аркушах паперів.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року призначено у справі комплексну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).
На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні запитання:
1. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 у документі - заяві ОСОБА_3 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю, ОСОБА_3 , чи іншою особою?
2. Якщо так на питання зазначене у п. 2.1. то чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 у документі - заяві ОСОБА_3 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
3. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 у документі - заяві ОСОБА_2 від 01.11.2018 (зареєстровано в реєстрі за № 1115) про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 року та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року, ОСОБА_3 , чи іншою особою?
4. Якщо так на питання зазначене у п. 2.3. то чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 від 01.11.2018 (зареєстровано в реєстрі за № 1115) про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 року та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
5. Чи не використаний для виконання тексту заяви ОСОБА_3 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю аркуш паперу або частина іншого документу з вже присутніми на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки?
6. Чи не використаний для виконання тексту заяви ОСОБА_2 від 01.11.2018 (зареєстровано в реєстрі за № 1115) про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 року та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року.
Для проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи надано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) матеріали цивільної справи № 759/5905/22-ц.
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 ..
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Провадження у справі зупинено на час проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.
16.11.2023 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 70329 про направлення клопотання експерта, клопотання експерта № 26553/23-32/26554/23-33 від 06.11.2023 та матеріали цивільної справи для вирішення вищезазначеного клопотання в судовому засіданні.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року призначено у справі комплексну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).
На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні запитання:
1. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 у документі - заяві ОСОБА_3 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю, ОСОБА_3 , чи іншою особою?
2. Якщо так на питання зазначене у п. 2.1. то чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 у документі - заяві ОСОБА_3 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
3. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 у документі - заяві ОСОБА_2 від 01.11.2018 (зареєстровано в реєстрі за № 1115) про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 року та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року, ОСОБА_3 , чи іншою особою?
4. Якщо так на питання зазначене у п. 2.3. то чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_2 від 01.11.2018 (зареєстровано в реєстрі за № 1115) про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 року та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
5. Чи не використаний для виконання тексту заяви ОСОБА_3 від 01.11.2018 про те, що він не перебуває у шлюбі та те, що ні з ким не проживає однією сім'єю аркуш паперу або частина іншого документу з вже присутніми на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки?
6. Чи не використаний для виконання тексту заяви ОСОБА_2 від 01.11.2018 (зареєстровано в реєстрі за № 1115) про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок за договором позики грошових коштів, укладеного між нами 01.11.2018 року та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму в строк до 01 листопада 2021 року.
Для проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи надано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) матеріали цивільної справи № 759/5905/22-ц.
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 ..
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Провадження у справі зупинено на час проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.
27 червня 2025 року до суду повернулись матеріали цивільної справи та висновок експерта за результатами проведення комплексної судової експертизи (судової почеркознавчої та технічної експертизи документа).
Відповідно до висновку експертів №26553/23-32/26554/23-33 від 17.06.2025, підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься у верхній графі «Підпис» в заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса КМНО Копійки В.В. про те, що він не перебуває у шлюбі та ні з ким не проживає однією сім'єю, виконаний ймовірно ОСОБА_2 .
Діагностичні ознаки, які б свідчили про вплив на процес письма будь-яких збиваючих факторів (штучних або природніх) під час виконання підпису від імені ОСОБА_2 , що міститься у графі «Підпис» у заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса КМНО Копійки В.В. про те, що він не перебуває у шлюбі та ні з ким не проживає однією сім'єю, відсутні.
Підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься в графі «Підпис» у заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 до компетентних органів щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_1 засвідчений приватним нотаріусом КМНО Копійкою В.В., зареєстрований в реєстрі за №1115, виконаний, ймовірно, ОСОБА_2 .
Діагностичні ознаки, які б свідчили про вплив на процес письма будь-яких збиваючих факторів (штучних або природніх) під час виконання підпису від імені ОСОБА_2 , що містяться у графі «Підпис» у заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 до компетентних органів щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_1 , засвідчений приватним нотаріусом КМНО Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1115, відсутні.
Для виготовлення заяви від імені ОСОБА_2 від 01.11.2018 про те, що він у шлюбі не перебуває та ні з ким однією сім'єю не проживає, не було використану аркушу паперу або частин іншого документу з уже присутнім на ньому підписом (підписами).
