П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19628/24
Категорія:108020000 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:09.12.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ВАРТІС" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про:
- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 12 червня 2024 року №UА500090/2024/000014/1;
- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2024/000085.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що при увезенні товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості було надано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у ч.2 ст. 53 МК України, які не містили розбіжностей, що впливали би на правильність визначення митної вартості та навпаки, ці документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. При цьому у відповідь на повідомлення митного органу про необхідність подання додаткових документів позивач листом №12/06 від 12 червня 2024 року надав вичерпні пояснення, якими спростовувались сумніви відповідача у правильності визначення митної вартості товару. Натомість, відповідач поясненням оцінки не надав та в оскаржених рішеннях не довів наявність підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскаржувані рішення є правомірними, а коригування митної вартості відбулось за наявності на те підстав, оскільки за поданою позивачем митною декларацією (МД) №24UA500090006002U8 від 11 червня 2024 року під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов ТОВ "ВАРТІС" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 12 червня 2024 року №UА500090/2024/000014/1;
Визнано протиправною та скасовано прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2024/000085.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ "ВАРТІС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 800 грн. 26 коп.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо фактичного розміру вартості упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Крім того апелянт вказує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Також, митним органом доведено можливість застосування 6 методу визначення митної вартості.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
04 квітня 2024 року між ТОВ "ВАРТІС" (Покупець) та Toscelik Profil ve Sac (Туреччина) (Продавець) був укладений контракт №TDТ2024-10753449 ( надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну металопрокат в асортименті (надалі - Товар).
Контрактом визначено, що Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості орієнтовно 3 380 тн. на таких умовах: місце завантаження порт Іскендерун; місце розвантаження - будь-який порт України; умови поставки FOB Tosyali port in Iskenderun. Сторони домовились, що оплата здійснюється частково на умовах передоплати у розмірі 20% протягом 3 робочих днів після підписання контракту та 80% від вартості товару, що поставляється, Покупець зобов'язаний перерахувати протягом 5 днів до відвантаження.
На виконання контракту Toscelik Profil ve Sac 05 квітня 2024 року надав позивачу проформу-інвойс №10753449, у якій зазначена загальна вартість товару, що поставляється - 2 353 660,00 доларів США, у кількості 3 380 тн, вартість за тону металопрокату в асортименті від 693 до 715 доларів США, розмір передплати у розмірі 20% - 470 732,00 доларів США.
Згідно із платіжною інструкцією №19 від 10 квітня 2024 року позивач сплатив на поточний рахунок Toscelik Profil ve Sac грошові кошти у сумі 470 732,00 доларів США.
Продавцем в подальшому збільшено вагу товару до 3 420,26 тн. та у зв'язку з цим виставлено нову проформу-інвойс за №10753449 від 14 травня 2024 року, відповідно до якої товар поставляється на загальну суму 2 381 634,95 доларів США, що з урахуванням вже здійсненої передоплати 470 732 доларів США становитиме 1 910 902,95 доларів США.
Згідно із платіжною інструкцією №35 від 22 травня 2024 року позивач сплатив на поточний рахунок Toscelik Profil ve Sac грошові кошти у сумі 1 910 902,95 доларів США.
При відвантаженні на судно продавцем змінено кількість товару та видано комерційний інвойс №ЕР242373 від 01 червня 2024 року, відповідно до якого поставлявся товар - металопрокат в асортименті у кількості 3 376,66 тн. на загальну суму 2 351 107,96 доларів США.
Оскільки товар був попередньо оплачений позивачем в загальній сумі 2 381 634,95 доларів США, то за поставленим з комерційним інвойсом №ЕР242373 товаром виникла переплата в розмірі 30 526,99 доларів США.
Товар доставлений судном Yaman bey-eld 2008 за рахунок позивача, для чого ним укладено з ERIDANA O.O.O. договір фрахтування вантажу від 24 травня 2024 року та оплачено транспортні послуги на підставі виставленого перевізником інвойсу №2024/06/03-22 від 03 червня 2024 року в розмірі 99 611,47 доларів США відповідно до платіжною інструкцією в іноземній валюті №41 від 04 червня 2024 року.
