Справа № 562/443/26
"24" квітня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Камінник В.С., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно, -
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Мізоцької селищної ради Рівненської області, просив визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,15 га, кадастровий номер 5622655400:01:001:0665, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина за законом, яку прийняв позивач. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності без виділення часток належить земельна ділянка з кадастровим номером 5622655400:01:001:0665, площею 0,15га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може, так як в правовстановлюючому документі на земельну ділянку, частка яка належала ОСОБА_3 не вказана, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину і проведення державної реєстрації, у зв'язку з чим нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, тому він звернувся до суду за захистом свого права на спадкове майно.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву від 20.02.2026, якою підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача Мізоцької селищної ради Рівненської області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 16.04.2026, якою просив розглянути справу без його участі.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0,15 га, кадастровий номер 5622655400:01:001:0665, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2026 та витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.05.2014.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Мізоч, Рівненського району Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.10.2021, після його смерті відкрилася спадщина за законом.
Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Грабар О.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності, оскільки нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦК).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і стаття 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Згідно з положеннями ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.
Презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності діє, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом.
Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно з п."г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
За змістом ст. 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Судом встановлено, що такі умови для одержання в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у позивача відсутні з причин, зазначених вище, тому його вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно за ним при таких обставинах є обгрунтованими. Ці вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 12, 89, 259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності по спадкуванню за законом на спадкове майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Мізоч, Рівненського району Рівненської області, а саме на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5622655400:01:001:0665, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Мізоцька селищна рада Рівненського району Рівненської області, місце знаходження: вул. Т. Якимчука, 12, смт. Мізоч, Рівненського району Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04386545.
Суддя: Ю.А. Ковалик