Справа № 562/347/26
"24" квітня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Камінник В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 26 259 грн. 00 коп., понесених судових витрат по справі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 28.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №8197718, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 360 днів (з 28.07.2025 по 22.07.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту. У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 350 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8197718 від 28.07.2025.
ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 21.01.2026 року заборгованість становить 26 259,00 грн. у тому числі: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 751,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 13 300,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подала.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів в кредит №8197718, відповідно до умов якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 7 000,00 грн. строком на 360 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту. У разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 350 грн. за кожен день понадстрокового користування.
Договір підписано електронним підписом позичальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підписуодноразовий ідентифікатор 535317, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 77b80e56-ad30-45c6-86ff-d064c68a6c01, а також довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000019354 від 30.12.2025 про підтвердження перерахування грошових коштів в сумі 7 000,00 грн. ОСОБА_1 28.07.2025 року на карту № НОМЕР_1 , номер платежу № 77b80e56-ad30-45c6-86ff-d064c68a6c01.
16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором №8197718 від 28.07.2025 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року, сума заборгованості становить 26 259,00 грн. у тому числі: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 751,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 13 300,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо стягнення неустойки за вищевказаним договором, суд зазначає наступне. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що неустойка за договором нарахована за період з 28.07.2025 по 23.12.2025. При цьому, суд зауважує, що під час воєнного стану згідно п.18 Перехідних положень ЦК України пеня не нараховується, тобто за період з 28.07.2025 по 23.12.2025 така неустойка стягнута бути не може, навіть якщо про неї сторони домовились, укладаючи даний договір. Як вбачається із Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжено. Враховуючи викладене, нарахування позивачем неустойки за невиконання зобов'язань не відповідає вимогам вищевикладених нормативно-правових актів, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами законодавства, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 12 959,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 751,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. - сума заборгованості за комісією.
Крім того, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22 серпня 2025 року, копія витягу з акту №5-ДІЛ від 22.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22 серпня 2025 року, копія акту приймання - передачі справ на надання правничої допомоги від 22.08.2025 відповідно до договору надання правової допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22 серпня 2025 року, копію платіжної інструкції №579938009.1 від 16.01.2026.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 313,91 грн. (12 959 грн. х 2662,40/26 259 грн.)
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором№8197718 від 28.07.2025 на загальну суму 12 959 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп., заборгованості за процентами 4 751 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят один) грн. 50 коп., заборгованості за комісією 1 207 (одна тисяча двісті сім) грн. 50 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1 313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 91 коп., крім того витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., а всього на загальну суму 17 272 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят два) грн. 91 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місце знаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 44280974.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя: Ю.А. Ковалик