Також позивач застрахував товар, уклавши з АТ СК "Інго" відповідний договір страхування вантажів та оформивши страховий сертифікат №2 від 01 червня 2024 року. послуги страхування в сумі 195 201,22 грн оплачені на підставі рахунку №300240248.24_02 та відповідно до платіжної інструкції №5279 від 04 червня 2024 року.
Для здійснення митного оформлення товару уповноваженим представником позивача до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500090006002U8 від 11 червня 2024 року, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ "ВАРТІС", а саме: Товар 1. Вироби з чорних металів, профілі порожнисті, квадратного або прямокутного поперечного перерізу, з товщиною стінки не більш як 2 мм. Марка сталіS235JRH.Розміри:-15*15*1,8*6000мм, місць-252;-15*15*1,8*6000мм, місць-1;-15*15*2,0*6000мм, місць-61;-20*20*1,8*6000мм, місць-320;-20*20*1,8*6000мм, місць-1;-30*30*2,0*6000мм, місць-56;-30*30*2,0*6000мм, місць-1;-20*40*1,8*6000мм, місць-255;-25*40*1,8*6000мм, місць-97;-25*40*1,8*6000мм, місць-1;-25*40*1,8*6000мм, місць-1;-40*40*1,8*6000мм, місць-34;-40*40*1,8*6000мм, місць-235;-40*40*1,8*6000мм, місць-1;-40*40*1,8*6000мм, місць-1;-40*40*2,0*6000мм, місць-171;-40*40*2,0*6000мм, місць-14;-40*40*2,0*6000мм, місць-1;-30*50*2,0*6000мм, місць-28;-30*50*2,0*6000мм, місць-20;-50*50*2,0*6000мм, місць-61;-50*50*2,0*6000мм, місць-1;-40*60*2,0*6000мм, місць-16;-40*60*2,0*6000мм, місць-149;-40*60*2,0*6000мм, місць-1;-30*50*1,8*6000мм, місць-79;-30*50*1,8*6000мм, місць-1;-50*50*1,8*6000мм, місць-42;-50*50*1,8*6000мм, місць-1;-40*60*1,8*6000мм, місць-33;-40*60*1,8*6000мм, місць-99;-40*60*1,8*6000мм, місць-1;-40*60*1,8*6000мм, місць-1;-25*40*2,0*6000мм, місць-62;-25*40*2,0*6000мм, місць-1;-20*40*2,0*6000мм, місць-242;-20*40*2,0*6000мм, місць-1;-60*60*2,0*6000мм, місць-8;-60*60*2,0*6000мм, місць-117.Виробник - TOSCELIK PROFIL VE SAC ENDUSTRISI A.S., TR. Країна виробництва - TR. Торгівельна марка - TOSCELIK.
Ціна товару визначена позивачем в розмірі 2 351 107,96 доларів США (95 042 598,10 грн.), а митна вартість товару - в розмірі 2 455 548,20 доларів США (99 264 553,89 грн.). До складу митної вартості позивачем включені витрати на транспортування та страхування товару.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500090006002U8 від 11 червня 2024 року позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:
- Пакувальний лист (Packing list) №PACK.EP242373 від 31 травня 2024 року
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №10753449 від 05 квітня 2024 року
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №INV.EP242373 від 01 червня 2024 року
- Коносамент (Bill of lading) №1 від 01 червня 2024 року
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №B 1172743 від 04 червня 2024 року
- Некласифікований комерційний документ e-Fatura №IHD2024000000047 від 24 травня 2024 року
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №19 від 10 квітня 2024 року
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №35 від 22 травня 2024 року
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2024/06/03-22 від 03 червня 2024 року
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №41 від 04 червня 2024 року
- Документ, що підтверджує вартість страхування №300240248.24_02 від 01 червня 2024 року
- Документ, що підтверджує вартість страхування №5279 від 04 червня 2024 року
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №3-3/460 від 07 червня 2024 року
- Страховий поліс (сертифікат) №2 від 01 червня 2024 року
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №TDT2024-10753449 від 04 квітня 2024 року
- генеральний договір страхування вантажів №300240248.24 від 25 квітня 2024 року
- Договір про надання послуг митного брокера №2024-20 від 10 травня 2024 року
- Договір (контракт) про перевезення б/н (договір фрахту) від 24 травня 2024 року
- Комерційна пропозиція від 12 квітня 2024 року
- Сертифікат випробування №10003354766 від 04 червня 2024 року
- Копія митної декларації країни відправлення №24310100EX00033598 від 24 травня 2024 року
- Лист №110624-1
- Лист №12/06 від 12 червня 2024 року
- Проформа-інвойс №10753449 від 14 травня 2024 року
- Каталог виробника
- Сертифікат про готовність товару до відвантаження FCR від 13 травня 2024 року.
