П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19088/25
Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,
повний текст судового рішення
складено 03.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
при секретарі -Марченко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛЬНИЧЕНКО» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛЬНИЧЕНКО» до Нижньодністровського національного природного парку про визнання протиправним та скасування наказу,-
16.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛЬНИЧЕНКО» (надалі позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Нижньодністровського національного природного парку (надалі відповідач) в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Нижньодністровського національного природного парку (код ЄДРПОУ 36345146) від 11 червня 2025 року №45 «Щодо заборони знаходження відвідувачів парку на берегах р. Глибокий Турунчук».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірний наказ є неправомірним і створює перешкоди в реалізації позивачем свого права на ведення господарської діяльності, до основних видів якої відноситься надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), а також пасажирський річковий транспорт.
Позивач вказував, що на березі річки Глибокий Турунчук, розташоване нерухоме майно, яке належить позивачу на праві власності (гідроспорудження, будівлі і споруди, які використовується позивачем у власній господарській діяльності шляхом надання його у користування для короткострокового відпочинку фізичними особам-отримувачам вказаної послуги, які здійснюють відпочинок на березі Глибокого Турунчука). Також, позивач здійснює такий вид діяльності, як перевезення пасажирів малими суднами,
Посилаючись на протиправність оскаржуваного наказу, позивач зазначав, що чинним законодавством не передбачено можливості встановлення відповідачем інших обмежень у діяльності на території національного природного парку, окрім тих, що пов'язані із його функціональним зонуванням. На думку позивача у відповідача відсутні законні можливості заборони доступу всім відвідувачам національних природних парків до його ділянок поза межами заповідної зони, а також заборони зупинки човнів взагалі, а тому оскаржуваний наказ прийнятий всупереч законодавству України, із перевищенням повноважень відповідача та його керівника, встановлює протиправні обмеження у діяльності позивача, внаслідок чого - підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позов.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскільки, на думку апелянта, директор Нижньодністровського національного природного парку, приймаючи оскаржуваний наказ не діяв у порядку та на підставі діючого законодавства України.
Апелянт вказує, що законодавство України та Положення про Нижньодністровський національний природний парк не передбачає можливості встановлення інших обмежень у діяльності на території національного природного парку, окрім тих, що пов'язані із його функціональним зонуванням, не передбачає ані «загальної» заборони на «знаходження відвідувачів Парку» на ділянках Відповідача, що знаходяться поза межами заповідної зони, ані заборони «зупинки човнів» поза межами вказаної зони.
Також, апелянт звертає увагу, що Положенням про Нижньодністровський національний природний парк не встановлено й тимчасових заборон на вчинення окремих дій на території Парку, окрім заборони «у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)» (пункт 4.5. Положення).
Проте, як згідно до пункту 1 вказаного вище Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Мінприроди від 22.06.2009 №330 основними напрямами рекреаційної діяльності у межах територій та об'єктів ПЗФ є: створення умов для здійснення рекреаційної діяльності з додержанням режиму територій і об'єктів ПЗФ.
Вказане Положення, як і Положення про відповідача, не передбачають можливості заборони доступу всім відвідувачам національних природних парків до його ділянок поза межами заповідної зони, а також заборони зупинки човнів взагалі. Так само, не передбачено можливості встановлення заборони зупинки човнів й Закон України «Про внутрішній водний транспорт»
З урахуванням викладеного, на думку апелянта, оскаржуваний наказ відповідача прийнятий всупереч законодавству України, із перевищенням повноважень відповідача та його керівника, встановлює протиправні обмеження у діяльності позивача.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що наказом від 11 червня 2025 року №45 «Щодо заборони знаходження відвідувачів парку на берегах р. Глибокий Турунчук», на виконання вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на підставі Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженого наказом Міндовкілля України від 31.08.2020 №114 (у редакції наказу Міндовкілля 07.09.2021 року №578) та у зв'язку з руйнуванням територій мешкання рідкісних видів тварин, під час здійснення рекреаційної діяльності, на підставі рішення НТР Парку від 30.04.2025 №51, під головуванням Кубишка С.П., щодо раціонального використання природних ресурсів в умовах антропогенного навантаження на біоту прибережної частини протоки Глибокий Турунчук в межах Парку, доповідної записки начальника науково-дослідного відділу від 17.01.2025 №27, з метою відтворення цінних природних комплексів Парку, прийнято рішення:
- заборонити з 15 червня 2025 року до особового розпорядження керівництва Парку, знаходження відвідувачів Парку на берегах р. Глибокий Турунчук та зупинку човнів у межах його акваторії, до відновлення природного стану його берегових смуг;
-т.в.о, заступника директору - начальнику науково-дослідного відділу ОСОБА_1 , започаткувати системні спостереження за станом відтворення представників рослинного та тваринного світу у межах згаданих територій, зазначених у п.1 наказу;
- начальнику відділу еколого-освітньої роботи ОСОБА_2 забезпечити інформування громадськості про заборону знаходження відвідувачів Парку, на берегах р. Глибокий Турунчук та зупинку човнів у межах його акваторії, через засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення, інтернет-ресурси);
- відділу державної охорони природно-заповідного фонду, Маяківському та Біляївському природоохоронним науково-дослідним відділенням забезпечити належний контроль за дотриманням вимог цього наказу.