Для виготовлення заяви від імені ОСОБА_2 до компетентних органів від 01.11.2018, зареєстрованої в реєстрі за №1115 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676,00 грн. за договором позики, укладеним між ними 01.11.2018 та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму у строк до 01.11.2021, аркуш паперу або частини іншого документа з уже присутнім на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки - не використовувались.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 липня 2023 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача за первісним позовом - адвокат Грушовець А.С. у судовому засіданні підтримала первісну позовну заяву, просила її задовольнити на підставі зібраних у справі доказів. У зустрічному позові просила відмовити у зв'язку із його безпідставністю та недоведеністю.
Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Козир С.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення первісного позову, посилаючись на викладені у відзиві доводи. Зустрічну позовну заяву просив задовольнити у повному обсязі на підставі викладених у ній доводів та поданих до суду доказів.
Третя особа приватний нотаріус КМНО Копійка В.В. подав заяву про розгляд справи у його відсутність, посилаючись на професійну зайнятість.
Третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Святошинського районної в місті Києві державної адміністрації явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час та дату розгляду повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, які не з'явились.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Судом встановлено, що 01.11.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, зареєстрований в реєстрі за № 1112, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В.
Відповідно до п.1. Договору позикодавець ОСОБА_1 позичив, а позичальник ОСОБА_2 прийняв 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп., які зобов'язувався повернути до 01.11.2021.
Згідно з п. 2 Договору сторони домовилися, що позичальник буде повертати борг частинами, таким чином, що б сума заборгованості станом на 01.05.2019 складала не більше 730 000,00 грн., станом на 01.11.2019 складала не більше 584 000,00 грн., станом на 01.05.2020 складала не більше 438 000,00 грн., станом на 01.11.2020 складала не більше 292 000,00 грн., станом на 01.05.2021 складала не більше 146 000,00 грн., а також у разі порушення вищевказаного графіку повернення боргу більше ніж на 10 днів позичальник зобов'язаний достроково повернути усю суму позики протягом місяця з дати настання порушення. У разі неповернення достроково всієї суми боргу позикодавець має право звернути стягнення на майно.
У пункті 3 договору позики сторони підтвердили, що грошові кошти, що є предметом цього договору передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору, факт передачі грошових коштів підтверджується підписанням цього договору, а також заявою, написаною та підписаною власноруч позичальником.
Зокрема, сторони обумовили, що позичальник відповідає по зобов'язаннях перед позикодавцем квартирою АДРЕСА_2 . В забезпечення виконання зобов'язання сторони укладають договір іпотеки вищевказаної квартири, про що зазначили у п. 6 Договору позики від 01.11.2018.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 01.11.2018, зареєстрований в реєстрі за № 1113, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В.
Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору, Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає із договору позики, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку на та умовах визначених цим Договором нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Скляром О.Л. 26.03.2014.
29 вересня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. усунуто допущену описку щодо предмету іпотеки шляхом внесення виправлення до Іпотечного договору, а саме вказано предметом іпотеки квартиру АДРЕСА_2 .
У п. 1.4. Іпотечного договору узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 842 676, 00 грн.
Згідно з п. 2.1, 2.2 Іпотечного договору іпотекодавець засвідчує, що йому невідомі права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. Іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки не є предметом іпотеки за іншими зобов'язаннями, не проданий, не подарований, в оренді у третіх осіб, у спорі та під арештом не перебуває, не знаходиться у спільній власності, податковій заставі, та не є часткою, паєм.
Зокрема, у п. 2.6 Іпотечного договору іпотекодавець гарантує, що документи та інформація, надані ним при укладенні цього договору, існують тільки в тій редакції, в якій вони надані іпотекодержателю, і що ці документи є чинними (не відміненими, не відізваними), а інформація є повною і достовірною.
Умовами п. 2.7 Іпотечного договору сторони узгодили, що іпотекодавець стверджує, що на момент укладення та підписання цього договору він у шлюбі не перебуває, однією сім'єю без укладення шлюбу ні з ким не проживає.
Згідно з п. 5.3. Іпотечного договору іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені цим договором у повному обсязі.
У іпотечному договорі вказано, що квартира належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Скляром О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 26.03.2014 за реєстровим №572. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Скляром О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу а номером: 5113116, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2014, індексний номер витягу: 19548908. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 322985080000.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 було надано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Копійці В.В. Договір купівлі-продажу квартири від 26.03.2014, документи для укладення Договорів позики та Іпотечного договору від 01.11.2018.
