Номер провадження: 11-сс/813/1039/26
Справа № 523/23566/25 1-кс/523/7491/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про задоволення заявленого самовідводу
22.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.11.2025 року,
встановив:
15.04.2026 року до Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.11.2025 року, якою скаргу ОСОБА_5 , подану в порядку ст.303 КПК України, на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві від 26.09.2025 року про закриття кримінального провадження №42024000000001041 від 09.09.2024 року.
Зазначена апеляційна скарга розподілена на колегію суддів: головуючий суддя - ОСОБА_2 , судді ОСОБА_4 та ОСОБА_3
21.04.2026 року на адресу апеляційного суду за запитом від 15.04.2026 року надійшли матеріали судової справи №523/23566/25 (1-кс/523/7491/25).
Перевіривши матеріали судової справи, апеляційну скаргу ОСОБА_5 , суддя ОСОБА_2 заявив самовідвід від розгляду даного провадження.
Розгляд заяви про самовідвід не передбачає обов'язкової участі в судовому засіданні учасників процесу, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про те, що заяву про самовідвід судді можливо розглянути за відсутності учасників процесу та дана обставина жодним чином не порушує право учасників процесу на доступ до правосуддя, оскільки незалежно від їх думки (навіть у разі їх присутності під час вирішення питання про самовідводи), колегією суддів не може бути прийнято протилежного рішення, аніж задоволення заявленого самовідводу.
Заслухавши колегію суддів; перевіривши матеріали провадження та апеляційну скаргу ОСОБА_5 ; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Вирішення питань щодо відводів регулюється §6 Глави 3 КПК України (далі - КПК).
Статтею 75 КПК визначено перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні закріплені в ст. 76 КПК.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об 'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Заявлений суддею ОСОБА_2 самовідвід мотивований тим, що кримінальне провадження №42024000000001041 від 09.09.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України, стосується факту можливого вчинення посадовими особами Київської окружної прокуратури та ОРУП №1 ГУНП в Одеській області противоправних дій щодо ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023163480000337 від 28.05.2023 року за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке на теперішній час перебуває в провадженні судді Котелевського на стадії апеляційного перегляду вироку Київського районного суду м. Одеси від 04.06.2024 року, яким ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Аналіз положень ст.75 КПК вказує на те, що законодавцем встановлено підстави, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Колегія суддів враховує той факт, що апеляційна скарга ОСОБА_5 стосується ухвали слідчого судді постановленої за результатами розгляду його скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №42024000000001041 від 09.09.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України, за фактом можливого вчинення посадовими особами Київської окружної прокуратури та ОРУП №1 ГУНП в Одеській області протиправних дій щодо ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023163480000337 від 28.05.2023 року за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, унеможливлюють участь судді ОСОБА_2 в даному судовому провадженні, з огляду на те, що справа стосується питання щодо можливих протиправних дій відповідних посадових осіб щодо ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023163480000337 від 28.05.2023 року, яке перебуває в провадженні судді ОСОБА_2 , тому заявлений самовідвід є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Колегія суддів, дійшовши висновку щодо наявності підстав для задоволення заявленого самовідводу, окрім вимог п.4 ч.1 ст.75, ст.80 КПК України, також враховує положення ст.126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п.11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.20007 року, ст.15 Кодексу суддівської етики, - відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
Приймаючи до уваги наявні в даній справі обставини, враховуючи наведені вище вимоги законодавства України, практику Європейського суду з прав людини та Бангалорські принципи поведінки суддів, керуючись положеннями ст.ст. 75, 81 КПК, з метою дотримання, в першу чергу, прав заявника ОСОБА_5 на неупереджений розгляд справи, а також для забезпечення виконання положень ст.ст. 2, 7, 8, 9, 21, 28 КПК, якими регламентовані завдання кримінального провадження, загальні засади кримінального судочинства, зокрема: верховенство права, доступ до правосуддя та розумність строків розгляду справи, а також з метою забезпечення повного, всебічного та неупередженого розгляду справи, запобігання виникненню будь-яких сумнівів у учасників процесу щодо безсторонності суду, що у подальшому може бути розцінене як порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлений самовідвід, а матеріали судової справи передати до апарату апеляційного суду, для виконання положень ст.35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 82, 376, 419 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити заявлений самовідвід судді ОСОБА_2 від розгляду матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.11.2026 року (справа №523/23566/25).
Матеріали провадження №11-сс/813/1039/26 передати до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншої колегії суддівв порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3