Також колегією суддів встановлені наступні обставини відповідно до матеріалів справи (витягу з описової частини з проекту формування території Парку):
- лівий берег Глибокого Турунчука знаходиться на острівної дільниці, розташованої між річками Дністер, Глибокий Турунчук та Дністровським лиманом у верхній частині якої знаходиться земельна ділянка державної власності особливо цінних земель природно-заповідного фонду площею 125 га з кадастровим номером 5120800000:01:001:0105 у вигляді трикутника між зазначеними річками, а всю іншу площу острівної дільниці займає земельна ділянка державної власності особливо цінних земель природно-заповідного фонду лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 512800000:01:001:0040 площею 946,26 га;
- правий берег Глибокого Турунчука займає земельна ділянка державної власності особливо цінних земель природно-заповідного фонду лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 512800000:01:001:2235 площею 140,67 га.
На всі три зазначені земельні ділянки встановлено обмеження «національні природні парки», що підтверджено копіями інформацій з Державного земельного кадастру та скріншоти з Публічної кадастрової карти України на зазначені земельні ділянки.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у порядку та на підставі діючого законодавства України, в інтересах покращення стану навколишнього природного середовища та підвищення рекреаційної цінності території національного природного парку, в той час як позивач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, позбавив позивача права користування належним позивачу майном.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
За приписами статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначені Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року №2456-XII (надалі Закон №2456-XII), згідно ст.1 якого завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
У відповідності до приписів ч.1 ст.5 Закону №2456-XII завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону
Згідно з ст.6 Закону №2456-XII території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам'яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури.
Відповідно до ч.1-3 ст.7 Закону №2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Основні засоби збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлені ст.8 Закону №2456-XII, якою встановлено, що збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 20 Закону №2456-XII передбачено, що національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
Частиною 2 ст.21 Закону №2456-XII передбачено, що на території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Пунктом 2.2. Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженого наказом Міндовкілля України від 31.08.2020 №114 (надалі Положення №114) основними завданнями Парку є: збереження цінних природних, ландшафтних та історико-культурних комплексів та об'єктів пониззя річки Дністра, насамперед видів тваринного і рослинного світу та природних оселищ, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків, міжнародних природоохоронних територій; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об'єктів; організація та здійснення наукових, науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, збереження та охорони окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
У відповідності до п.4.4. Положення №114 на території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території Парку, в тому числі мисливство.
Відповідно до п. 4.5. Положення №114 у межах Парку забороняється: погіршення стану збереження водно-болотних угідь міжнародного значення “Межиріччя Дністра - Турунчука» і “Північна частина Дністровського лиману», території Смарагдової мережі Європи “Нижньодністровський національний природний парк», середовищ перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу і природних оселищ, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків; у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою 9 (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах); здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування занесених до Червоної книги хижих птахів; розорювання або в інший спосіб пошкодження, ліквідація природних місць мешкання диких тварин (нір, барлогів, гнізд тощо).
Пунктом 4.6 Положення визначено, що використання природних ресурсів на території Парку здійснюється у загальному та спеціальному порядках. Загальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до цього Положення, Проекту організації території Парку та з урахуванням вимог режиму території. Забезпечення додержання режиму території Парку під час використання природних ресурсів у загальному порядку покладається на його адміністрацію. Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Парку здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими органами на місцях у сфері охорони навколишнього природного середовища в межах лімітів, затверджених Міндовкілля.
