Справа №710/218/26
Номер провадження 2-о/710/21/26
іменем України
27.04.2026 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту перебування на утриманні.
19.02.2026 року на електронну адресу Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд", від представника заявника - адвоката Шевченка О.А. надійшла заява про встановлення факту перебування на утриманні.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 було відкрито провадження по справі.
Копія ухвали, 23.02.2026 була доставлена до електронного кабінету представника заявника, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Cудове засідання було призначено на 23.03.2026.
Відповідно до п.2 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Судова повістка про виклик до суду на судове засідання призначене на 23.03.2026, отримана представником заявника 24.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 32).
У зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 27.04.2026.
Судову повістку на судове засідання, яке призначене на 27.04.2026, представник заявника отримав 25.03.2026, шляхом доставки до електронного кабінету. (а.с.47).
Жодних клопотань від заявника та представника заявника, щодо розгляду справи без участі до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4, ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3, ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у справі №465/205/17 від 22.09.2021 року виснував, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи. При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки містять у постанові Верховного Суду у справі №558/9/18 від 11.03.2021 року.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Суд визнає, що представник заявника повторно не з'явився до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого представника заявника без поважних причин.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини, також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Ураховуючи викладене, суд залишає заяву без розгляду, в свою чергу це не суперечить вимогам закону і не позбавляє особу, заяву якої повертається, звернутися до суду повторно.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.44, 128, 131, 223, ст.257 - 261, 272, 353,354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту перебування на утриманні, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя С.С. Сивокінь