11 червня 2024 року Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Необхідність подання додаткових документів мотивована митним органом таким чином: "…у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) Відповідно наданій проформі- інвойсу від 05 квітня 2024 року №10753449 вартість товару становить 2 351 107,96 дол. США, але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10 квітня 2024 року та платіжне доручення №35 від 22 травня 2024 року) оплата здійснена у розмірі 2 381 634,95. дол. США; 2) У наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24 травня 2024 року №24411600EX00000374, комерційному інвойсу від 01 червня 2024 року №INV.EP242373, рахунку- проформі від 05 квітня 2024 року №10753449, E-Fatura від 24 травня 2024 року №IND 2024000000047 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору; 3) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24 травня 2024 року №24411600EX00000374 зазначена E-Fatura №V2424316011886036116800/1 проте, до митного оформлення надано E-Fatura від 24 травня 2024 року №IND 2024000000047; 4) Сертифікат про походження від 04 червня 2024 року №B 1172743 не містить посилання на інвойс або контракт; 5) В комерційному інвойсу від 01 червня 2024 року №INV.EP242373 відсутні умови поставки товару, невірно вказаний номер зовнішньоекономічного контракту; 6) В проформі- інвойс від 05 квітня 2024 року №10753449 в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470.732 EUR, далі по тексту ця ж сума вказана в USD. Таким чином виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. …".
12 червня 2024 року декларантом було додатково подано електронний каталог; експедиторське свідоцтво щодо прийому вантажу FCR№01 від 13 травня 2024 року, Інвойс №107534492024, а також надіслано лист-відповідь №12/06 від 12 червня 2024 року, в якому зазначено щодо згаданих митним органом розбіжностей в поданих документах таке:
- Контрактом погоджені умови оплати - передоплату в розмірі 20% та 80% перед відвантаженням за 5 днів від загальної вартості Товару, визначеної в Контракті, при цьому сторонами також був погоджений допустимий толеранс (розмір відхилення у кількості (вага) товару, зазначеної у Контракті, та кількістю Товару, яка має бути фактично поставлена (передана) у розмірі ±10%. Для здійснення передплати Постачальник виставив проформу-інвойс від 05 квітня 2024 року №10753449 із вагою товару 3 380 тн. на загальну суму 2 353 660 доларів США та визначив передоплату - 470 732 доларів США, яка була сплачена позивачем згідно платіжної інструкції №19 від 10 квітня 2024 року. В подальшому продавець надав проформу-інвойс за №10753449 від 14 травня 2024 року на іншу кількість товару - 3 420,258 тн загальною вартістю 2 381 634,95 доларів США, яку за відрахуванням вже здійсненої передоплати позивач сплатив згідно з платіжною інструкцією №35 від 22 травня 2024 року в сумі 1 910 902,95 доларів США. Позивач зазначив, що в платіжній інструкції №35 від 22 травня 2024 року помилково було зазначено посилання на проформу інвойс від 05 квітня 2024 року, однак це не змінює ціни товару за одиницю та його вартості в сумі 2 351 107,96 дол. США, яка зазначена у комерційному інвойсі №ЕР242373 від 01 червня 2024 року;
- експортна декларація, проформа-інвойс, комерційний інвойс, E-Fatura є односторонніми документами, які надає Постачальник для митного оформлення товару на території держави, де він є резидентом та відповідно оформлюються в порядку на підставі законодавства тієї держави, а саме Туреччини, при цьому числові показники митної вартості є ідентичними що у інвойсі, що у комерційному інвойсі, E-Fatura, експортній декларації та контракті, а саме: вартість товару за 1 тону, асортимент, кількість, дані Постачальника та Покупця;