У відповідності до положень п.3.6 Положення №114, директор Парку: здійснює керівництво роботою адміністрації Парку та несе відповідальність за виконання покладених на неї завдань; забезпечує виконання завдань, визначених у пункті 2.2. розділу 2 “Мета створення і завдання» Положення; представляє Парк в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових органах, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та у відносинах з трудовим колективом; розпоряджається за погодженням із Міндовкілля коштами та майном Парку у порядку, встановленому законодавством; відповідає за результати діяльності перед Міндовкілля; видає у межах своєї компетенції накази; визначає функціональні обов'язки працівників Парку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Оскаржуваним наказом від 11 червня 2025 року №45 прийняте рішення заборонити з 15 червня 2025 року до особового розпорядження керівництва Парку, знаходження відвідувачів Парку на берегах р. Глибокий Турунчук та зупинку човнів у межах його акваторії, до відновлення природного стану його берегових смуг (т.1 а.с.109-111).
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало рішення Науково-технічної ради Парку від 30.04.2025 №51, під головуванням Кубишка С.П., щодо раціонального використання природних ресурсів в умовах антропогенного навантаження на біоту прибережної частини протоки Глибокий Турунчук в межах Парку (т.1 а.с. 112-113).
Згідно з протоколом засідання Науково-технічної ради Нижньодністровського національного природного парку №51 від 30.04.2025, у результаті спостережень, проведених науковим відділом Парку впродовж 2024 року було встановлено значне погіршення стану прибережної смуги та суходолу, по обом берегам протоки Глибокий Турунчук. Суміжні ділянки плавнів з зазначеними вище територіями є ключовими для відновлення та розширення територій мешкання цінних видів ссавців, оскільки саме ці території максимально відповідають необхідним умовам їх існування. Саме тут сформовані потужні рослинні угрупування водно-болотяної рослинності, які формують середовища з високим рівнем захисник характеристик. Протока Глибокий Турунчук є основним міграційним коридором для багатьох видів риб, в т.ч. його маточного поголів'я з Дністровського лиману до зимувальних ям р. Дністер та р. Турунчук в осінні місяці, та на нерест в верхів'я цих річок повесні. З огляду на це, на період міграцій, тобто з початку вересня кожного року і до періоду заборони на зазначеній ділянці парку рибальство, з метою збереження маточного поголів'я промислових видів риб, має бути вкрай обмежено, або заборонено.
На підставі вищезазначеного, на засіданні НТР Парку було прийнято рішення:
“1.Заборонити використання рекреаційного та природного ресурсу Парку в межах прибережної частини протоки Глибокий Турунчук та його акваторії до відтворення природних екологічних систем.
2. Після відновлення природного стану рослинності провести додаткові науково-дослідні роботи з метою з'ясування стану ділянок мешкання рідкісних видів ссавців та з'ясувати їх наявність
3. За умови відновлення природного стану вище згаданих берегових смуг протоки Глибокий Турунчук надати пропозиції щодо оптимізації використання рекреаційного ресурсу в межах зазначених ділянок.
4. З метою регулювання використання рекреаційного ресурсу на Глибокому Турунчуку пропонуємо регламентувати поведінку рекреантів - організація любительського рибальства, рекреаційної діяльності тощо.
5. На виконання наказу Мінприроди від 29.12.2016 №557 визначити відповідними знаками охоронні ділянки - місця мешкання та постійної реєстрації видів представників тваринного світу (видра річкова, норка європейська0 з метою мінімізації впливу на них негативних факторів антропогенного походження. Територія навколо них 50-100 м.
6.Прийняти до уваги пропозицію що після відтворення природного рослинного покриву задіяти для рекреації один з берегів. Другий беріг визначити як науковий полігон, як багаторічний експеримент з дослідженнями динаміки відновлення рослинності та відтворення і функціонування природних екологічних систем».
Враховуючи зміст протоколу засідання науково-технічної ради Нижньодністровського національного природного парку №51 від 30.04.202, а також встановлення в результаті спостережень, проведених науковим відділом Парку впродовж 2024 року, значного погіршення стану прибережної смуги та суходолу, по обом берегам протоки Глибокий Турунчук, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що директор парку, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв у порядку та на підставі діючого законодавства України, в інтересах покращення стану навколишнього природного середовища та підвищення рекреаційної цінності території національного природного парку, що відповідає наведеним вище нормам матеріального права.
