24 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 487/8058/25
провадження № 61-5147ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 17 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство «Евако» про захист прав споживачів,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила встановити факт неукладення нею з КП «Миколаївкомунтранс» типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, щодо вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01 лютого 2022 року по теперішній час та зобов'язати КП «Миколаївкомунтранс» скасувати безпідставно нараховану заборгованість за період з 01 лютого 2022 року по теперішній час, за нібито спожиті нею послуги з вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду
від 17 березня 2026 року, позов задоволено.
Визнано такими, що не підлягають сплаті ОСОБА_1 нарахування за вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , здійснені КП «Миколаївкомунтранс» на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, за період з 01 червня 2024 року по 24 грудня 2025 року. Здійснено розподіл судових витрат.
17 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» КП «Миколаївкомунтранс» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише
за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову
в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб.
Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені в справі про захист прав споживачів шляхом встановлення факту неукладення с
ОСОБА_1 з КП «Миколаївкомунтранс» типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, щодо вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01 лютого 2022 року по теперішній час та зобов'язання КП «Миколаївкомунтранс» скасувати безпідставно нараховану заборгованість за період з 01 лютого 2022 року по теперішній час, за нібито спожиті послуги з вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .
Справа № 487/8058/25 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
В касаційній скарзі міститься посилання заявника на підстави, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, а саме справа становить значний суспільний інтереста має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання в касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах, підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство «Евако» про захист прав споживачів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун