Номер провадження: 11-сс/813/895/26
Справа № 946/2087/26 1-кс/946/590/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2026 року про повернення скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12026162150000272 від 19.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.146 КК України,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді повернуто скаргу адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області в кримінальному провадженні №12026162150000272 від 19.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.146 КК України, особі, яка її подала, як таку, що подана особою, яка не має права її подавати.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що клопотання в порядку ст.220 КПК України від 21.03.2023 року до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області подавалось адвокатом ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 . Водночас скарга щодо не розгляду вказаного клопотання адвоката подана не адвокатом, а ОСОБА_6 , який не має відношення до поданого клопотання, не розгляд якого є предметом скарги.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
В обґрунтування вимог скарги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, адвокат стверджує про помилкове тлумачення слідчим суддею положень ст.ст. 55, 303 КПК України, неправильне встановлення процесуального статусу ОСОБА_6 , ігноруванні процесуального статусу ОСОБА_7 та його представника.
Адвокат вважає, що висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 не має відношення до поданого клопотання від 21.03.2026 року є необґрунтованим, оскільки та обставина, що клопотання адвоката ОСОБА_5 подано в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , жодним чином не позбавляє заявника ОСОБА_6 самостійного права оскаржувати бездіяльність слідчого, що полягає у невиконанні ч.3 ст.220 КПК України, зокрема не розгляді клопотання адвоката ОСОБА_5 .
Відповідно до положень ч.4 ст.107, ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК) апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників провадження та без фіксації судового засідання, які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не подавали.
Адвокат ОСОБА_5 подав заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Відеоконференційний зв'язок із прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 налагодити не надалось можливим із технічних причин.
Колегія суддів вважає, що в умовах воєнного стану відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це може становити загрозу для вказаних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.304 КПК, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Як визначено в ч.1 ст. 306 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 КПК, з урахуванням положень Глави 26 КПК.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про незаконне утримання ОСОБА_7 у РТЦК та СП, та за вказаною заявою до ЄРДР внесені відомості за №12026162150000272 від 19.03.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.146 КК України.
Таким чином, слід констатувати, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 має статус заявника.
21.03.2026 року адвокат ОСОБА_5 , в порядку ст.220 КПК, подав до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області клопотання в інтересах потерпілого ОСОБА_7 про вчинення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, а саме просив:
1) невідкладно вжити заходів для встановлення актуального місцезнаходження потерпілого ОСОБА_7 ;
2) допитати осіб, які здійснювали затримання та доставлення потерпілого ОСОБА_7 26.02.2026 року;
3) витребувати та вилучити документи, що були підставою для визнання потерпілого ОСОБА_7 придатним до військової служби;
4) ідентифікувати та допитати лікаря-психіатра, який засвідчив придатність потерпілого ОСОБА_7 до військової служби;
5) ідентифікувати та допитати флеболога (судинного хірурга), який засвідчив придатність потерпілого до військової служби за станом судинної системи.
У подальшому, 24.03.2026 року, через систему «Електронний суд» адвокат ОСОБА_5 в інтересах заявника ОСОБА_6 подав до місцевого суду скаргу на бездіяльність слідчого щодо не розгляду його клопотання від 21.03.2026 року у строк передбачений ч.3 ст.220 КПК, просив зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області невідкладно провести комплекс слідчих дій, визначених у клопотанні від 21.03.2026 року.
До вказаної скарги адвокатом ОСОБА_5 долучено копії наступних документів: сформовану через систему «Електронний суд» довіреність ОСОБА_6 на ОСОБА_5 представляти його інтереси у судах України; витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12026162150000272 від 19.03.2026 року; клопотання від 21.03.2026 року; скріншот із пошти «gmail» про направлення адресатам клопотання від 21.03.2026 року; витяг із Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_5 ; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_5 ; Договору про надання правничої допомоги №06-12-2021 від 06.12.2021 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (відповідно до п.6.1. Договору - строк дії договору до моменту розгляду справи Клієнта); листи-відповіді Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області вих.№102622-2026 від 20.03.2026 року адресовані ОСОБА_6 ; листа Ізмаїльської окружної прокуратури вих.№59-1869ВИХ-26 від 24.03.2026 року; протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Згідно оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення, слідчий суддя виходив з того, що клопотання від 21.03.2023 року в порядку ст.220 КПК до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області подано адвокатом ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , однак скарга щодо не розгляду вказаного клопотання подана адвокатом до суду від імені ОСОБА_6 , який не має відношення до поданого клопотання, не розгляд якого є предметом скарги. Також слідчим суддею враховано, що в матеріалах скарги наявний договір №06-12-2021 року від 06.12.2021 року про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_5 .
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга подана в інтересах особи, яка не має права подавати цю скаргу та повернув скаргу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, з таких підстав.
Відповідно до ст.220 КПК клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 подав до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області клопотання від 21.03.2026 року в порядку ст.220 КПК про вчинення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні.
Однак, скарга на бездіяльність слідчого щодо не розгляду вказаного клопотання в порядку ст.220 КПК, в передбачений строк, подана адвокатом ОСОБА_5 не в інтересах особи, яка подавала клопотання в порядку ст.220 КПК України - ОСОБА_7 , а в інтересах іншої особи - заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_6 .
Колегія суддів наголошує, що бездіяльність слідчого в передбачених кримінальним процесуальним законом випадках, передбачених ст.303 КПК, може бути оскаржено особою, права якої було порушено.
Тобто, скаржник має довести факт порушення саме його прав чи законних інтересів бездіяльністю слідчого, дізнавача чи прокурора.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що звертаючись зі скаргою до місцевого суду в інтересах ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 не долучив до скарги в повному обсязі належні документи на підтвердження права адвоката представляти вказану особу, оскільки до скарги долучено: сформовану в «Електронному судді» довіреність від 28.09.2023 року; копію витягу із Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_5 ; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_5 . Таким чином слід констатувати, що до скарги не було долучено договору про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_5 , (який в подальшому адвокатом вже долучено до апеляційної скарги).
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Частиною 2 статті 60 КПК чітко визначені права, які має заявник у кримінальному провадженні, а саме:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про повернення скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах заявника ОСОБА_6 , як таку, що подана особою, що не має права її подавати.
Доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 є заявником у кримінальному провадженні, не спростовують законності оскарженої ухвали, оскільки не розгляд слідчим клопотання адвоката ОСОБА_5 в порядку ст.220 КПК, жодним чином не впливає на права заявника ОСОБА_6 , з урахуванням його статусу в даному кримінальному провадженні, оскільки останній не може бути ініціатором клопотань в порядку ст.220 КПК.
Відповідно до ст.26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирішуючи питання стосовно можливості прийняття до розгляду скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , слідчий суддя виконав вимоги п.1 ч.2 ст.304 КПК та прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про повернення скарги, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що адвокат ОСОБА_5 не позбавлений права у передбаченому законом порядку оскаржити бездіяльність посадових осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, яка полягала у не розгляді його клопотання в інтересах потерпілого ОСОБА_7 про вчинення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, поданого в порядку ст.220 КПК,
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2026 року про повернення скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області в кримінальному провадженні №12026162150000272 від 19.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.146 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4