24 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 373/1229/16-ц
провадження № 61-5381ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Капітан Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат-Інвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджик Україна», про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування землі,
У липні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), державного підприємства «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» (далі - ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп») звернувся до суду
з вищевказаним позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (далі - Переяслав-Хмельницька РДА), товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін Інвест» (далі - ТОВ «Катрін Інвест»), товариства
з обмеженою відповідальністю «Капітан Інвест» (далі - ТОВ «Капітан Інвест»), товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат-Інвест» (далі - ТОВ «Дукат-Інвест»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджик Україна» (далі - ТОВ «Лоджик Україна»), про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування землі.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 06 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» до Переяслав-Хмельницької РДА, ТОВ «Катрін Інвест», ТОВ «Капітан Інвест», ТОВ «Дукат-Інвест», ОСОБА_2 , треті особи:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «Лоджик Україна», про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на землю та витребування землі залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 06 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 29 березня 2021 року позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі КМУ, ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» до Переяслав-Хмельницької РДА, ТОВ «Катрін Інвест», ТОВ «Капітан Інвест», ТОВ «Дукат-Інвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «Лоджик Україна», про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування землі задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 350 від 23 травня 2011 року «Про затвердження технічної документації
із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особисто селянського господарства на території Циблівської сільської ради».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150960, виданий ОСОБА_2 площею 1,9901 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0645, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150959, виданий ОСОБА_4 площею 1,9901 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0644, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства з відміткою про перехід права до ТОВ «Дукат Інвест».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150958, виданий ОСОБА_5 площею 1,9901 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0643, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства з відміткою про перехід права до ТОВ «Дукат Інвест».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150961, виданий ОСОБА_7 площею 1,0001 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0646, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства з відміткою про перехід права до ТОВ «Дукат Інвест».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150962, виданий ОСОБА_9 площею 1,2501 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0647, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства з відміткою про перехід права до ТОВ «Капітан Інвест».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150963, виданий ОСОБА_8 площею 1,2501 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0648, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства з відміткою про перехід права до ТОВ «Капітан Інвест».
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150964, виданий ОСОБА_6 площею 1,0001 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0649, яка розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі для ведення особистого селянського господарства з відміткою про перехід права до ТОВ «Катрін Інвест».
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0645 площею 1,9901 га; витребувано з незаконного володіння ТОВ «Дукат Інвест» на користь держави в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку
з кадастровим номером 3223388200:02:014:0644, площею 1,9901 га, вартістю 151 048,00 грн.
Витребувано з незаконного володіння ТОВ «Дукат Інвест» на користь держави
в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0643 площею 1,9901 га, вартістю 151 048,00 грн.
Витребувано з незаконного володіння ТОВ «Дукат Інвест» на користь держави
в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0646 площею 1,0001 га, вартістю 75 907,00 грн.
Витребувано з незаконного володіння ТОВ «Капітан Інвест» на користь держави в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0647 площею 1,2501 га. вартістю 24 627,00 грн.
Витребувано з незаконного володіння ТОВ «Капітан Інвест» на користь держави в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0648 площею 1,2501 га, вартістю 24 627,00 грн.
Витребувано з незаконного володіння ТОВ «Катрін Інвест» на користь держави
в особі КМУ та ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0649 площею 1,0001 га, вартістю 29 900,00 грн.
Стягнуто з відповідачів солідарно на користь прокуратури Київської області судовий збір 20 147,11 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участь у справі, ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_3 , задоволено.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 29 березня 2021 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 350
від 23 травня 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 1,000 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0649, про визнання недійсним державного акту серії
ЯК № 150964 про право власності на земельну ділянку площею 1,000 га
з кадастровим номером 3223388200:02:014:0649; про витребування земельної ділянки площею 1,000 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0649
з незаконного володіння ТОВ «Катрін Інвест» та ухвалено в зазначеній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
21 квітня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року (надійшла до суду
21 квітня 2026 року), в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 березня 2021 року у справі № 373/1229/16 в частині задоволення позову до ТОВ «Капітан Інвест» та постановити нове судове рішення про відмову в позові до ТОВ «Капітан Інвест» та закрити провадження в частині позову до
ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подачі касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що касаційна скарга подається до суду
ОСОБА_1 як особою, яка не була залучена до участі у справі № 373/1229/16
в частині спору щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223388200:02:014:0647, 3223388200:02:014:0648. Строк на подання цієї касаційної скарги був пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки лише 04 березня 2026 року Верховним Судом у справі № 373/824/24 було зроблено висновок про преюдиційність для ОСОБА_1 відповідних обставин щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223388200:02:014:0647, 3223388200:02:014:0648. При цьому постанова Верховного Суду
від 04 березня 2026 року у справі № 373/824/24 була надіслана ОСОБА_1
у електронний кабінет ЄСІТС лише 19 березня 2026 року.
На підтвердження клопотання заявник надав скріншот з особистого кабінету
у підсистемі «Електронний суд» з підтвердженням дати отримання постанови Верховного Суду у справі № 373/824/24.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України,
якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів,
чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У частині третій статті 394 ЦПК України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський
суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися
у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує
верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним
з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи
і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не
є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня 2003 року).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У постанові Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року зазначено, що повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2023 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 06 листопада 2023 року.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року зареєстрована - 06 жовтня 2023 року, забезпечено надання загального доступу - 10 жовтня 2023 року.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року було подано саме ОСОБА_1 , Верховний Суд приходить до висновку, що особа знала про наявність оскаржуваних судових рішень.
Із касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суд 21 квітня
2026 року, тобто через більше ніж 2 роки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі
№ 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Ураховуючи імперативний характер положень частини другої статті 358 ЦПК України
(у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані
з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного
вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно
від поважності причин пропуску строку на оскарження.
При цьому саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності
в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо
оскарження судового рішення.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою
права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення
їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети
(див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу
до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету, і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
Таким чином, доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою,
яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами-членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Нешев проти Болгарії»).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини
зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі
«Дія 97» проти України»).
Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом подачі касаційної скарги у передбачений законодавством строк та які б могли свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подав касаційну скаргу
у передбачений строк, які б виправдали пропуск строку більше ніж на один рік,
у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, товариства
з обмеженою відповідальністю «Катрін Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Капітан Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат-Інвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , товариство
з обмеженою відповідальністю «Лоджик Україна», про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування землі відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник
Ю. В. Черняк