Справа № 485/509/26
Провадження №2/485/411/26
іменем України
27 квітня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
установив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»(далі - ТОВ «ФК «Позика»)звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25160,00 грн за кредитним договором №51979031 від 10.10.2021, а також понесені судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 10 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» було укладено кредитний договір №51979031. Відповідачу було видано кредит у сумі 6800,00 грн. 01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Ірбіс» відступає ТОВ «ФК «Позика», а ТОВ «ФК «Позика» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим кредитним договором. Так, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №51979031 від 10.10.2021 у сумі 25160,00 гривень, з яких: 6800,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 18360,00 гривень - сума заборгованості за процентами. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 25160,00 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 25 березня 2026 року відкрила провадження у справі, постановила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с.51/.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, у позовній заяві просив про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «ФК «Позика», позовні вимоги підтримав повністю, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомила.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що 10 жовтня 2021 року між TOB «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №51979031, який підписано сторонами за допомогою електронного підпису.
Згідно п.3.1 вказаного Договору, Товариство надає кредит Клієнту у розмірі 6800,00 грн з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього Договору, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, передбачені цим Договором у строки та на умовах даного Договору.
Сторони визначили, що за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%, яка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2 цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта (п.3.2 договору).
Клієнт зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 08.01.2022 (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства (п.4.2 договору).
Як передбачено п. 5.4. договору, нарахування процентів за кредитом провадиться за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення клієнтом суми кредиту на поточний рахунок товариства. Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за кредитом у випадку прострочення клієнтом повернення кредиту.
Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3152_251023173617 від 23.10.2025, 10.10.2021 о 14:07:55 здійснено успішне перерахування коштів на суму 6800,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 , призначення платежу: Зачисление 6800 грн на карту НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №51979031 від 10.10.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 25160,00 грн, що складається із: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 6800,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками - 18360,00 грн.
01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Позика» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором №51979031 від 10.10.2021.
01 вересня 2025 року складено акт прийому-передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025.
Відповідно до витягу з додатку №1 до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 25160,00 грн, з яких: 6800,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 18360,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Норми права використані судом
Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов'язань.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).
При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.
Кредитний договір між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та відповідачем.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Крім того, підписуючи договір, відповідач погодився з розміром відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені умовами цього договору.
Відповідачем не пред'явлено вимоги про визнання умов кредитного договору недійсними, в тому числі щодо встановлення розміру процентної ставки.
Суд також бере до уваги, що відповідач на спростування заборгованості нарахованих процентів не надав суду іншого належного розрахунку, який відрізнявся б від наданого позивачем, виходячи з умов кредитного договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «Фінансова компанія «Позика», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором № 51979031 від 10.10.2021, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує таке.
За правилами частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині 3 статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року, укладеного ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , додаткову угоду №51979031 від 16.02.2026 до Договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02 січня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 16.02.2026, відповідно до якого надано послуги: письмова консультація Клієнта, щодо спірних правовідносин - 0,5 год на суму 500 грн, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» - 1 год на суму 1500 грн, складення позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 2 год на суму 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 0,5 год на суму 500 грн, загальна сума - 5500,00 грн, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 на суму 5500 грн.
Відповідно до частини 1, 4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 6 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
хвалив:
Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №51979031 від 10.10.2021 в загальному розмірі 25160,00 грн (двадцять п'ять тисяч сто шістдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» понесені судові витрати у розмірі 6 662,40 (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) гривень, з яких: 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) грн - втрати зі сплати судового збору, 4000,00 (чотири тисячі) грн - витрати на професійну правничу допомогу.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повне рішення складено 27 квітня 2026 року.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.П.Бодрова