Рішення від 21.04.2026 по справі 910/11550/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.04.2026Справа № 910/11550/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед"

про стягнення 564 131,85 грн.,

За участі представників сторін:

від позивача: Вербовецька Я.І. (у порядку самопредставництва);

від відповідача: Лінник Є.В. за довіреністю від 19.01.2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (далі - відповідач) 253 538,88 грн. штрафу за дострокове припинення лізингового договору, 152 472,33 грн. штрафу за втрату транспортного засобу, 41 457,67 грн. лізингових платежів, 40 337,43 грн. пені та 76 325,54 грн. неустойки.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов укладених з позивачем Загальних умов лізингового договору від 30.09.2020 року № OL012483 та договорів лізингу від 19.04.2021 року № 060144, від 06.07.2021 року № 060613 і від 06.07.2021 року № 060614.

Ухвалою від 18.09.2025 року господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.

24.09.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" від 22.09.2025 року № А0439-25 про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 26.09.2025 господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11550/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" від 06.10.2025 року проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

07.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 06.10.2025 року, в якому останній просив суд залучити Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 07.10.2025 року господарський суд міста Києва вирішив перейти до розгляду справи № 910/11550/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.11.2025 року.

14.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" від 13.10.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду, зокрема, на те, що автомобіль НОМЕР_1 не міг бути повернутий позивачу або наданий страховій компанії для огляду через обставини, що склались не з вини відповідача. Крім того, відповідач вказав, що ставить під сумнів відповідність поданої копії Загального договору оригіналу, а сам Загальний договір лізингу вважає таким, що є неукладеним.

23.10.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 20.10.2025 року № А0453-25 на відзив на позовну заяву, в якій останній навів додаткові мотиви на підтвердження обґрунтованості пред'явлених позовних вимог.

29.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" від 28.10.2025 року, в яких останнє вказало про безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій з огляду на відсутність вини відповідача. Крім того, позивач виставляв рахунки № ПЛ000005600, № ПЛ000006439, № ПЛ000007210 та № ПЛ000007904 за автомобіль KA4476CI (лізинговий договір № 060144), що вибув із користування та володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" не з його вини, а відтак нарахування позивачем неустойки у вигляді пені в розмірі 40 337,43 грн. на правомірно не сплачені відповідачем лізингові платежі є необґрунтованим.

Ухвалою від 05.11.2025 року суд відклав підготовче засідання на 19.11.2025 року.

У підготовчому засіданні 19.11.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/11550/25 на 30 днів, а також відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 06.10.2025 року про залучення Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, з огляду на недоведеність заявником того, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки цієї страхової компанії.

Ухвалою від 19.11.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/11550/25 та призначив її до судового розгляду по суті на 10.12.2025 року.

У судових засіданнях 10.12.2025 року та 14.01.2026 року оголошувалися перерви відповідно до 14.01.2026 року та до 04.02.2026 року.

Судове засідання, призначене на 04.02.2026 року, не відбулось, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ломаки В.С.

Ухвалою від 24.03.2026 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/11550/25 на 07.04.2026 року.

06.04.2026 року до суду надійшло клопотання позивача від 31.03.2026 року № А0548-26 про відкладення судового засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 07.04.2026 року оголошувалася перерва до 21.04.2026 року

Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2026 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача у цьому судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 13.10.2025 року та запереченнях від 28.10.2025 року.

У судовому засіданні 21.04.2026 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Лізингова Компанія" (попереднє найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна") (лізингодавець) були укладені Загальні умови лізингового договору № OL012483 (далі - Загальний договір), предметом яких є визначення загальних положень та умов, якими лізингодавець та лізингоодержувач будуть керуватися при укладенні відповідного лізингового договору для кожного ТЗ окремо, що є предметом такого лізингового договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитком печатки відповідача.

За умовами пункту 1.2 Загального договору за лізинговим договором лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачеві у користування ТЗ, що належить лізингодавцю на праві власності, на певний строк і за встановлену плату, а також надати комплекс послуг для забезпечення нормального його використання, в тому числі - послуг з адміністрування пального для ТЗ, якщо це буде окремо погоджено сторонами. Порядок надання і оплати адміністрування пального для ТЗ шляхом надання та здійснення обслуговування паливної картки встановлюються у лізинговому договорі для кожного ТЗ окремо, що є предметом такого лізингового договору.

Відповідно до пункту 3.1 Загального договору лізингодавець є власником ТЗ. Лізингоодержувач не може продавати, відчужувати, використовувати ТЗ в якості забезпечення будь-яких зобов'язань чи застави. Лізингоодержувач не може передавати ТЗ у чиєсь володіння без попередньої письмової згоди на це лізингодавця.

Вартість ТЗ вказується в лізинговому договорі (пункт 3.3 Загального договору).

Згідно з пунктом 4.1 Загального договору строк лізингу визначений в лізинговому договорі та починається з початкової дати, під якою слід розуміти:

- дату передачі ТЗ, визначену в Акті прийому-передачі ТЗ, або (пункт 4.1.1)

- п'ятий робочий день з дня надіслання лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про готовність ТЗ до передачі лізингоодержувачу (пункт 4.1.2).

За змістом пункту 4.3 Загального договору дата передачі та дата повернення ТЗ визначені в Акті прийому-передачі у випадку, коли строк лізингу починається відповідно до положень підпункту 4.1.1 пункту 4 Загального договору, або у повідомленні лізингодавця про готовність ТЗ до передачі лізингоодержувачу у випадку, коли строк лізингу ТЗ починається відповідно до положень підпункту 4.1.2 пункту 4 Загального договору.

Відповідно до пункту 4.5 Загального договору строк лізингу ТЗ закінчується датою повернення ТЗ, визначеною в Акті прийому-передачі чи у повідомленні лізингодавця про готовність ТЗ до передачі лізингоодержувачу, або датою дострокового припинення строку лізингу (відмови від лізингу) ТЗ згідно з положеннями пунктів 12, 13, 14 цього Загального договору.

У пункті 8.1 Загального договору сторони погодили, що в день закінчення строку лізингу або його дострокового припинення лізингоодержувач за власний кошт повертає лізингодавцеві ТЗ у технічно справному стані з урахуванням нормального зносу, в чистому вигляді (ззовні, в салоні та в багажному відділенні) за адресою, вказаною лізингодавцем, разом з двома комплектами ключів запалювання, оригіналом свідоцтва про реєстрацію ТЗ та додатковим обладнанням, шинами, документами, набором автомобіліста, які були надані лізингоодержувачу згідно з Актом прийому-передачі (Додаток № 2).