Крім цього, згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки внесено дані щодо об'єкту нерухомості, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 322985080000 та опис предмета обтяження: квартира АДРЕСА_2 .
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження внесено відомості про об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 322985080000 та опис предмета іпотеки: квартира АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (іпотекою).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (за ст.3 Закону України «Про іпотеку»).
Статтею 7 цього Закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Приписами статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлене наступне:
- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки , якщо інше не передбачено законом;
- право іпотеко держателя звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання зобов'язання у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи, якщо іпотекодержатель та правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше;
- звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя;
- звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно з ст. 35 Закону «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц зазначила, що «Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя».
Велика Палата Верховного у Постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц зазначила, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду. Разом з тим, у частині першій статті 38 згаданого Закону право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).
Відповідно до п.6.1 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання по договору позики в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором іпотеки, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а у разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, шляхом переходу до іпотеко держателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по договору позики у порядку, встановленому умовами цього договору.
Судом встановлено, що позичальник повинен був повернути позику у строк до 01.11.2021. Зокрема, сторони домовилися про те, що позичальник буде повертати борг частинами відповідно до погодженого графіку, таким чином, щоб сума заборгованості станом на: 01.05.2019 складала не більше 730 000,00 грн.; 01.11.2019 складала не більше 584 000,00 грн.; 01.05.2020 складала не більше 438 000,00 грн.; 01.11.2020 складала не більше 292 000,00 грн.
Однак станом на день звернення позикодавця із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позичальник свого грошового зобов'язання за договором позики від 01.11.2018 не виконав. Жодних сум не повернув ОСОБА_1 . Станом на 21.02.2021 заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає 842 676,00 грн.
Заперечуючи проти наявності у ОСОБА_2 обов'язку щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики, позичальник вказує на те, що такі грошові кошти не передавалися йому позикодавцем, а відтак договір позики є безгрошовим.
Зокрема, ОСОБА_2 вказує на те, що ним не складалася та не підписувалася заява про отримання грошових коштів у сумі 842 676,00 грн. від ОСОБА_1 . Підпис у такій заяві був проставлений ним під примусом позикодавця та інших осіб на чистому аркуші паперу.
Виходячи з презумпції правочину (стаття 204 ЦК України) та змісту статей 202, 203 ЦК України правочин вчиняється за волевиявленням сторін з погодження усіх суттєвих умов у формі, встановленій законом.
Зокрема, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, а у разі відсутності цієї істотної умови такий договір не може вважатися укладеним, внаслідок чого факт його укладання чи неукладання не підлягає доведенню в судовому порядку за допомогою допиту свідків чи іншим шляхом.
Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов'язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.
У разі встановлення факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц (провадження № 61-22477св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15 (провадження № 61-3741св19).
Заявляючи вимогу про визнання договору позики недійсним з підстав відсутності факту передачі грошей позикодавцем позичальнику, ОСОБА_2 не звернув уваги, що якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Неукладений договір не може бути визнаний недійсним (постанова Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 334/5347/22).
Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 554/11260/21.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 522/12996/17 Верховний Суд наголосив, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (див.: постанову Верховного Суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц).
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 лютого 2025 року у справі № 504/3085/20, провадження № 61-17178сво23.
Посилаючись у зустрічній позовній заяві на невідповідність волевиявлення учасників правочину внутрішній волі, що проявлялося в безгрошовості, позивач за зустрічним позовом не звернув уваги, що недійсність фіктивного правочину пов'язана з порушенням п'ятої умови дійсності правочину (ч. 5 ст. 203 ЦК України) як такого, що не був спрямований на реальне настання тих правових наслідків, які обумовлені ним, тобто результату, що мав би настати в дійсному правочині.
Крім того, відповідно до висновку експертів №26553/23-32/26554/23-33 від 17.06.2025 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься у верхній графі «Підпис» в заяві від 01.11.20218, складний від імені ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса КМНО Копійки В.В. про те, що він не перебуває у шлюбі та ні з ким не проживає однією сім'єю, виконаний, ймовірно, ОСОБА_2 .
Діагностичні ознаки, які б свідчили про вплив на процес письма будь-яких збиваючих факторів (штучних або природніх) під час виконання підпису від імені ОСОБА_2 , що міститься у графі «Підпис» у заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса КМНО Копійки В.В. про те, що він не перебуває у шлюбі та ні з ким не проживає однією сім'єю, відсутні.
Підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься в графі «Підпис» у заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 до компетентних органів щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_1 засвідчений приватним нотаріусом КМНО Копійкою В.В., зареєстрований в реєстрі за №1115, виконаний, ймовірно, ОСОБА_2 .
Діагностичні ознаки, які б свідчили про вплив на процес письма будь-яких збиваючих факторів (штучних або природніх) під час виконання підпису від імені ОСОБА_2 , що містяться у графі «Підпис» у заяві від 01.11.2018, складений від імені ОСОБА_2 до компетентних органів щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_1 , засвідчений приватним нотаріусом КМНО Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1115, відсутні.
Для виготовлення заяви від імені ОСОБА_2 від 01.11.2018 про те, що він у шлюбі не перебуває та ні з ким однією сім'єю не проживає, не було використану аркушу паперу або частин іншого документу з уже присутнім на ньому підписом (підписами).
Для виготовлення заяви від імені ОСОБА_2 до компетентних органів від 01.11.2018, зареєстрованої в реєстрі за №1115 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 842 676,00 грн. за договором позики, укладеним між ними 01.11.2018 та зобов'язання повернути вищевказану грошову суму у строк до 01.11.2011, аркуш паперу або частини іншого документа з уже присутнім на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки - не використовувались.
Крім того, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (ст. 231 ЦК).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
В той же час, зустрічна позовна заява не містить вимог про визнання договору позики недійсним, як такого, що вчинений під впливом помилки, обману чи насильства, що в свою чергу свідчило б про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору.
При цьому, твердження ОСОБА_2 про те, що кошти із нього вимагаються як із колишнього працівника ТОВ «Арма Моторс» під впливом нестачі гарантійних запчастин, документи стосовно якої були штучно створені начальником прийомної автомобілів цього підприємства ОСОБА_8 , для приховування вимагання коштів із ОСОБА_2 та надання вигляду цивільно-правових відносин службовими особами ТОВ «Арма Моторс» за допомогою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Копійки В.В., суд не бере до уваги, оскільки такі твердження є припущенням, що не підтверджено належними та допустимими доказами у справі, так як зазначене може бути підтверджене лише відповідним судовим рішення у цивільній або кримінальній справі, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Всупереч наведеним вимогам закону ОСОБА_2 не надав суду доказів на спростування отримання ним у борг від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 842 676,00 грн. Факт отримання позичальником грошових коштів у борг підтверджується зокрема заявою від 01.11.2018, посвідченою приватним нотаріусом КМНО Копійкою В.В., зареєстрованою в реєстрі за №1115.
Таким чином, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про те, що укладений сторонами письмовий договір позики є не лише доказом факту укладення договору, а й передачі позикодавцем грошової суми позичальнику.
Доказів, які б свідчили про протилежне, судом не здобуто, як і не здобуто доказів на користь того, що учасники правочину не мали на меті настання юридичних наслідків, які випливають із договору позики.
Зважаючи на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи умови договору про отримання позичальником суми позики, суд вважає, що в даному випадку сторони договору позики від 01.11.2018 на власний розсуд визначили його умови, у яких підтвердили факт передачі суми позики від позикодавця позичальнику.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про безгрошовість вказаного договору позики, та/або фактичне неотримання позичальником суми позики, в розпорядження суду надано не було та матеріали справи таких доказів не містять.
З матеріалів справи вбачається, що сторони спірного договору позики досягнули обумовлені ним юридичні наслідки, оскільки, позикодавцем було передано, а позичальником отримано кошти в позику, що підтверджується оформленою та підписаною заявою, яка нотаріально посвідчена та містить умови щодо суми позики, дати повернення грошових коштів, та засвідчує факт одержання грошей позичальником.
Суд вважає, що стороною позивача в ході розгляду справи доведено достатніми доказами факт укладення договору позики та отримання відповідачем у борг від позивача грошових коштів у розмірі 842 676,00 грн.
Зокрема судом встановлено невиконання позивальником грошового зобов'язання за договором позики перед позикодавцем на усю суму позики.
Разом з тим, у договорі позики сторони обумовили, що позичальник відповідає по зобов'язаннях перед позикодавцем квартирою АДРЕСА_2 , в забезпечення виконання зобов'язання сторони укладають договір іпотеки вищевказаної квартири.
