Номер провадження: 11-сс/813/556/26
Справа № 947/4137/26 1-кс/947/1616/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025162480000739 від 03.06.2025 року відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 року задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.03.2026 року в межах строку досудового розслідування, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із визначенням застави в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998400 грн. та покладенням на підозрюваного у разі внесенні застави строком до 09.05.2026 певних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що підозра необґрунтована. Ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні. Вказує, що у підозрюваного є на утриманні двоє малолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, одружений, офіційно зареєстрований як ФОП.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Матеріали надійшли до апеляційногосуду
До початку розгляду апеляційної скарги захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_8 подали заяви, в яких просили апеляційний розгляд проводити без їх участі.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд вважає за можливим провести апеляційний розгляд без участі сторін та у відповідності до вимог ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу .
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя при вирішення вказаного питання має з'ясувати обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, що слідчим суддею і було здійснено з перевіркою наявності обставин, зазначених у ст. 184 КПК України.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинах.
Наявність на даній стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України підтверджуються долученими до клопотання слідчого доказами, а саме:
- показання свідка ОСОБА_9 , якими підтверджуються обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- протокол обшуку від 11.12.2025 за адресою фактичного проживання підозрюваного: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: предмет схожий на карабін із написами Tamahawk номер НОМЕР_1 , три магазини до нього та 17 предметів схожих на патрони; дозвіл на зброю номер Т-379 від 14.09.2022; грошові кошти: 100 купюр номіналом 100 доларів США, 96 купюр номіналом 100 доларів США, 100 купюр номіналом 100 доларів США, 103 купюри номіналом 100 доларів США; мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім карткою на якій міститься номер НОМЕР_4 ; слоти від сім карток із номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; мобільний телефон моделі ІPhone пароль НОМЕР_8 IMEI1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 ; мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ2: НОМЕР_12 ; мобільний телефон моделі ІPhone пароль НОМЕР_13 IMEI1: НОМЕР_14 ;
- протокол обшуку від 11.12.2025 транспортного засобу марки «Volkswagen E-Golf» реєстраційний знак НОМЕР_15 підозрюваного, в ході якого виявлено та вилучено: посвідчення про тимчасове відрядження на ОСОБА_6 ; грошові кошти у кількості 13 банкнот по 100 доларів США кожна, та 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн.; банківські картки в кількості 7 шт; твердотільний накопичувач марки «Seagate»; посвідчення учасника громадського формування у чохлі коричневого кольору з надписом «Служба безпеки України» видане на ім'я ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі перламутно-блакитного кольору з численними покодженнями; автомобіль марки «Volkswagen E-Golf» реєстраційний знак НОМЕР_15 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію;
- протокол обшуку від 11.12.2025 за місцем проживання підозрюваного, за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: ноутбук «Lenovo» моделі «20053»; дві коробки білого кольору, в яких наявні по 1 FPV дрони марки «Flight» та 4 пропелери, три невідомі FPV дрони чорного кольору; банківська картка «Альфабанк»; лист про відрядження на ім'я ОСОБА_6 ; мобільний телефон Iphon 13 Pro;
- протоколи огляду заявника ОСОБА_9 , вручення йому грошових коштів та добровільної видачі вогнепальної зброї, якими підтверджується факт збуту вогнепальної зброї;
- протоколи за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.07.2025 та 02.09.2025, огляд і виїмка кореспонденції, якими підтверджується зв'язок ОСОБА_10 з ОСОБА_6 , факт збуту вогнепальної зброї, а також інші обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- висновки експертів по ряду експертиз за експертною спеціальністю 3.1. «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», якими підтверджується приналежність вилучених у ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 до вогнепальної зброї та боєприпасів;
Одночасно, апеляційний суд зазначає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Викладене, всупереч доводам апеляційної скарги, свідчить про достатність підстав вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з цим, зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегією суддів, всупереч твердженням сторони захисту, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, не зменшились.
Так, апеляційний суд погоджується із доводами слідчого судді та наголошує, що в зазначеному провадженні не зменшились ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, а також збутом вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за вчинення яких передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 3-х до 7-ми років, що може спонукати підозрюваного переховуватись з метою уникнення відповідальності;
- здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків у провадженні, які підлягають безпосередньому допиту судом під час розгляду кримінального провадження по суті, внаслідок чого підозрюваний може здійснювати вплив на них з метою схиляння до надання сприятливих для нього показань.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного є необґрунтованими, а слідчий суддя встановив наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотання прокурора ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025162480000739 від 03.06.2025 року відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4