21 квітня 2026 року м. Київ
Справа № 753/15754/25
Провадження: № 22-ц/824/8713/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Лаврук Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Коханої Оксани Олександрівни в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Заставенко М. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 05 лютого 2019 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США. Згідно з пунктом 3 зазначеного договору, відповідач зобов'язувався повернути суму позики до 05 лютого 2024 року. Однак, у встановлений строк зобов'язання виконано не було. Станом на 27 грудня 2024 року відповідач повернув лише частину позикових коштів у розмірі 25 000 доларів США.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 275 000 доларів США.
05.11.2025 року відповідач подав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, яке обґрунтоване тим, що договір позики від 05 лютого 2019 року він не підписував, а підпис, виконаний від його імені у зазначеному договорі, йому не належить. У зв'язку з цим, відповідач вважає за необхідне встановити особу, якою виконано підпис у спірному документі, шляхом проведення відповідної судової експертизи, оскільки вирішення цього питання потребує спеціальних знань у галузі почеркознавства та має істотне значення для правильного вирішення справи.
Проведення експертизи просив доручити експертам ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа».
У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, надав оригінали документів, що містять вільні зразки підпису відповідача, та зазначив про неможливість надання експериментальних зразків у зв'язку з перебуванням відповідача за кордоном.
Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на необхідність надання експериментальних зразків підпису, а у разі призначення експертизи просила доручити її проведення державній експертній установі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року призначено у цивільній справі № 753/15754/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:
1.Чи виконано підпис та рукописний текст від імені позичальника в договорі позики від 05.02.2026 самим ОСОБА_2 чи іншою особою?
Проведення експертизи доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа», розташованого за адресою: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, б.172 офіс 813.
Попереджено експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст.384 КК України) або за відмову від виконання покладених обов'язків (ст. 385 КК України).
Для дослідження експерту направлено:
- оригінал договору позики від 05.02.2019,
- нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 учасника ТОВ «ТАКСОФОН» від 17.10.2014, нотаріально посвідчена довіреність ОСОБА_2 від 02.04.2014, договір оренди майна від 01.01.2020 з додатком №1, №2; договір про надання правової допомоги 6/18 від 02.07.2018 з додатком №1; прибутковий касовий ордер №1 від 03.02.2020 та квитанцію до прибуткового касового ордера.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 .
Роз'яснено ОСОБА_2 , що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Кохана О. О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з істотним порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм, що регулюють порядок призначення судової експертизи, ухвалу просила скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції призначив почеркознавчу експертизу за відсутності належного порівняльного матеріалу, оскільки у справі відсутні експериментальні та умовно-вільні зразки підпису відповідача, а надані вільні зразки є недостатніми за обсягом для проведення повноцінного дослідження. При цьому, відповідач, який ініціював призначення експертизи, не виконав вимоги суду щодо надання зразків підпису та не забезпечив свою явку для відібрання експериментальних зразків, чим фактично зловживав процесуальними правами та сприяв затягуванню розгляду справи. Зауважує, що суд безпідставно не врахував необхідність отримання експериментальних зразків підпису, на чому наполягала представник позивача, що є обов'язковою умовою для проведення почеркознавчої експертизи відповідно до науково-методичних рекомендацій. Всупереч вимогам законодавства, суд доручив проведення почеркознавчої експертизи недержавній експертній установі, хоча така експертиза як різновид криміналістичної повинна проводитися виключно державними спеціалізованими установами. При цьому, суд не врахував правові висновки Верховного Суду щодо порядку призначення та проведення почеркознавчих експертиз, зокрема, щодо необхідності їх проведення саме державними установами. Вважає, що призначення експертизи за таких умов порушує принципи змагальності сторін, розумності строків розгляду справи та заборони зловживання процесуальними правами.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Васюта Д. К. в інтересах ОСОБА_2 вважав необгрунтованими доводи апеляційної скарги та зазначив, що доводи представника позивача про відсутність належного порівняльного матеріалу є безпідставними, оскільки питання достатності матеріалів для проведення експертизи належить до компетенції експерта, який у разі необхідності має право звернутися з клопотанням про надання додаткових зразків, при цьому, вважає, що наявні у справі документи містять достатню кількість вільних зразків підпису відповідача, що дозволяє провести почеркознавче дослідження. Вказує, що чинне законодавство допускає можливість проведення експертизи без експериментальних зразків підпису, зокрема у випадках, коли їх отримання є об'єктивно неможливим, як у даній справі, у зв'язку з перебуванням відповідача за кордоном. Вважає доводи про порушення порядку призначення експертизи необґрунтованими, оскільки суд визначає перелік необхідних матеріалів з урахуванням позицій сторін. Крім того, твердження позивача щодо обов'язковості проведення експертизи виключно державними установами не відповідають законодавству, оскільки судово-експертну діяльність можуть здійснювати також атестовані експерти та інші фахівці у відповідній галузі знань.
В судовому засіданні адвокат Васюта Д. К. в інтересах ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу без змін.
