Справа №533/378/26
Провадження №1-кп/533/57/26
24 квітня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
з участю:
прокурора - Алексєєнка А.О..,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника - Лашко О.О. (в режимі ВКЗ),
секретаря судового засідання - Шуліки Л.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, складеного у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026170520000122 від 01.03.2026,
установив
22.04.2026 до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Далі встановлено, що до обвинувального акта додано реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного та захисника про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Далі судом встановлено, що обвинувачений своєчасно отримав копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
В кримінальному провадженні захист обвинуваченого здійснює адвокат Лашко О.О.
Обвинуваченому під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, але направила заяву про проведення судового засідання без її участі.
Прокурор та інші учасники провадження в судовому засіданні прохали призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Окрім цього, прокурором оголошено клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення можливості внесення застави.
Прокурор на обґрунтування клопотання зазначив, що 03.03.2026 слідчим суддею Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.04.2026.
Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України відповідно до ст. 12 КК України відносяться до класифікації особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 є існування наявних ризиків, визначених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснювати дії щодо: переховування від суду, а також незаконного впливу на потерпілу та свідків.
Також, в клопотанні прокурором зазначено, що неможливо застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, які не заперечували щодо призначення кримінального провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, прийшов до такого висновку.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для зміни підсудності та закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Окрім цього, обвинувачений після отримання роз'яснень відмовився заявляти клопотання про проведення судового засідання колегіальним судом у складі трьох суддів.
Отже, вищезазначене кримінальне провадження підсудне Козельщинському районному суду.
Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.
Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів без визначення можливості внесення застави, судом встановлено наступне.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження дії строку запобіжного заходу та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав доводи захисника та прохав обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду від 03.03.2026 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 17 год 18 хв 01.03.2026 до 29.04.2026.
Згідно вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що справа знаходиться на стадії судового розгляду, тому суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Щодо ризику переховування від суду, суд зазначає наступне.
Суд вважає що існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України продовжує існувати, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено, що у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, санкція
якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, обвинувачений з метою ухиленні від відбування покарання може ухилитися від суду, так як обвинувачений ОСОБА_1 міцних соціальних зв'язків та позитивних характеристик не має, офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною діяльністю не займається, офіційно не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Отже, суд приходить до висновку, що ризик ухилитися обвинуваченим від суду не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.
Оцінюючи вірогідність існування вказаного ризику, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Тобто, вплив на свідків та потерпілого можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та їх дослідження судом.
До того ж, під час виконання вимог ст.290 КПК України стороні захисту та обвинуваченому у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв'язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань потерпілого та свідків, якими прокурор має намір доводити пред'явлене обвинувачення.
Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого безпосередньо або через знайомих йому осіб на потерпілу та свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, а також приймаючи до уваги ту обставину, що допит потерпілої та свідків у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, а тому суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Досліджуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 194 КПК України передбачено, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Судом вивчалась можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Проте, суд звертає увагу на те, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводилися захисником на користь обвинуваченого в частині обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак у даному випадку, суд приходить до переконання, що аргументи які наведені стороною захисту не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
Суд ураховуючи вищевикладене вважає, що твердження сторони захисту про доцільність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неспроможними, оскільки застосування такого заходу не буде дієвим , так як обвинувачений немає міцних соціальних зв'язків , офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною діяльністю не займається, офіційно не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, а отже зазначені обставини свідчать про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження на стадії судового розгляду дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також, ураховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави, оскільки обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства та ножа.
Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Судом вирішено питання, які пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Отже, суд ураховуючи вимогу ч.1 ст.316 КПК України вважає, що вищезазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 181, 196, 314-317, 369, 372, 376 КПК України, суд,
постановив
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України о 13 годин 30 хвилин 19.05.2026 в приміщенні Козельщинського районного суду за адресою: селище Козельщина, вулиця Остроградського, 75, зал судового засідання №1.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят) днів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 22 червня 2026 року включно.
Викликати в судове засідання прокурора, потерпілу, обвинуваченого та захисника.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що вони відповідно до ст.317 КПК України мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.
Ухвала може бути оскаржена, в частині обрання запобіжного заходу, впродовж 7 (семи) днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що повний текст ухвали буде оголошено о 13 год 30 хв 24.04.2026.
Повний текст виготовлено та оголошено 13 год 30 хв 24.04.2026.
Суддя М.М. Оксенюк