- електронний інвойс e-FATURA від 24 травня 2024 року №IND 2024000000047 подавався Постачальником при митному оформлені товару, вказаний номер формується на підставі внутрішнього діловодства компанії, однак при прийманні документів до оформлення турецькою митницею в системі єдиного вікна (TPS) їй присвоюється новий унікальний номер, і саме він дублюється у експортній митній декларації, тому представником Позивача була надана копія саме від 24 травня 2024 року №IND 2024000000047 і це не є помилкою, або недостовірною інформацією, бо в той же час у експертній митній декларації дублюється інформація про такий самий електронний інвойс, але із зазначенням унікального номеру, що зазначеній с Системі єдиного вікна;
- Сертифікат про походження не містить числових показників митної вартості взагалі, оскільки це документ, який видається на товар, а не на контракт і він свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару;
- в комерційному інвойсі від 01 червня 2024 року №INV.EP242373 не зазначений номер контракту і тому він і не міг бути не вірно вказаний, а умови контракту передбачені в самому контракті; натомість комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та містить відомості щодо ціни, що фактично сплачена за товар, які є однаковими і в контракті, і в комерційному інвойсі, а різниця існує тільки за рахунок ваги фактично відвантаженого товару;
- у проформі-інвойсі від 05 квітня 2024 року №10753449 в графі Advance Payment (передплата) не було зазначено, що оплата здійснюється в євро (EUR), а зазначений символ €, який є математичним символом і означає "всього", при цьому контрактом, комерційною пропозицією, комерційним інвойсом, електронним інвойсом e-FATURA, експортною декларацією та відповідно платіжними інструкціями валюта платежу визначена долари США (USD).
Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2024 року №UА500090/2024/000014/1, у пункті 33 якого зазначено: " … у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) Відповідно наданого рахунку-фактури- інвойсу від 01 червня 2024 року №INV.EP242373 вартість товару становить 2351107,96 дол. США. Але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10 квітня 2024 року та платіжне доручення №35 від 22 травня 2024 року) оплата здійснена у розмірі 2381634.95. дол. США; 2) У наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24 травня 2024 року №24310100EX00033598, комерційному інвойсу від 01 червня 2024 року №INV.EP242373, рахунку- проформі від 05 квітня 2024 року №10753449, E-Fatura від 24 травня 2024 року №IND 2024000000047 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору ; 3) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24 травня 2024 року №24310100EX00033598 зазначена E-Fatura №V24243160110886036116800/1 від 04 червня 2024 року проте, до митного оформлення надано E-Fatura від 24 травня 2024 року №IND 2024000000047; 4) Сертифікат про походження від 04 червня 2024 року №B 1172743 не містить посилання на інвойс або контракт; 5) В комерційному інвойсі від 01 червня 2024 року №INV.EP242373 відсутні умови поставки товару, невірно вказаний номер зовнішньоекономічного контракту; 6) В проформі- інвойс від 05 квітня 2024 року №10753449 в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470,732 EUR, далі по тексту ця ж сума вказана в USD. Таким чином виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати у митні органи достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. З огляду на вищевикладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 12 червня 2024 року декларант надіслав лист-відповідь на повідомлення №12/06 від 12 червня 2024 року, в якому зазначено, що додаткові документи щодо визначення митної вартості надаватись не будуть. 12 червня 2024 року декларантом було додатково подано Електронний каталог; Експедиторське свідоцтво щодо прийому вантажу FCR№01 від 13 травня 2024 року, Інвойс №10753449. Декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. … За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить - 0,79 дол. США за 1 кг ваги нетто (ЕМД №UA110110/2024/001681 від 18 березня 2024 року), ніж заявлено декларантом - за 1 кг ваги нетто".