Позивач та його представник справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення належності підпису у договорі позики має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідач заперечує факт укладення договору та належність йому підпису у ньому.
Суд зазначив, що з'ясування цих обставин потребує спеціальних знань у галузі почеркознавства, а тому відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства є підстави для призначення судової експертизи.
Крім того, суд врахував надані стороною відповідача документи, що містять вільні зразки підпису, та дійшов висновку про можливість їх використання як порівняльного матеріалу для проведення експертизи.
Визначаючи експертну установу, суд першої інстанції виходив з відсутності узгодженої позиції сторін щодо кандидатури експерта, а також з того, що представником позивача не було наведено переконливих заперечень щодо запропонованої відповідачем експертної установи.
З урахуванням наведеного, а також керуючись наданими процесуальними повноваженнями щодо визначення експерта чи експертної установи, суд дійшов висновку про можливість доручення проведення експертизи ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа».
Однак, колегія суддів не може в повній погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Частиною 1 ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Отримані докази, у тому числі пояснення сторін та висновки експертизи мають бути оцінені судом за правилами ст.89 ЦПК України.
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Ураховуючи вищевикладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості за договором позики від 05 лютого 2019 року, при цьому, відповідач заперечує факт укладення зазначеного договору та належність йому підпису у ньому.
Отже, встановлення факту належності підпису у спірному договорі безпосередньо входить до предмета доказування у даній справі та має істотне значення для правильного вирішення спору по суті.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для з'ясування зазначених обставин необхідні спеціальні знання, а тому в цій частині призначення судової почеркознавчої експертизи є обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, надаються експерту судом у разі призначення експертизи судом або учасником справи - у разі проведення експертизи за його замовленням. При цьому суд, з урахуванням думки учасників справи, визначає перелік матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та вправі заслухати експерта з цього питання.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про судову експертизу» та пунктом 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів та зразків, необхідних для проведення дослідження.
Отже, у разі недостатності наданих матеріалів саме експерт наділений правом ініціювати їх витребування, що свідчить про відсутність обов'язковості надання повного обсягу зразків на момент призначення експертизи.
Крім того, відповідно до науково-методичних рекомендацій, у випадку неможливості отримання експериментальних зразків (зокрема у зв'язку з перебуванням особи за межами України), допускається використання вільних та інших достовірних зразків підпису, виконаних відповідною особою.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 11 грудня 2025 року відповідача було зобов'язано надати вільні зразки підпису, які ним у подальшому були надані до суду у вигляді належних документів, що містять власноручні підписи, а саме: нотаріально посвідчену заяву, довіреності, договори та фінансові документи (а.с. 101-112).
З огляду на те, що відповідач перебуває за межами України та об'єктивно позбавлений можливості надати експериментальні зразки підпису, надані ним документи є належним та допустимим порівняльним матеріалом для проведення експертизи.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв подані відповідачем документи та дійшов правильного висновку про можливість їх використання при проведенні судової почеркознавчої експертизи.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання про призначення експертизи суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги процесуального закону щодо порядку визначення експертної установи.
Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а за відсутності такої згоди - визначається судом з урахуванням обставин справи. При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення експерта чи експертної установи, однак реалізація таких повноважень має бути належним чином мотивована.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, з подальшими змінами, почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи, яка згідно з положеннями частини третьої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» здійснюється тільки державними спеціалізованими установами.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (частина друга статті 7 цього Закону).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 704/88/19.
Отже, саме по собі доручення проведення експертизи недержавній експертній установі не є безумовною підставою для скасування ухвали суду про прзначення експертизи, однак з урахуванням характеру призначеної експертизи такі дії суду можуть свідчити про неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, як убачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції взагалі не навів мотивів, з яких виходив при обранні саме ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» для проведення експертизи, обмежившись формальним посиланням на відсутність заперечень з боку представника позивача.
Разом із тим, з протоколу судового засідання від 09 лютого 2026 року (а. с. 125) вбачається, що представник позивача заперечувала проти доручення проведення експертизи зазначеній установі та наполягала на проведенні експертизи у державній спеціалізованій установі.
Незважаючи на це, суд першої інстанції у своїй ухвалі зазначив, що представником позивача не було висловлено обґрунтованих заперечень щодо запропонованої експертної установи, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, реалізуючи свої повноваження, передбачені статтею 103 ЦПК України, не навів належного обґрунтування вибору експертної установи та не надав належної оцінки запереченням сторони позивача, а також не врахував правову природу призначеної експертизи, що свідчить про неповне з'ясування обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення експертизи.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни ухвали суду першої інстанції в частині визначення експертної установи. А саме, визначену судом першої інстанції експертну установу, ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», слід замінити на державну спеціалізовану установу, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Коханої Оксани Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року в частині визначення експертної установи змінити.
У зв'язку з чим, абзац 4 резолютивної частини ухвали викласти в такій редакції:
Проведення експертизи доручити експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розташованого за адресою: вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057.
В решті ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2026 року.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура