Справа №592/16894/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Титаренко В. В.
Номер провадження 33/816/1065/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.
Категорія 130 КУпАП
24 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мовчана Р.А. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн, -
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 12.10.2025 о 00 год 02 хв в м. Суми, просп. Тараса Шевченка, 6, керував транспортним засобом Hyundai, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою Drаger Alcotest 7510 OIML ARLM-0322 та в закладі охорони здоров'я відмовився в категоричній формі. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car Dvr, Motorola Solutions VB400, 470812, 471765, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Мовчан Р.А., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував, що співробітники поліції не мали права проводити огляд ОСОБА_1 , встановивши, що він є військовослужбовцем, оскільки вони не є уповноваженими на те особами.
Вважав, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-20 КУпАП, а не за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стверджував, що ОСОБА_1 на момент зупинення транспортного засобу знаходився при виконанні обов'язків військової служби: за усним наказом командира перевозив на автомобілі майно підрозділу, в тому числі зброю та набої, здійснював забезпечення військових позицій засобами ураження, тобто на момент складання протоколу він безпосередньо виконував бойове завдання.
На думку апелянта ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність.
В судове засідання, призначене на 11:00 годину 24 квітня 2026 року особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мовчан Р.А. будучи належним чином повідомленими, не з'явилися, клопотань про відкладення не подавали.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвокат Мовчан Р.А., які повідомлені належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 480731 від 12 жовтня 2025 року;
направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2025 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі;
довідки про надання інформації від 13.10.2025;
відеозаписами, з яких вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо посилань адвоката на статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, апеляційний суд зазначає: відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Стаття 130 КУпАП стосується безпеки руху, і обов'язки, передбачені ПДР, поширюються на водіїв незалежно від їхнього статусу військовослужбовця. Правопорушення вчинено не на території військової частини, а на вулиці міста, де ОСОБА_1 виступав саме як водій транспортного засобу. З відеозапису вбачається, що він не перебував під час виконання службових обов'язків, що виключає кваліфікацію за ст. 172-20 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 виконував бойове завдання - розпорядження свого безпосереднього командира і мав прибути у місце призначення у визначений час, тому діяв в стані крайньої необхідності, внаслідок чого не підлягає адміністративній відповідальності, апеляційний суд вважає надуманими, оскільки сукупність відомостей, наявних у матеріалах справи не свідчать про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, тому що у справі відсутні конкретні відомості (дані) про те, що на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням та складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення він вчиняв будь - які дії для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, тощо.
Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог статей 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мовчана Р.А. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.