16 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 212/3435/25
Провадження № 61-16182св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року в складі судді Козлова Д. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року в складі суддів Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 05 лютого 2020 року рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини.
16 квітня 2021 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 31 грудня 2024 року шлюб було розірвано.
23 січня 2025 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5 у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24 жовтня 2024 року до досягнення сином повноліття.
На часткове виконання такого рішення суду, починаючи з листопада 2024 року, позивач сплачує аліменти в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку на сина ОСОБА_5 .
Крім того, через припинення шлюбних відносин із ОСОБА_4 він проживає зі своїми непрацездатними батьками. Мати позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи, а батько має численні хронічні захворювання, тому вони потребують додаткових витрат на підтримку та відновлення свого здоров'я. Починаючи з грудня 2024 року погіршився стан здоров'я позивача, що призвело до зниження його працездатності.
Просив суд зменшити розмір аліментів та стягувати на користь ОСОБА_2 на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
17 квітня 2025 року рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року в справі № 212/9040/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розміру 1/4 частки до 1/5 частки з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набуття рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Зазначено, що стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття за рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року в справі № 212/9040/19 припинено з дня набрання рішенням законної сили; ухвалено повернути виданий виконавчий лист в справі № 212/9040/19 після повного погашення за ним заборгованості.
16 грудня 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовано рівністю прав обох дітей позивача, зменшення його доходу, обов'язку обох батьків утримувати спільну доньку, та, як наслідок, доведеності позивачем підстав для зменшення розміру аліментів через зміну його матеріального стану до 1/5 частки від доходів позивача, що відповідатиме вимогам частини першої статті 192 Сімейного кодексу (далі - СК) України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду:
- від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22-ц, від 24 січня 2024 року в справі № 752/1058/23, про те, що, ураховуючи предмет та правові підстави позову (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а, отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження;
- від 14 грудня 2022 року в справі № 727/1599/22, про те, що зміна сімейного стану платника аліментів є обставиною, яка відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це, зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суди розглянули в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили наявні в матеріалах докази стосовно зміни сімейного та майнового стану позивача, що відповідно до статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів до 1/6 частини заробітку позивача.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 12 лютого 2016 року до 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін народилася ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження, яке видано 14 липня 2016 року Саксаганським районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис від 14 липня 2016 року № 424.
05 лютого 2020 року рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в справі № 212/9040/19 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на підставі якого стягувачу був виданий виконавчий лист 12 березня 2020 року.
Відповідно до довідки від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 працює в Публічному акціонерному товаристві (далі - ПАТ) «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді менеджера адміністрації персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції.
За заявами позивача від 17 лютого та від 11 березня 2020 року з останнього за місцем роботи в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від зарплати позивача.
Відсутність заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати аліментів підтверджується довідкою від 01 березня 2025 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», згідно з якою із заробітної плати позивача протягом жовтня 2024 року - лютого 2025 року загалом перераховано 54 651,95 грн.
Із 16 квітня 2021 року до 31 грудня 2024 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим 05 серпня 2021 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис від 05 серпня 2021 року № 159.
23 січня 2025 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в справі № 214/8394/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 вересня 2024 року.
ОСОБА_1 добровільно перерахував на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5 за жовтень 2024 року та за листопад 2024 року в розмірах 9 636,84 грн та 9 629,61 грн, про що свідчать платіжні інструкції від 28 листопада та 16 грудня 2024 року.
За заявою позивача від 30 грудня 2024 року з нього за місцем роботи в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» добровільно стягуються на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини.
Утримання із заробітної плати ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частки від доходу підтверджується довідкою від 01 березня 2025 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», згідно з якою протягом грудня 2024 року - лютого 2025 року загалом перераховано 17 241,06 грн.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 14 грудня 1979 року Інгулецьким районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кривого Рогу, актовий запис від 14 грудня 1979 року № 634, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Батьки позивача зареєстровані разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 з 15 грудня 2021 року.
Фактичне проживання позивача ОСОБА_6 з батьками за вказаною адресою підтверджується актом від 11 березня 2025 року дільниці № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Сервіс-КР», складеним сусідами.
З довідки Медико-соціальної експертної комісії від 18 листопада 2015 року вбачається, що мати позивача - ОСОБА_7 є особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково за загальним захворюванням.
ОСОБА_1 проходив лікування протягом 2023-2024 років щодо спинного синдрому із іррадіацією, радикулопатії, остеохондрозу, гострої інфекції верхніх дихальних шляхів, ознак атеросклерозу, а також варикозного розширення вен ніг, що вбачається з наданих позивачем медичних документів.
Відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 01 березня 2025 року ОСОБА_1 за період з жовтня 2024 року до лютого 2025 року включно отримав заробітну плату в розмірі 277 391,90 грн, з якої було відраховано податків та зборів на суму 58 784,12 грн, а також аліменти в розмірі 71 893,01 грн, внаслідок чого на руки позивач отримав загалом 146 714,77 грн, тобто по 29 342,96 грн на місяць.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
У пункті 1 статті 6 Конвенції визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.
Так, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (пункт 1 частини перша та друга статті 274 ЦПК України).
У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).
Законодавцем визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).
У справі, що переглядається, предметом спору є зменшення розміру аліментів на дитину.
01 квітня 2025 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 81).
Процесуальне питання щодо неможливості розгляду спорів про зменшення розміру аліментів на дитину в порядку спрощеного позовного провадження вже перебувало на розгляді Верховного Суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22-ц (провадження № 61-10748св23), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок про те, що, ураховуючи предмет та правові підстави позову в цій справі (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а, отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналогічний правовий висновок щодо вирішення вказаного процесуального питання викладено в постановах Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі № 752/1058/23, від 21 лютого 2024 року в справі № 676/2582/23, від 20 червня 2024 року в справі № 732/1595/23.
Усупереч вищенаведеним нормам процесуального права та правовим висновкам Верховного Суду суд першої інстанції розглянув і вирішив справу в спорі, що виникає із сімейних правовідносин, у порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на зазначені порушення норм процесуального права суди зробили передчасний висновок про часткове задоволення позову про зменшення розміру аліментів.
Оскільки встановлено підстави для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції із зазначених підстав (порушення процесуальних норм), тому інші підстави відкриття касаційного провадження щодо оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року по суті спору суд касаційної інстанції не аналізує.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що рішення судів ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, касаційний суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року скасувати, справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська