Номер провадження: 11-сс/813/907/26
Справа № 523/17850/25 1-кс/523/353/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62025150020001393 від 18.03.2025 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду Одеської області від 24.03.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, не судимого, військовослужбовця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
встановив:
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150020001393 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
11.08.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 24.03.2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_8 та до підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 15.05.2026 року, без визначення застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту за місцем його проживання, або визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги апеляційної скарги захисник мотивує тим, що в клопотанні слідчого містяться тільки припущення про імовірність негативної поведінки підозрюваного, без посилання на конкретні факти та докази. Захисник вважає, що слідчий суддя не розглянув можливість застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів та не взяв до уваги наявність у останнього постійного місця проживання, те що він раніше не судимий, має малолітнього сина та цивільну дружину. Крім того, захисник категорично не погоджується з доводами сторони обвинувачення про існування в даному кримінальному провадженні будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України та наголошує, що сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, безпідставно не визначивши при цьому розмір застави.
У зв'язку з технічним збієм у системі відеоконференцзв'язку (ВКЗ) провести судове засідання в режимі відеоконференції за участю прокурора не виявилось можливим.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; дослідивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст.404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів враховує, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом статей 177, 178, 183 КПК.
Відповідно до вимог ст.177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
За результатами перегляду оскарженої ухвали колегією суддів встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання органу досудового розслідування, в зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри за ч.5 ст.407 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що долучені до клопотання слідчого докази, є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрюваний можливо вчинив інкримінований йому злочин. Ці докази, на даній стадії досудового розслідування, є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
При цьому, відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК та Глави 28 КПК питання про встановлення вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК, в ході апеляційного розгляду не встановлено та стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , у разі доведеності його вини, колегія суддів погоджується з існуванням ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Вказаний ризик є обґрунтованим і з огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, і у випадку доведеності його вини за результатами судового розгляду, йому загрожує реальне позбавлення волі.
Наявність ризиків, дає достатні підстави вважати, що застосування на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження найсуворішого запобіжного заходу є обґрунтованим та дієвим, поряд з менш суворими запобіжними заходами, які на переконання апеляційного суду не будуть здатні забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на правову кваліфікацію інкримінованого підозрюваного злочину, беручи до уваги фактичні обставини кримінального провадження, апеляційний суд апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, який не визначив ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про неспроможність доводів сторони захисту стосовно незаконності оскарженої ухвали, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 24.03.2026 року, якою в кримінальному провадженні №62025150020001393 від 18.03.2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_9