Пунктом 8.3 Загального договору визначено, що у випадку несвоєчасного повернення ТЗ лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної суми щомісячних лізингових платежів, вказаних в лізинговому договорі, за весь строк прострочення повернення ТЗ.

Згідно з пунктами 9.2, 10.1, 10.2 Загального договору лізингоодержувач несе повну відповідальність за дотримання водіями, яким він дозволив керування ТЗ, умов цього Загального договору.

Територією дії цього Загального договору є територія України, за виключенням тимчасово окупованої території та/або територій, на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Використання ТЗ поза межами України дозволяється при умові, якщо:

- лізингодавець надав попередній дозвіл на таке використання;

- лізингоодержувач за власний кошт, у разі необхідності, забезпечив належне додаткове страхування ТЗ та отримав інші необхідні документи для участі у міжнародному дорожньому русі.

За умовами пункту 11.1 Загального договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві:

- перший лізинговий платіж (передоплату) протягом п'яти днів після підписання відповідного лізингового договору, в якості додаткової частини платежу за перший місяць лізингу ТЗ. Перший лізинговий платіж (передоплата) поверненню не підлягає незалежно від будь-яких обставин;

- вартість послуг з оперативного лізингу, щомісячні лізингові (у разі, якщо послуги адміністрування пального не надаються) та будь-які інші платежі, належні до сплати за лізинговим договором, протягом п'яти днів із дня виставлення відповідних рахунків-фактур, із врахуванням положень, викладених у пунктах 11.2, 11.3 та 11.3.1 цього пункту. Дата виставлення рахунку для лізингового платежу вказується в лізинговому договорі.

У пунктах 11.2, 11.3 Загального договору сторони погодили формулу зміни (перерахування) лізингових платежів, а також передбачили, що у випадку, якщо ТЗ було передано або повернуто не першого та не останнього для відповідного звітного місяця, лізинговий платіж у місяці, в якому відбулися передача або повернення ТЗ, розраховується поденно, пропорційно фактичному строку лізингу ТЗ у відповідному звітному місяці згідно з наведеною в цьому пункті формулою.

Відповідно до пункту 11.3.1 Загального договору рахунок на сплату поденного лізингового платежу при передачі ТЗ від лізингодавця до лізингоодержувача, виставляється другого числа наступного місяця за звітним, в якому відбулась передача ТЗ. Рахунок на сплату поденного лізингового платежу при поверненні ТЗ від лізингоодержувача до лізингодавця виставляється разом з останнім повним щомісячним лізинговим платежем.

Умовами пунктів 16.3, 16.4 Загального договору встановлено, що термін виконання зобов'язань переноситься на строк, що є рівнозначним строку дії форс-мажорних обставин, а сторона, для якої виникли обставини непереборної сили, зобов'язана в письмовій формі повідомити іншу сторону про виникнення цих обставин, включаючи очікувану тривалість періоду, протягом якого будуть діяти ці обставини, та не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів надати відповідний Сертифікат Торгово-промислової палати України про факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Лізингова Компанія" (попереднє найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна") (лізингодавець) був укладений лізинговий договір № 060144 (далі - Договір № 060144), який є Додатком № 1 до Загального договору, та предметом якого є транспортний засіб - Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, загальною вартістю 341 250,08 грн.

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору № 060144 лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу вказаний вище транспортний засіб у користування на визначений строк та за встановлену плату (лізингові платежі), а лізингоодержувач зобов'язався отримати транспортний засіб та здійснювати оплату лізингових платежів згідно з умовами цього Додатку № 1.

Строк лізингу транспортного засобу складає 48 місяців. Строк передачі транспортного засобу в лізинг: протягом 22 днів з моменту набрання чинності цим Додатком № 1.

Відповідно до пункту 4 Договору № 060144 цей Додаток № 1 є невід'ємною частиною Загального договору (№ OL012483) та набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Згідно з пунктом 6 Договору № 060144 дата виставлення рахунку: кожного 25 числа за поточний місяць; щомісячний лізинговий платіж: 10 379,17 грн. (з ПДВ).

Послуга адміністрування пального відповідно до умов додаткової угоди не надається.

Судом встановлено, що 11.05.2021 року сторони підписали акт прийому-передачі № 060144, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У наведеному акті сторони підтвердили, що транспортний засіб оглянуто та перевірено, усі вузли та агрегати працюють справно, зовнішні пошкодження ТЗ відсутні. Лізингоодержувач не має зауважень до комплектації транспортного засобу, а також підтверджує, що ним отримано, серед іншого, два комплекти ключів запалювання та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; лізингоодержувач зобов'язаний зберігати їх у безпечному місці та не залишати в транспортному засобі.

За умовами пункту 7 наведеного Акту приймання-передачі дата отримання транспортного засобу - 11.05.2021 року, а дата його повернення - 10.05.2025 року.

06.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Лізингова Компанія" (попереднє найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна") (лізингодавець) був укладений лізинговий договір № 060613 (далі - Договір № 060613), який є Додатком № 1 до Загального договору, та предметом якого є транспортний засіб - Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, загальною вартістю 332 917,39 грн.

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору № 060613 лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу вказаний вище транспортний засіб у користування на визначений строк та за встановлену плату (лізингові платежі), а лізингоодержувач зобов'язався отримати транспортний засіб та здійснювати оплату лізингових платежів згідно з умовами цього Додатку № 1.

Строк лізингу транспортного засобу складає 48 місяців. Строк передачі транспортного засобу в лізинг: протягом 18 днів з моменту набрання чинності цим Додатком № 1.

Відповідно до пункту 4 Договору № 060613 цей Додаток № 1 є невід'ємною частиною Загального договору (№ OL012483) та набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Згідно з пунктом 6 Договору № 060613 дата виставлення рахунку: кожного 25 числа за поточний місяць; щомісячний лізинговий платіж: 9 153,42 грн. (з ПДВ).

Послуга адміністрування пального відповідно до умов додаткової угоди не надається.

Судом встановлено, що 26.08.2021 року сторони підписали акт прийому-передачі № 060613, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За умовами пункту 7 наведеного Акту приймання-передачі дата отримання транспортного засобу - 26.08.2021 року, а дата його повернення - 25.08.2025 року.

Крім того, 06.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Лізингова Компанія" (попереднє найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна") (лізингодавець) був укладений лізинговий договір № 060614 (далі - Договір № 060614), який є Додатком № 1 до Загального договору, та предметом якого є транспортний засіб - Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, загальною вартістю 332 917,39 грн.

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору № 060614 лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу вказаний вище транспортний засіб у користування на визначений строк та за встановлену плату (лізингові платежі), а лізингоодержувач зобов'язався отримати транспортний засіб та здійснювати оплату лізингових платежів згідно з умовами цього Додатку № 1.