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2024/000085, якою відмовив у митному оформленні (випуску) товарів з такої причини: "Розділ ІІІ. Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, ст. 52-64 МКУ. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500090/2024/000014/1від 12 червня 2024 року".
Не погоджуючись з такими рішенням митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що належних аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених декларантом розрахунків митної вартості товару за ціною договору, відповідачем у рішенні про коригування митної вартості ввезених товарів не наведено, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16.
Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з графи 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.
Так, відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об'єктивній можливості їх застосування.
В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній метод.
Крім того, митний орган зазначив про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п.2 ч.1 ст. 57 МК України, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п.2, 4 ч.2 ст. 55 МК України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суду постанові від 06 червня 2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27 липня 2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №820/17417/14.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.
Колегія суддів вказує, що посилання в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №820/17417/14, від 04 вересня 2018 року у справі №818/1186/17.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що відомості надані позивачем при декларуванні товару не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Крім того, відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо доводів апелянта на розбіжність у рахунку-фактури - інвойсу від 01 червня 2024 року №INV.EP242373 вартості товару 2 351 107,96 дол. США та наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10 квітня 2024 року та платіжне доручення №35 від 22 травня 2024 року) оплата здійснена у розмірі 2 381 634,95 дол. США, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що з поданих позивачем для митного оформлення документів у їх сукупності вбачається, що різниця між вартістю поставленого та увезеного товару у розмірі 2 351 107,96 дол. США та здійсненою оплатою цього товару в сумі 2 381 634,95 дол. США обумовлена зміною продавцем кількості, а не ціни товару, у бік зменшення при його відвантаженні після того, як позивачем було внесено передоплату за цей товар.
При цьому вартість фактично поставленого товару в сумі 2 351 107,96 дол. США та його кількість зазначена у комерційному інвойсі №ЕР242373 від 01 червня 2024 року, який належить до обов'язкових документів, що подаються до митного оформлення відповідно до положень ст. 53 МК України та який є одним з основних документів, які підтверджують митну вартість.
Відтак, колегія суддів зазначає, що ця розбіжність не є такою, що має вплив на правильність визначення митної вартості.
Посилання апелянта на те, що у наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення, комерційному інвойсу не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені документи разом з іншими поданими позивачем документами містили відомості, які дозволяли митному органу перевірити числові значення складових митної вартості товарів, а саме обсяг поставки, загальну суму поставки та вартість товару за одиницю виміру (одну тонну) та давали можливість установити, що поставка товару відбулась на виконання саме зовнішньоекономічного контракту №TDТ2024-10753449 від 04 квітня 2024 року.
Тому незазначення реквізитів зовнішньоекономічного договору не є тим недоліком, що має вплив на правильність визначення митної вартості.
Щодо доводів апелянта про те, що сертифікат про походження від 04 червня 2024 року №B1172743 не містить посилання на інвойс або контракт спростовуються положеннями ст.ст. 41-43 МК України, де зазначено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару, а відтак, колегія суддів зазначає, що у спірному випадку він не може слугувати документом, який підтверджує числові значення складових митної вартості.
Аргументи апелянта про відсутність в комерційному інвойсі в умов поставки товару, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такі умови - "FOB Tosyali port in Iskenderun" - визначені безпосередньо в контракті №TDТ2024-10753449 від 04 квітня 2024 року, при цьому позивач надав документи, які підтверджують його витрати на транспортування товару та його страхування й до цих документів митний орган зауважень не має.
Щодо посилань апелянта на те, що в проформі-інвойсі в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470 732 EUR, а далі по тексту ця ж сума вказана в USD, то колегія суддів зазначає, що всіма поданими позивачем документами визначено та підтверджується валюта контракту - долар США, саме в якій позивач і здійснював передоплату та оплату фактично поставленого товару.
Отже і ця розбіжність не є такою, що має вплив на правильність визначення митної вартості.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст. 53 МК України.
Колегія суддів вказує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Крім того, відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №820/307/17.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені ст. 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару. Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Колегія суддів наголошує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару колегією суддів не виявлено.
Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02 лютого 2018 року у справі №809/1884/16.
Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що такі сумніви з боку митного органу є безпідставними.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ВАРТІС".
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.