Відповідно до іпотечного договору від 01.11.2018, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання по договору позики в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором іпотеки, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а у разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 6.1 іпотечного договору).
Відповідно до п. 6.3. Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюсться на підставі рішення суду або шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Договору позики у порядку, встановленому умовами Договору.
Отже, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону «Про іпотеку». При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У спірному випадку іпотекодержатель на власний розсуд обрав судовий спосіб свого захисту звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», що відповідає вимогам закону.
Згідно з консультаційним висновком про вартість, ймовірна ринкова вартість переданої в іпотеку квартири станом на 24.01.2022 становить 1 496 200,00 грн.
Оцінюючи належність, допустимість а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики не виконав та не повернув отримані грошові у встановлений договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню та задовільнять вимоги позивача як кредитора.
Твердження ОСОБА_2 про те, що в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_4 спростовуються наявними у матеріалах справи достовірними доказами, а саме договором позики від 01.11.2018, іпотечним договором від 01.11.2018, до якого приватним нотаріусом внесено виправлення, договором купівлі-продажу квартири від 26.03.2014, витягами з Державним реєстрів нерухомого майна тощо.
Такі докази у справі були надані позикодавцем та витребувані у приватного нотаріуса, який посвідчував спірні договори.
Та обставина, що ОСОБА_2 стверджує про належність права власності на спірну квартиру не тільки йому, а й його малолітньому сину ОСОБА_3 , не підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності. Також зазначене спростовується встановленими приватним нотаріусом під час посвідчення спірних договорів обставинами щодо належності права власності на спірну квартиру, яка була передана позичальником в іпотеку як єдиному власнику ОСОБА_2 . Замовчуючи про місце реєстрації у спірній квартирі малолітнього сина позичальника останній розумів, що несе ризики як законний представник малолітньої дитини. Буд-яких доказів щодо належності частки спірної квартири малолітньому сину станом на час укладення ОСОБА_2 договору позики та іпотечного договору, позичальник суду не надав. Навпаки , ОСОБА_2 станом на 01.11.2018 розпорядився належним йому на праві власності майном на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги задоволенню не підлягають.
Суд зауважує, що інші наведені позивачем за зустрічним позовом доводи в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача за зустрічним позовом не доведено ті обставини на які він посилається як на підставу своїх зустрічних позовних вимог, підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними спірних договорів судом не встановлено, у зв'язку з чим суд вважає, що в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
Оцінюючи належність, допустимість а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики не виконав та не повернув отримані грошові у встановлений договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню та задовільнять вимоги позивача як кредитора.
Крім того, згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом (ст.525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
При цьому, за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Отже сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов'язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов'язання передбачено лише нормами ЦК України (пункт 3 частини першої статті 611 цього Кодексу).
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, (ч. 1 ст. 612 ЦК України)
Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з того, що індекс інфляції - це показник характеристики динаміки загального рівця цін на товари та послуги, інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Оскільки судом також установлено факт невиконання позичальником зобов'язання щодо повернення суми позики у встановлений договором строк, що кореспондує право позикодавця вимагати виконання цього зобов'язання, таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та положень чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню пеня у розмірі 32 344 гривні 91 копійки, 3 % річних у розмірі 5 540 гривень 88 копійок, втрати від інфляції у розмірі 11 797 гривень 46 копійок.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
Щодо судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання фізичною особою позову до суду майнового характеру у 2022 році (з урахуванням ціни позову 892 359,25 грн.) судовий збір підлягав сплаті у сумі 8 923,59 грн.
Враховуючи, що первісний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у сумі 8 923,59 грн. Судові витрати ОСОБА_2 суд залишає за ним, оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 206, 223, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1113, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) перед ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ) за договором позики від 01.11.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1112 та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 шляхом продажу квартири за узгодженою у договорі іпотеки вартістю 842 676 (вісімсот сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ) пеню у розмірі 32 344 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) гривні 91 копійку, 3 % річних у розмірі 5 540 (п'ять тисяч п'ятсот сорок) гривень 88 копійок, втрати від інфляції у розмірі 11 797 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 46 копійок.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Копійка Віктор Вікторович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики грошових коштів та іпотечного договору - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 923 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 59 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.
Суддя Н.О. Горбенко