Відповідно до пункту 4 Договору № 060614 цей Додаток № 1 є невід'ємною частиною Загального договору (№ OL012483) та набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Згідно з пунктом 6 Договору № 060614 дата виставлення рахунку: кожного 25 числа за поточний місяць; щомісячний лізинговий платіж: 9 153,42 грн. (з ПДВ).

Послуга адміністрування пального відповідно до умов додаткової угоди не надається.

Судом встановлено, що 26.08.2021 року сторони підписали акт прийому-передачі № 060614, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Загальним договором та договорами № 060144, № 060613 і № 060614 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення лізингодавцем своїх зобов'язань.

Обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" вказувало, що починаючи з лютого 2022 року відповідач, порушуючи платіжну дисципліну за Загальним договором та договорами лізингу, не у повному обсязі оплачував виставлені йому рахунки від 26.09.2022 року № ПЛ000005600 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 87 675,95 грн.), від 25.10.2022 року № ПЛ000006439 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 74 869,86 грн.), від 25.11.2022 року № ПЛ000007210 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 74 869,86 грн.) та від 23.12.2022 року № ПЛ000007904 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 74 869,86 грн.), заборгувавши таким чином лізингодавцю 41 457,67 грн. Крім того, позивач заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" 40 337,43 грн. пені, нарахованої у період з 04.10.2022 року по 10.09.2025 року на відповідні суми заборгованості за кожним вищенаведеним рахунком, а також 76 325,54 грн. неустойки, що становить подвійну суму щомісячних лізингових платежів за несвоєчасне повернення транспортних засобів Renault Logan реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у період з 07.06.2022 року по 04.08.2022 року (за Договором № 060613) та у період з 21.06.2022 року по 04.08.2022 року (за Договором № 060614). Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" просило суд стягнути з відповідача 253 538,88 грн. штрафу за дострокове припинення лізингового договору, а також 152 472,33 грн. штрафу за втрату транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Загальний договір разом з договорами № 060144, № 060613 і № 060614 за своєю правовою природою є договорами лізингу, які є належною підставою для виникнення у контрагентів кореспондуючих прав і обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України (тут і далі чинного на час виникнення спірних правовідносин) лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.

Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Разом із тим, відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (частина 2 статті 653 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 07.06.2022 року № 31 відповідач направив лізингодавцеві лист щодо розірвання лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року, в якому повідомив про односторонню часткову відмову від Загального договору та дострокове його розірвання щодо транспортних засобів, визначених у додатку до цього листа (до якого включено, зокрема, автомобіль Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які позивач мав намір повернути лізингодавцю). Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" просило позивача вважати Загальний договір щодо визначених у додатку транспортних засобів таким, що достроково припинив свою дію з 07.06.2022 року, без застосування санкцій, передбачених пунктом 13.1 Розділу 13 цього Загального договору. Також лізингоодержувач зобов'язався повернути наведені транспортні засоби в обумовлений сторонами строк на адресу, враховуючи умови пункту 2.4.22 Розділу 2.4 Загального договору.

У той же час, відповідач додатково повідомив, що 24.02.2022 року на Житомирській трасі з автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої самостійний рух цього автомобіля став неможливий. Наразі лізингоодержувач не має інформації про стан та місцезнаходження означеного автомобіля, а всю наявну інформацію та документи стосовно наведеної ДТП відповідач зобов'язався надати лізингодавцю для належного оформлення ним відповідного випадку в страховій компанії.

Однак, листом від 16.06.2022 року (направленим на адресу відповідача 16.06.2022 року та отриманим представником лізингоодержувача 21.06.2022 року) позивач повідомив про незгоду із достроковим розірванням Загального договору на умовах, викладених у листі відповідача від 07.06.2022 року № 31. Крім того, позивач наголосив, що відповідачеві на підставі Загального договору були передані в лізинг транспортні засоби, зокрема, Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Проте, всупереч умовам Загального договору відповідач допустив прострочення сплати лізингових платежів більше, ніж на 90 днів, починаючи з лютого 2022 року, внаслідок чого сума заборгованості останнього склала 1 094 324,64 грн.

Враховуючи порушення лізингоодержувачем умов пункту 2.4.2 Загального договору, а також керуючись пунктом 14.1.1 цього правочину, позивач у листі від 16.06.2022 року відмовився від Загального договору та вказав, що датою його припинення буде вважатися дата отримання цього листа відповідачем (у даному випадку - 21.06.2022 року), або дата, коли відповідач міг отримати цей лист (у разі ухилення від його отримання).

Судом встановлено, що згідно з актами повернення від 02.08.2022 року № 060613 та від 02.08.2022 року № 060614 відповідач повернув позивачеві транспортні засоби Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Датою повернення цих транспортних засобів сторони визначили 04.08.2022 року.

Обґрунтовуючи пред'явлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" вимоги в частині, зокрема, стягнення 253 538,88 грн. штрафу, позивач посилався на дострокове часткове припинення відповідачем Загального лізингового договору на підставі листа від 07.06.2022 року № 31, що зумовило виникнення у лізингодавця права згідно з пунктом 13.1 Загального договору нарахувати відповідні штрафні санкції (126 769,44 грн. - за припинення договору лізингу автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; 126 769,44 грн. - за припинення договору лізингу автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 ).

Так, за змістом пункту 13.1 Загального договору в разі, якщо лізингоодержувач в односторонньому порядку відмовиться від лізингового договору повністю або частково (на підставах, не пов'язаних з порушенням лізингового договору лізингодавцем), тобто виявить бажання достроково розірвати лізинговий договір, він повинен:

- повернути ТЗ лізингодавцеві у доброму стані, з урахуванням нормального зносу, проінформувавши лізингодавця письмово про таке розірвання не менше ніж за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірвання і повернення ТЗ;

- протягом 10 календарних днів з дати повернення ТЗ сплатити на користь лізингодавця штраф, розмір якого розраховується станом на дату повернення ТЗ наступним чином:

13.1.1. 20 % від суми решти щомісячних лізингових платежів разом з ПДВ, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ), якщо вартість ТЗ не перевищує еквівалент 55 000 доларів США разом з ПДВ згідно з курсом НБУ на дату передачі ТЗ у лізинг, та, крім того, плюс трикратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ, згідно з лізинговим договором, або

13.1.2. 35 % від суми решти щомісячних лізингових платежів разом з ПДВ, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного місячного лізингового платежу разом з ПДВ), якщо вартість ТЗ перевищує еквівалент 55 000 доларів США разом з ПДВ, згідно з курсом НБУ на дату передачі ТЗ у лізинг, та, крім того, плюс трикратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ, згідно з лізинговим договором.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 13.1 Загального договору штрафні санкції застосовуються у разі дострокового розірвання договору за ініціативою лізингоодержувача. Так, якщо останній в односторонньому порядку відмовляється від договору, він зобов'язаний повернути лізингодавцю транспортні засоби та сплатити штраф відповідно до пункту 13.1.1. Разом із тим, із системного аналізу змісту пункту 13.1 Загального договору вбачається, що відповідний правочин припиняється з моменту фактичного повернення транспортного засобу (ТЗ) лізингодавцю.

