27 квітня 2026 року Справа №160/33747/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року у справі №160/33747/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №160/33747/24 набрало законної сили 31.07.2025р.
11.09.2025 року представником позивача отримано виконавчі листи по справі №160/33747/24.
Від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю у справі №160/33747/24, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №160/33747/24, шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 надати суду письмовий звіт про виконання рішення протягом визначеного судом строку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року призначено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/33747/24 до розгляду в порядку письмового провадження та встановлено Військовій частині НОМЕР_2 10-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви із відповідними доказами на їх обґрунтування, а також докази виконання рішення суду від 14 квітня 2025 року по справі 160/33747/24.
Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 на виконання вимог рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року у справі №160/33747/24 здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 11.03.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Розрахунок перерахунку грошового забезпечення за період з 11.03.2022 року по 19.05.2023 року ОСОБА_1 здійснено. Крім того, сплачено понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (півтори тисячі) грн. 00 коп. (копії квитанцій додаються). Таким чином військовою частино НОМЕР_2 станом на 20.04.2026 забезпечене виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року у справі №160/33747/24 в повному обсязі. У зв'язку з виконанням рішення суду, вважаю, що підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2024р. по адміністративній справі №160/33747/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Третій абзац резолютивної частини рішення суду ухвалено вважати вірним наступного змісту: «Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 11.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум».
Розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №160/33747/24 набрало законної сили 31.07.2025р.
11.09.2025 року представником позивача отримано виконавчі листи по справі №160/33747/24.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідні положення кореспондовані і в Кодексі адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, виконано відповідачем не в повному обсязі.
Згідно ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст.382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно з ч.1 ст.382-1КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 ст.382-1КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з ч.6 ст.382-1КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Частина 2 ст.370 КАС України передбачає невиконання судового рішення підставою для відповідальності, встановленої законом.
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Суд зазначає, що з аналізу поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, письмових пояснень відповідача, судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 160/33747/24 відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 11.03.2022 по 19.05.2023, проте виплата перерахованої суми грошового забезпечення не здійснена.
Отже, станом на момент розгляду поданої заяви про встановлення судового контролю, відсутні докази повного виконання відповідачем вищевказаного рішення суду .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним встановити Військовій частині НОМЕР_2 90 денний строк для подання звіту про виконання рішення від 14 квітня 2025 року у справі №160/33747/24.
За таких обставин, суд вважає, що заява представника позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241-243, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/33747/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 подати протягом 90 днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №160/33747/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст.382-3 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова