532/638/26
1-кп/532/91/2026
24 квітня 2026 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження №42026172070000001 від 02.01.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ганжівка Кобеляцького району Полтавської області, проживає за адресою АДРЕСА_1 , громадянин України, має професійно-технічну освіту, не одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, фізична особа - підприємець, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,
Встановив:
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_3 , будучи депутатом Золотарівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської обалсті відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Золотарівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 10.11.2015, будучи суб'єктом декларування згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", після закінчення повноважень, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", за місцем свого фактичного проживання, не подав в період з 01.01.201 по 00 годин 00 хвилин 01.04.2021 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2020 рік після припинення діяльності за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується в умисному неподанні будучи суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 24.04.2026 розглянуто клопотання обвинуваченого про застосування положень ст. 49 КК України у цьому кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення, передбачений ст. 366-3 КК України, інкримінований ОСОБА_3 , вчинено 01.04.2021.
Обвинувачений, підтвердивши розуміння наслідків та того, що зазначена обставина не є реабілітуючою, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження з цих підстав.
Прокурор вважав за можливе закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд робить такі висновки.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) вказала, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 Кримінального кодексу України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Крім того, у постанові від 26 березня 2020 року (справа № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19) колегією суддів Касаційного кримінального суду зроблено висновок про те, що передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
ОСОБА_3 у межах цього кримінального провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, яке на момент вчинення відносилося до категорії кримінальних проступків.
29.06.2021 до ст. 366-3 КК України були внесені зміни, які посилили відповідальність за неподання декларації, зокрема, вказане діяння переведене до категорії злочину.
В свою чергу, ч.2 ст.4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Отже, за редакцією ст. 366-3 КК України, що діяла на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його діяння визнавалося кримінальним проступком, за який передбачалося покарання менш суворе, нід обмеження волі, а відтак для нього передбачені строки давнотсі у два роки з дня вчинення кримінального проступку, тобто з 01.04.2021.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Із обвинувального акту вбачається, що інкримінований ОСОБА_3 проступок вчинено 01.04.2021, таким чином, дворічний строк, визначений ч.1 ст. 49 КК України, закінчився 01.04.2023.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 4 ст. 49 КК України), а саме:
- перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
- перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
- питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (ст.ст. 284-288 КПК України).
ОСОБА_3 має статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, йому було роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, наполягав на такому закритті кримінального провадження, а тому наявні процесуально-правові підстави звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Обставини, визначені ч.2 - 4 ст. 49 КК України, не встановлені.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України, а тому, відповідно до п.2 ч.3 ст. 315, п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 284, 288, 315 КПК України, ст. 49 КК України, суд,
Постановив:
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження №42026172070000001 від 02.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Суддя