Однак, листом від 07.06.2022 року № 31 відповідач лише виявив намір достроково розірвати Загальний договір в частині транспортних засобів, зокрема, Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тоді як фактично транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був повернутий позивачу лише 04.08.2022 року за відповідними актами повернення від 02.08.2022 року № 060613, а Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , взагалі не був повернутий позивачеві.

У той же час, у відповідь на лист відповідача від 07.06.2022 року № 31 щодо дострокової відмови від Загального договору, листом від 16.06.2022 року позивач повідомив лізингоодержувача про незгоду на таке дострокове розірвання на запропонованих відповідачем умовах та, керуючись приписами пункту 14.1.1 Загального договору, відмовився від Загального договору.

Пунктом 14.1.1 Загального договору передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від лізингового договору та вимагати повернення ТЗ від лізингоодержувача у своє володіння, якщо лізингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж та інші платежі, передбачені лізинговим договором, частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з пунктом 14.2 цього правочину при відмові лізингодавця від лізингового договору згідно з наведеними вище підставами дія договору припиняється з моменту, коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення лізингодавця про відмову від договору (у даному випадку отримання лізингоодержувачем такого повідомлення відбулося 21.06.2022 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що хоча лізингоодержувач раніше (07.06.2022 року) направив лізингодавцеві лист № 31 про часткову відмову від предмета лізингу, перше фактичне повернення транспортних засобів (автомобілів Renault Logan, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ) відбулося 04.08.2022 року, тобто вже після направлення позивачем 16.06.2022 року вимоги про розірвання Загального договору (відмови останнього від цього договору) та отримання відповідачем означеної вимоги (21.06.2022 року). Наведені обставини виключають можливість припинення Загального договору на підставі його пункту 13.1, оскільки цим пунктом передбачено інший алгоритм дій, а саме: ініціативу лізингоодержувача щодо відмови від договору та повернення предмета лізингу в установленому порядку.

Аналогічного висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд у постанові від 25.03.2025 року в справі № 910/8420/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" про стягнення 2 742 938,15 грн. на підставі аналогічних за змістом Загальних умов лізингового договору від 27.06.2017 року № OL010953.

Відтак, оскільки умовами пункту 13.1.1 Загального договору передбачена можливість застосування штрафних санкцій виключно у випадку односторонньої відмови лізингоодержувача від договору, тоді як у даному випадку фактичне розірвання такого договору відбулося за ініціативою лізингодавця (тобто самого позивача) відповідно до пункту 14.1.1 Загального договору, підстави для нарахування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" штрафу за дострокове припинення лізингоодержувачем Загального договору відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" 253 538,88 грн. штрафу за дострокове припинення лізингового договору.

Слід зазначити, що у пред'явленому позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" також просило суд, зокрема, стягнути з відповідача 41 457,67 грн. лізингових платежів, які протягом вересня-грудня 2022 року були погашені відповідачем не у повному обсязі за виставленими йому рахунками від 26.09.2022 року № ПЛ000005600 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 87 675,95 грн.), від 25.10.2022 року № ПЛ000006439 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 74 869,86 грн.), від 25.11.2022 року № ПЛ000007210 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 74 869,86 грн.) та від 23.12.2022 року № ПЛ000007904 на суму 88 435,80 грн. (оплачено на суму 74 869,86 грн.), а також 40 337,43 грн. пені, нарахованої у період з 04.10.2022 року по 10.09.2025 року на відповідні суми заборгованості за кожним вищенаведеним рахунком.

Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Суд зазначає, що Загальний договір (разом із договорами, зокрема № 060144, № 060613, № 060614) є підставою виникнення права лізингоодержувача користуватися належними лізингодавцеві транспортними засобами упродовж строку дії договору зі сплатою лізингодавцю лізингових та інших належних до сплати платежів, погоджених умовами договору.

У той же час, як було зазначено вище, листом від 16.06.2022 року (направленим на адресу відповідача 16.06.2022 року) позивач, керуючись пунктом 14.1.1 Загального договору, відмовився від цього договору та вказав, що датою його припинення буде вважатися дата отримання цього листа відповідачем (у даному випадку - 21.06.2022 року), або дата, коли відповідач міг отримати цей лист (у разі ухилення від його отримання).

Отже, датою припинення вищенаведеного правочину внаслідок односторонньої відмови позивача від нього є 21.06.2022 року.

За частиною 3 статті 615 Цивільного кодексу України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Правова природа плати за користування річчю (як орендної плати, так і лізингових платежів) безпосередньо пов'язана з правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою відповідних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763, 806 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України, які в силу положень частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню до спірних правовідносин. З припиненням договірних відносин у наймача (лізингоодержувача) виникає новий обов'язок - негайно повернути орендодавцю (лізингодавцю) річ (предмет лізингу).

Відповідні висновки є застосовними до відносин лізингу у випадках дострокового припинення договору внаслідок допущених лізингоодержувачем порушень його умов.

Отже, з моменту розірвання договору лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов'язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов'язок негайно повернути предмет лізингу у відповідному стані.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 року в справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20).

Враховуючи наведені обставини, зважаючи на припинення (розірвання) Загального договору (а також і договорів № 060144, № 060613, № 060614) 21.06.2022 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 41 457,67 грн. лізингових платежів, нарахованих внаслідок неналежного виконання лізингоодержувачем своїх договірних зобов'язань протягом вересня-грудня 2022 року (тобто після припинення договору).

Слід також зазначити, що за змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 11.7 Загального договору у випадку прострочення лізингоодержувачем оплати щомісячних лізингових або будь-яких інших платежів, належних до сплати за лізинговим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в оплаті.

Зважаючи на встановлену під час розгляду справи відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами за вересень-грудень 2022 року (рахунки від 26.09.2022 року № ПЛ000005600, від 25.10.2022 року № ПЛ000006439, від 25.11.2022 року № ПЛ000007210, від 23.12.2022 року № ПЛ000007904), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні похідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" про стягнення з відповідача пені у розмірі 40 337,43 грн., нарахованої у період з 04.10.2022 року по 10.09.2025 року на відповідні суми заборгованості за кожним вищенаведеним рахунком.

Разом із тим, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна", посилаючись на положення частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, також просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" 76 325,54 грн. неустойки, що становить подвійну суму щомісячних лізингових платежів за несвоєчасне повернення транспортних засобів Renault Logan реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Як було зазначено вище, 26.08.2021 року сторони підписали акт прийому-передачі № 060613, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . За умовами пункту 7 наведеного Акту приймання-передачі дата отримання транспортного засобу - 26.08.2021 року, а дата його повернення - 25.08.2025 року.

Крім того, 26.08.2021 року сторони підписали акт прийому-передачі № 060614, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно з пунктом 7 цього Акту приймання-передачі дата отримання транспортного засобу - 26.08.2021 року, а дата його повернення - 25.08.2025 року.

Разом із тим, укладений між сторонами договір був припинений 21.06.2022 року внаслідок односторонньої відмови лізингодавця від його умов (щодо спірних у справі транспортних засобів).

Пунктом 2.4.22 Загального договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний за власний кошт повернути ТЗ лізингодавцеві в день закінчення строку лізингу або його дострокового припинення у технічно справному стані, з урахуванням нормального зносу, в чистому вигляді (ззовні, в салоні та в багажному відділенні), за адресою, вказаною лізингодавцем.

За умовами пункту 4.5 цього правочину строк лізингу ТЗ закінчується датою повернення ТЗ, визначеною в акті прийому-передачі чи у повідомленні лізингодавця про готовність ТЗ до передачі лізингоодержувачу, або датою дострокового припинення строку лізингу (відмови від лізингу) ТЗ, згідно з положеннями пунктів 12, 13, 14 цих Загальних умов лізингового договору.

При цьому, відповідно до пункту 4.6 Загального договору відсутність у лізингоодержувача можливості користуватися ТЗ через будь-які обставини, окрім передбачених пунктом 16 (яким встановлені форс-мажорні обставини), не впливає на строк лізингу ТЗ.

Пунктами 8.1, 8.2 Загального договору унормовано, що в день закінчення строку лізингу або його дострокового припинення лізингоодержувач за власний кошт повертає лізингодавцеві ТЗ у технічно справному стані, з урахуванням нормального зносу, в чистому вигляді (ззовні, в салоні та в багажному відділенні), за адресою, вказаною лізингодавцем, разом з двома комплектами ключів запалювання, оригіналом свідоцтва про реєстрацію ТЗ та додатковим обладнанням, шинами, документами, набором автомобіліста, які були надані лізингоодержувачу згідно з актом прийому-передачі (Додаток № 2). Лізингоодержувач зобов'язаний повернути ТЗ лізингодавцеві разом із сервісною книжкою, яка повинна містити відмітки про проходження планового технічного обслуговування ТЗ згідно з Керівництвом з експлуатації автомобіля.

Суд звертає увагу на те, що після спливу строку лізингу за договором невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення предмета лізингу свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в користування (лізинг). Тому права та обов'язки лізингодавця і лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням, зокрема, за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що отримані відповідачем в лізинг автомобілі Renault Logan реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , незважаючи на припинення (розірвання) 21.06.2022 року Загального договору та відповідних договорів лізингу щодо цих транспортних засобів, були фактично повернуті відповідачем лізингодавцеві лише 04.08.2022 року згідно з актами повернення від 02.08.2022 року № 060613 та від 02.08.2022 року № 060614.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За висновком суду, неповернення отриманих в лізинг за Загальним договором та договорами № 060613, № 060614 транспортних засобів після закінчення строку лізингу відбулося виключно з вини самого лізингоодержувача, який не повернув і за наявними у матеріалах справи доказами не намагався повернути об'єкти лізингу у визначений договором строк. Докази, які спростовують означений висновок, у матеріалах справи відсутні.

Отже неповернення майна з користування (лізингу) у визначений договором строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Пунктом 8.3 Загального договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення ТЗ лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної суми щомісячних лізингових платежів, вказаних у лізинговому договорі, за весь строк прострочення повернення ТЗ.

У пред'явленому позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" просило суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 76 325,54 грн., що становить подвійну суму щомісячних лізингових платежів за несвоєчасне повернення транспортних засобів Renault Logan реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у період з 07.06.2022 року по 04.08.2022 року (за Договором № 060613) та у період з 21.06.2022 року по 04.08.2022 року (за Договором № 060614).

Проте, при дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення неустойки суд встановив, що такий розрахунок не у повній мірі відповідає положенням законодавства та умовам договору в силу допущених помилок при визначенні періодів та баз нарахування цієї санкції, що призвело до заявлення наведеної суми неустойки в завищеному розмірі.

Так, зі змісту Договорів № 060613 та № 060614 вбачається, що щомісячний лізинговий платіж за кожним із цих правочинів становить 7 627,85 грн. (без ПДВ), що разом із ПДВ (1 525,57 грн.) складає 9 153,42 грн. Разом із тим, за умовами наведених угод надалі лізингові платежі змінюються (перераховуються) відповідно до зміни курсу гривні до іноземної валюти на умовах та в порядку, вказаних в Загальному договорі. Курс гривні, встановлений Національним банком України до долару США на дату цього договору, складає 27,290400.

Відповідно до пунктів 11.2, 11.3 Загального договору лізингові платежі вказані в українській гривні. Надалі лізингові платежі змінюються (перераховуються) відповідно до наведеної нижче формули: MLi = MLs*ERi/ERs, де:

- MLi - платіж, що підлягає до сплати на дату виставлення рахунку;

- MLs - щомісячний лізинговий платіж, вказаний у лізинговому договорі;

- ERi - курс гривні, встановлений Національним банком України до визначеної в лізинговому договорі іноземної валюти на дату проведення чергового розрахунку. У випадку, якщо на дату здійснення такого розрахунку різниця між курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, та середньозваженим курсом гривні до іноземної валюти, встановленим ПАТ "Креді Агріколь Банк" за попередній банківський день, складе більше, ніж 2 %, в якості Eri сторони домовились застосовувати такий середньозважений курс гривні до іноземної валюти, встановлений ПАТ "Креді Агріколь Банк";

- ERs - курс гривні, встановлений Національним банком України до визначеної в лізинговому договорі іноземної валюти на дату лізингового договору.

У випадку, якщо ТЗ було передано або повернуто не першого та не останнього дня відповідного звітного місяця, лізинговий платіж у місяці, в якому відбулися передача або повернення ТЗ, розраховується поденно, пропорційно фактичному строку лізингу ТЗ у відповідному звітному місяці, згідно з наведеною нижче формулою: MLi = (MLs/Qmd*Qd)*ERi/ERs, де:

- MLi - платіж, що підлягає до сплати на дату виставлення рахунку;

- MLs - щомісячний лізинговий платіж, вказаний у лізинговому договорі;

- Qmd - кількість днів у відповідному звітному місяці;

- Qd - кількість фактичних днів лізингу ТЗ у відповідному звітному місяці;

З наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення неустойки вбачається, що в якості бази нарахування Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" використало суми відповідних лізингових платежів за червень, липень та серпень 2022 року з урахуванням встановленого НБУ курсу долара до гривні: у червні 2022 року - 29,2549 грн./1 долар США; у липні 2022 року - 36,5686 грн./1 долар США; у серпні 2022 року - 36,5686 грн./1 долар США, разом із податком на додану вартість.

Разом із тим, суд зазначає, що справляння податку на додану вартість регулюється розділом V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України. Статтею 185 Податкового кодексу України, яка входить до цього розділу, об'єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об'єктів оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Отже, Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України та, відповідно, пунктом 8.3 Загального договору.

Виходячи із системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 Податкового кодексу України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку).

Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо).

Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 8.3 Загального договору, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.

Неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна з оренди (лізингу) після припинення дії відповідного договору до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися лізингоодержувачем лізингодавцю у випадку правомірного користування майном.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи дійсні періоди прострочення відповідачем повернення з лізингу автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за Договором № 060613 у період з 22.06.2022 року (наступний день після припинення лізингового договору) по 03.08.2022 року включно (день, що передує поверненню цього транспортного засобу за актом повернення від 02.08.2022 року № 060613), та автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за Договором № 060614 у період з 22.06.2022 року (наступний день після припинення лізингового договору) по 03.08.2022 року включно (день, що передує поверненню цього транспортного засобу за актом повернення від 02.08.2022 року № 060614), обґрунтованою сумою неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі приписів пункту 8.3 Загального договору та положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, з урахуванням правильної бази нарахування (лізингових платежів без ПДВ), за обрахунком суду, є 54 653,86 грн. (з них за кожним з договорів: 4 906,20 грн. - за 9 днів червня 2022 року; 20 442,43 грн. - за 31 день липня 2022 року; 1 978,30 грн. - за 3 дні серпня 2022 року).

За таких обставин, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" на користь позивача підлягає 54 653,86 грн. неустойки, тоді як у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" про стягнення з відповідача 21 671,68 грн. цієї неустойки слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з лізингоодержувача 152 472,33 грн. штрафу за втрату транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, 19.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Лізингова Компанія" (попереднє найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна") (лізингодавець) був укладений Договір № 060144, який є Додатком № 1 до Загального договору, та предметом якого є транспортний засіб - Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, загальною вартістю 341 250,08 грн.

Відповідно до пункту 3 Договору № 060144 строк лізингу транспортного засобу складає 48 місяців. Строк передачі транспортного засобу в лізинг: протягом 22 днів з моменту набрання чинності цим Додатком № 1.

11.05.2021 року сторони підписали акт прийому-передачі № 060144, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав транспортний засіб Renault Logan, 1.0 SCE LIFE+, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що вищенаведений автомобіль 30.04.2021 року був застрахований в АТ "Страхова компанія "ІНГО" на підставі, зокрема, Страхового сертифікату № 250532549.21 до Генерального договору № 47-07 від 07.06.2007 (далі - Сертифікат).

Відповідно до розділу 2 Сертифікату дійсна вартість ТЗ: 10 179,71 USD; страхова сума: 282 486,95 грн.; франшиза: 0,00 грн.; страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону.

За умовами пункту 7.4 договору страхування страхувальник (яким є позивач) зобов'язаний, зокрема, надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його у триденний термін про будь-які зміни, що стались з об'єктом страхування та можуть вплинути на ступінь ризику, а також здійснити всі необхідні, можливі і доречні дії, спрямовані на зменшення наслідків страхового випадку.

За умовами пунктів 8.1, 8,5, 10.1 договору страхування при виникненні страхового випадку страхувальник чи його представник повинен:

а) негайно в межах населеного пункту та не пізніше 6-ти годин за його межами сповістити про це Спеціалізовану службу/страховика та викликати відповідні компетентні органи (поліцію, пожежну охорону, інші), а га території інших країн - відповідні їм служби;

б) пред'явити пошкоджений засіб транспорту представнику страховика для огляду та погодження з ним подальших дій з урегулювання претензії.

При незаконному заволодінні ТЗ виплата відшкодування здійснюється не раніше, ніж через 2 місяці після угону, по закінченні терміну досудового розслідування слідчими органами МВС, з урахуванням франшизи, зносу за період дії договору страхування.

Страхова сума автотранспорту погоджена у розмірі його дійсної вартості і вказана в гривнях за курсом НБУ на дату підписання договору.

З матеріалів справи, у тому числі пояснювальної записки працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" ОСОБА_1 від 08.06.2022 року вбачається, що в день початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну 24.02.2022 року, автомобіль Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням працівника відповідача ОСОБА_1 при спробі евакуації сім'ї останньої з міста Буча потрапив у ДТП на Житомирській трасі. За поясненнями водія, керуючи наведеним транспортним засобом, остання здійснила розворот автомобіля в напрямку міста Києва. В момент завершення означеного маневру (перелаштування в полосу розвороту) автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись з високою швидкістю, допустив зіткнення з автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті якого застрахований в АТ "Страхова компанія "ІНГО" транспортний засіб відкинуло на відбійник, від якого по інерції цей автомобіль розвернуло в полосу розвороту, де відбулося ще одне зіткнення з іншим автомобілем (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), який у цей момент не рухався. В результаті отриманих пошкоджень транспортний засіб Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зміг продовжувати рух та був залишений водієм (працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед") безпосередньо на місці ДТП.

З метою належного оформлення та фіксування всіх обставин події, водій автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , викликав на місце ДТП патрульних НП України, а також повідомив про настання ДТП представників позивача та страхову компанію - АТ "Страхова компанія "ІНГО". Однак, прибувши на місце ДТП, патрульні НП України відмовились складати будь-які матеріали по факту ДТП, пославшись на запроваджений в Україні воєнний стан та скасування всіх процедур з оформлення ДТП.

Направлений на місце ДТП працівником служби "Допомога у дорозі 7х24" евакуатор транспортних засобів, у зв'язку із кілометровими заторами та панікою серед населення, не зміг прибути на місце ДТП та евакуювати пошкоджений автомобіль Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 в безпечніше місце.

Разом із тим, після завершення активних бойових дій в Київській області та відкриття доріг для користування цивільним населенням, автомобіль Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на місці ДТП виявлений не був.

У відповідь на звернення позивача щодо виплати страхового відшкодування, листом від 29.06.2022 року № 4710616 АТ "Страхова компанія "ІНГО" повідомила лізингодавця про те, що за умовами пункту 13.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (автокаско) підтвердження настання страхового випадку і визначення розміру страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі:

- документа встановленої форми (довідка, постанова тощо) органів внутрішніх справ Державтоінспекції, метеорологічної служби, слідчих або інших компетентних органів про обставини страхового випадку;

- акту огляду та фотографій пошкодженого транспортного засобу;

- документів, що підтверджують розмір збитків;

- оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

- посвідчення водія.

Разом із тим, згідно з пунктом 15.2.4 означених Правил підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є, зокрема, ненадання документів, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування.

З огляду на викладені положення, АТ "Страхова компанія "ІНГО" відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Листом від 19.08.2022 року № 34 Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" повідомило позивача про те, що воно докладає максимальних зусиль для отримання від НП України необхідних для виплати страхового відшкодування документів, які після їх належного оформлення та разом з іншими необхідними для врегулювання страхового випадку документами будуть передані лізингоодержувачу (страхувальнику). Разом із тим, відповідач вказав, що ключі та оригінал свідоцтва про реєстрацію автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , наразі знаходяться у ОСОБА_1 , яка перебуває за кордоном, та будуть повернуті лізингоодержувачем до 10.09.2022 року.

Листом від 04.01.2023 року відповідач звернувся до лізингодавця та вказав, що відповідно до рішення Бучанського РУ ВП ГУНП в Київській області матеріали за фактом зникнення 24.02.2022 року автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , приєднано до відкритого кримінального провадження № 42022112200000259 за кваліфікацією: "Злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (ст. 438, ч. 1)". У той же час, лізингоодержувач готовий передати уповноваженому представнику лізингодавця копію відповідної заяви відповідача до правоохоронних органів, оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, комплект ключів до нього, копію посвідчення водія ОСОБА_1 та копію її письмових пояснень для подальшого звернення позивача до страхової компанії із заявою про перегляд рішення та виплату страхового відшкодування у повному обсязі.

Аналогічне за змістом звернення лізингоодержувача було направлене лізингодавцеві листом від 24.01.2023 року № 42.

Слід зазначити, що згідно з актом приймання-передачі від 07.02.2023 року лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв оригінал свідоцтва НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1 (один) комплект ключів від цього автомобіля; копію посвідчення водія ОСОБА_1 та її пояснювальної записки стосовно обставин ДТП, яка відбулася 24.02.2022 року.

Разом із тим, у відповідь на звернення позивача щодо перегляду рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування, листом від 23.08.2023 року № 4710616/1 АТ "Страхова компанія "ІНГО" повідомила лізингодавця про надходження до неї 17.07.2023 року документів, зокрема витягу з ЄРДР № 42022112200000259, за змістом яких подію було перекваліфіковано та в ЄРДР були внесені зміни: "Злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (ст. 438, ч. 1)", а у фабулі вказано: "…вх. 854 від 12.09.22 з ТОВ Амарокс Юкрейн з приводу зникнення а/м Рено Логан, д/н НОМЕР_1 24.02.22 поблизу с. Бузова а/д Київ-Чоп". Однак, у вказаному листі страховик, зважаючи на втрату автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та фактичної можливості провести його огляд і визначити розмір збитку, повторно повідомив про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування.

Листом від 12.09.2023 року позивач вчергове звернувся до страховика з проханням, зважаючи на обставини настання ДТП та довгострокову співпрацю означених контрагентів, розглянути можливість прийняття компромісного рішення та покриття збитків у розмірі 50 % від страхової суми.

Зважаючи на вказане звернення, 15.11.2023 року страховик виплатив на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 130 014,62 грн. (що становить 50 % від встановленої у Сертифікаті дійсної вартості застрахованого автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 (страхова сума - 282 486,95 грн.), за вирахуванням амортизаційного зносу цього транспортного засобу за період дії договору (з 11.05.2021 року по 24.02.2022 року) в розмірі 22 457,71 грн.).

Пунктами 2.4.3, 2.4.6 Загального договору встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний користуватися ТЗ з обережністю, уберігати його від будь-яких пошкоджень, втрат, включаючи викрадення (угон), жодним чином не псувати ТЗ, використовувати його виключно для здійснення своєї господарської діяльності, уникати недбалого ставлення, а також завжди залишати ТЗ у місцях, не заборонених правилами дорожнього руху.

У пункті 12.1 Загального договору лізингодавець зобов'язався забезпечити страхування ТЗ (КАСКО) на випадок, зокрема, викрадення (угону) ТЗ та пошкодження всього або часини ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У свою чергу, приписами пункту 12.4 Загального договору на лізингоодержувача покладено обов'язок негайно, але в будь-якому разі не пізніше 24 годин з моменту отримання інформації про настання страхового випадку/виявлення страхового випадку, повідомити лізингодавця шляхом звернення до Допомоги 7*24 про кожний такий випадок, та:

12.4.1 у разі пошкодження ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не пізніше 10 робочих днів з дати настання такого випадку надати лізингодавцю такі документи

- повідомлення про подію, що трапилась, з відповідними поясненнями водія про обставини такої події;

- документ про ДТП встановленого зразка, виданий уповноваженим органом влади;

- відомості про учасників ДТП, а саме: номери транспортних засобів, а також, по можливості, прізвища, імена, адреси та телефонні номери учасників ДТП;

- копію посвідчення водія ТЗ;

- копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

- копію документа, що підтверджує право керування та користування ТЗ (наприклад, довіреність та/або подорожній лист службового легкового автомобіля), якщо обов'язок мати такий документ передбачений діючим законодавством;

12.4.2 у разі викрадення (угону) ТЗ негайно, але в будь-якому разі не пізніше 24 годин з моменту отримання інформації про настання страхового випадку/виявлення страхового випадку, повідомити належним чином (телефоном та/або письмовою заявою) правоохоронні органи України та лізингодавця та не пізніше 10 робочих днів з дати настання такого випадку, вчинити такі дії:

- повернути лізингодавцю усі комплекти ключів запалювання (всі надані лізингоодержувачу комплекти ключів запалювання) та оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ або акт про їх вилучення, оформлений уповноваженими працівниками правоохоронних органів України;

- надати лізингодавцю Витяг (довідку) з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідного компетентного органу України про початок досудового розслідування за фактом викрадення (угону) ТЗ або аналогічний документ, передбачений законодавством України;

- надати копію посвідчення водія;

- надати копію документа, що підтверджує право керування ТЗ (наприклад, довіреність та/або подорожній лист службового легкового автомобіля), якщо обов'язок мати такий документ передбачений діючим законодавством.

Лізингоодержувач зобов'язаний надати лізингодавцю також і будь-які інші документи, згідно з вимогами чинного законодавства та умовами страхування.

У пункті 12.5 Загального договору сторони передбачили, що строк лізингу ТЗ буде достроково припинено у випадку втрати ТЗ внаслідок:

- викрадення (угону) - з дати надання лізингоодержувачем лізингодавцю Витягу (довідки) з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідного компетентного органу України про початок досудового розслідування за фактом викрадення (угону) ТЗ;

- знищення ТЗ - з дати висновку страхової компанії про недоцільність відновлення ТЗ з економічної точки зору (конструктивну загибель (тотальність) ТЗ) або за рішенням сторін у разі відмови страхової компанії у визнанні випадку страховим.

Відповідно до пункту 12.6 Загального договору у випадку, якщо лізингодавець не отримає через невиконання лізингоодержувачем вимог підпункту 12.4 пункту 12 цього Загального договору та/або порушення умов страхування, що наведені у відповідних договорах страхування, належні йому страхові платежі, пов'язані з пошкодженням або втратою ТЗ, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцеві: відшкодування вартості ремонту у розмірі повної вартості ремонту ТЗ - у випадку його пошкодження, або штраф у розмірі повної страхової суми ТЗ, що вказана у договорі страхування, - у випадку його втрати.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження належного виконання лізингоодержувачем покладених на нього Загальним договором обов'язків, зокрема, щодо надання лізингодавцю не пізніше 10 робочих днів з дати пошкодження ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідних пояснень водія про обставини такої події, відомостей про учасників ДТП, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ і копії документа, що підтверджує право керування та користування ТЗ (якщо обов'язок мати такий документ передбачений діючим законодавством), а також і обов'язків щодо вчинення не пізніше 10 робочих днів з дати викрадення (угону) ТЗ дій з повернення лізингодавцю усіх (тобто двох) комплектів ключів запалювання та оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ, Витягу (довідки) з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідного компетентного органу України про початок досудового розслідування за фактом викрадення (угону) ТЗ або аналогічного документа, передбаченого законодавством України; копії посвідчення водія та документа, що підтверджує право керування ТЗ (якщо обов'язок мати такий документ передбачений діючим законодавством).

При цьому, за умовами пункту 12.7 Загального договору всі ризики, пов'язані з ТЗ, переходять до лізингоодержувача з моменту підписання акту прийому-передачі (Додаток № 2). Лізингоодержувач несе встановлену законом відповідальність перед лізингодавцем та/або третіми особами за завдання їм будь-якої шкоди та/або нанесення збитків прямо та/або опосередковано, пов'язаної з користуванням ТЗ.

Більше того, як було зазначено вище, лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв оригінал свідоцтва НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1 (один) комплект ключів від цього автомобіля; копію посвідчення водія ОСОБА_1 та її пояснювальної записки стосовно обставин ДТП, яка відбулася 24.02.2022 року, лише 07.02.2023 року за відповідним актом приймання-передачі.

Слід також зазначити, що матеріали справи, у тому числі зміст пояснень причетного до настання ДТП водія ОСОБА_1 , не містять належних доказів на підтвердження обставин настання спірної ДТП з вини інших учасників дорожнього руху.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача про стягнення з лізингоодержувача 152 472,33 грн. штрафу за втрату транспортного засобу (що становить різницю між вартістю застрахованого автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 282 486,95 грн. та виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування в розмірі 130 014,62 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" посилалося, зокрема, на те, що маючи весь масив документів та інформації про обставини страхового випадку, страхова компанія мала вжити необхідних заходів для перекваліфікації заявленого первісного страхового випадку по ризику "ДТП" за договором КАСКО в ризик "Незаконне заволодіння" або ж ризик "Протиправні дії третіх осіб". Натомість АТ "Страхова компанія "ІНГО" умисно підійшла до врегулювання страхового випадку з надмірним формалізмом.

Разом із тим, наведені посилання відповідача не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а матеріали справи не містять відомостей про оскарження (зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед") відповідних дій страховика і визнання їх протиправними в судовому порядку.

Твердження відповідача про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо активної реалізації позивачем, як потерпілою у кримінальному провадженні особою, наданих йому прав та зацікавленості останнього в отриманні від органів досудового розслідування необхідних процесуальних документів, також не свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання передбачених розділом 12 Загального договору обов'язків, прямо покладених на лізингоодержувача, у тому числі щодо сплати лізингодавцеві відповідного штрафу за втрату транспортного засобу.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" проти позову, які зводяться до неукладеності Загального договору, також оцінюються судом критично, оскільки позивачем не було в установленому законом порядку доведено недосягнення сторонами згоди з будь-якої з істотних умов такого правочину, положення якого тривалий час виконувалися обома сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень.

Твердження відповідача про те, що Договори № 060144, № 060613 і № 060614 є окремими самостійними правочинами також не беруться судом до уваги, оскільки кожен з цих договорів містить відомості про те, що такий договір є Додатком № 1 до Загального договору. У той же час, Загальний договір, лізинговий договір та усі інші додатки, додаткові угоди, поправки тощо є одним цілим та відповідно підлягають тлумаченню в цілому (пункт 17.6 Загального договору).

Інші заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" проти, зокрема, вимоги позивача про стягнення 152 472,33 грн. штрафу за втрату транспортного засобу, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" у даній справі.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування сторін не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 77 кімната 702; код ЄДРПОУ 43687709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвенс Україна" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; код ЄДРПОУ 30436756) 54 653 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят три) грн. 86 коп. неустойки, 152 472 (сто п'ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 33 коп. штрафу за втрату транспортного засобу, а також 3 106 (три тисячі сто шість) грн. 89 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.04.2026 року.

Суддя В.С. Ломака

Попередній документ

136003479

Наступний документ

136003481

Інформація про рішення:

№ рішення:	136003480
№ справи:	910/11550/25
Дата рішення:	21.04.2026
Дата публікації:	28.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; лізингу

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.04.2026)
Дата надходження:	15.09.2025
Предмет позову:	стягнення коштів у розмірі 564 131,85 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

05.11.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
19.11.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
10.12.2025 10:50	Господарський суд міста Києва
14.01.2026 11:00	Господарський суд міста Києва
04.02.2026 10:50	Господарський суд міста Києва
07.04.2026 14:20	Господарський суд міста Києва
21.04.2026 15:50	Господарський суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЛОМАКА В С

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАРОКС Юкрейн Лімітед"

за участю:

Ліннік Євгеній Валентинович

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА"

представник позивача:

Вербовецька Ярина Іванівна