При цьому, апеляційний суд відхиляє, як такі що не знайшли свого підтвердження, доводи апелянта щодо відсутності у чинному законодавстві норм, які б надавали відповідачу право на застосування обмежень, встановлених оскаржуваним наказом.
Також, апеляційний суд погоджується із відхиленням судом першої інстанції доводів позивача щодо позбавлення позивача оскаржуваним наказом права на користування нерухомим майном, адже матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаних доводів.
Доводи щодо встановлення оскаржуваним наказом протиправного обмеження в здійсненні позивачем своєї господарської діяльності апеляційний суд відхиляє у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів.
При цьому апеляційний суд зазначає, що адреса нерухомого майна з реєстраційним №2843845551100, зазначена у витягу з ЄДРРП, наданому апелянтом на підтвердження факту належності йому на праві власності нерухомого майна на лівому березі річки Глибокий Турунчук, не підтверджує знаходження такого нерухомого майна на березі лівому березі річки Глибокий Турунчук, з огляду на наступне.
Постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2026 в справі №916/101/24 була залишена без задоволення касаційна скарга ТОВ «МЕЛЬНИЧЕНКО», а постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/101/24 залишені без змін.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/101/24 був визнаний недійсним договір №3-Р про співпрацю у сфері рекреаційної діяльності, укладений 31.05.2018 між Нижньодністровським національним природним парком та Товариством з обмеженою відповідальністю Хозяюшка (теперішня назва ТОВ «Мельниченко»).
Також, цим рішенням ТОВ «Мельниченко» було зобов'язане привести у попередній стан лісові ділянки Біляївського лісництва філії «Одеське лісове господарство» ДП «Ліси України в кварталі 35 виділу 1 та кварталі 34 виділу 2 (кадастрові номери земельних ділянок 512800000:01:001:0040, 512800000:01:001:2235) Одеського району Одеської області шляхом демонтажу будівель та споруд:
- лівий берег річки Глибокий Турунчук: остов дерев'яного помосту з координатами ш: 46.355063, д: 30.233582; ·остов дерев'яного посту з координатами ш: 46.354759, д: 30.233182; будівля із газобетонних блоків з координатами ш: 46.355386, д: 3 0.23 3 990; дерев'яний будиночок з причалом №1 з координатами ш: 46.355522, д: 30.234201; дерев'яний будиночок з причалом №2 з координатами ш: 46.355938, д: 30.234718; дерев'яний будиночок з причалом №3 з координатами ш: 46.356069, д: 30.234819; туалет дерев'яний №1 з координатами ш: 46.356439, д: 30.235260; дерев'яний будиночок з причалом №4 з координатами ш: 46.356462, д: 30.235469; туалет дерев'яний №2 з координатами ш: 46.356835, д: 30.235669; дерев'яний будиночок з причалом №5 з координатами ш: 46.357031, д: 30.235929; туалет дерев'яний №3 з координатами ш: 46.357605, д: 30.236520; дерев'яний будиночок з причалом №6 з координатами ш: 46.357954, д: 30.236868; дерев'яний будиночок з причалом №7 з координатами ш: 46.358158, д: 30.23705 2; дерев'яний будиночок з причалом №8 з координатами ш: 46.358350, д: 30.237192; туалет дерев'яний №4 з координатами ш: 46.358718, д: 30.237472; дерев'яний будиночок з причалом №9 з координатами ш: 46.358841, д: 30.237575; туалет дерев'яний №5 з координатами ш: 46.359078, д: 30.237712; дерев'яний будиночок з причалом №10 з координатами ш: 46.359511, д: 30.237990; дерев'яний будиночок з причалом №11 з координатами ш: 46.359624, д: 30.238070; туалет дерев'яний №6 з координатами ш: 46.359881, д: 30.238212; дерев'яний будиночок з причалом №12 з координатами ш: 46.361637, д: 30.23895 0; дерев'янийпричал №1 зкоординатами ш:46.362239, д:30.239203; ·дерев'янийпричал №2 зкоординатами ш:46.3 65 644, д:30.242374; дерев'янийпричал №3 зкоординатами ш:46.365911, д:30.242748; дерев'янийпричал №4 зкоординатами ш:46.366113, д:3 0.243123; дерев'яний причал з альтанкою з координатами ш: 46.3 66738, д: 30.244137; альтанка з координатами ш: 46.367703, д: 30.243620;·дерев'яний причал з металевим контейнером з координатами ш: 46.367539, д: 30.245447;·металевий кунг з координатами ш: 46.379629, д: 30.253950;
- правий берег річки Глибокий Турунчук: причал дерев'яний №1 з координатами ш: 46.366391, д: 30.243507;·остовдерев'яногопричалу №1з координатами ш: 46.367873, д: 30.246087;·остовдерев'яногопричалу №2з координатами ш: 46.371503, д: 30.251814;·причал дерев'яний №2 з координатами ш: 46.372917, д: 30.251780;·курінь №1 з координатами ш: 46.378867, д: 30.253866;·курінь №2 з координатами ш: 46.379200, д: 30.253847.
Отже, всі об'єкти, розміщені на лівому березі річки Глибокий Турунчук, були визнані об'єктами самочинного будівництва, із зобов'язанням ТОВ «МЕЛЬНИЧЕНКО» здійснити їх демонтаж.
При цьому, факт відсутності на берегах річки Глибокий Турунчук будь-яких інших будівель або споруд, які не були предметом розгляду в справі №916/101/24, встановлено 24.06.2025 Актом обстеження робочої групи з вивчення проблемних питань щодо можливого незаконного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок державної власності на території Нижньодністровського національного природного парку на території Одеської області, скликаної відповідно до наказу Парку від 03.06.2025 №44, складеного за результатами обстеження, проведеного робочою групою у складі посадових осіб Парку та представників Департаменту екології та природних ресурсів, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин, Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв'язку, Управління з питань містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області), копія якого є в матеріалах справи.
За наведених обставин апеляційний суд погоджується із доводами відповідача про те, що наданий апелянтом витяг з ЄДРРП не є документом, який підтверджує факт розташування об'єкту нерухомого майна з реєстраційним №2843845551100 саме на березі річки Глибокий Турунчук.
За відсутності визначених законом документів на право власності чи право користування земельною ділянкою на березі річки Глибокий Турунчук, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на Технічний звіт виконання кадастрової зйомки земельної ділянки ТОВ «Мельниченко» за адресою: Одеська область, Одеський район, Маяківська територіальна громада, гідроспорудження «Васильки», будівлі і споруди, будинок №3 «Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей», який окрім іншого містить довідку від 06.04.2026 про те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 07.12.2023 року, індексний номер 357541131, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2843845551100, Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕЛЬНИЧЕНКО» на праві власності належать будівлі, споруди та гідроспоруди, розташовані за адресою: Одеська область, Одеський район, Маяківська територіальна громада, гідроспорудження «Васильки», будівлі і споруди, будинок №3. На підставі проведених геодезичних вишукувань, повідомляю, що зазначені будівлі та споруди, знаходиться в межах земельної ділянки, загальною площею 1,0951 га, яка розташована в північно-західній частині острова між річками Глибокий Турунчук та Дністер, на лівому березі р. Глибокий Турунчук, на відстані близько 1 км від ї гирла. Земельна ділянка розташована на відстані 5 км в південно-західному напряму від с. Маяки та на відстані 7 км в західному напряму від с. Надлиманське Маяківської територіальної громади Одеського району Одеської області.
Крім того, апелянтом не надано витягу з Державного земельного кадастру з інформацією щодо земельної ділянки загальною площею 1,0951 га, яка розташована в північно-західній частині острова між річками Глибокий Турунчук та Дністер, на лівому березі річки Глибокий Турунчук, на відстані близько 1 км від її гирла, з цільовим призначенням: (код 10.08) Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей, яка зазначена в Технічному звіті.
Також, як зазначалось раніше, першочерговим завданням національного природного парку є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів. Прийнятий відповідачем оскаржуваний наказ спрямований саме на відновлення та збереження прибережної смуги та суходолу, по обом берегам протоки Глибокий Турунчук, які є ключовими територіями для відновлення та розширення територій мешкання цінних видів ссавців.
Рекреаційна діяльність - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення фізичних, духовних та психічних сил людини у вільний час, що включає відпочинок, оздоровлення, туризм та культурно-пізнавальні заняття.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що Національні природні парки в першу чергу є природоохоронними установами загальнодержавного значення, та в першу чергу метою яких є збереження і відтворення природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну цінність.
Отже, виконання національним природним парком завдань, зокрема, у сфері рекреаційної діяльності, не повинно передувати виконанню завдань із збереження цінних природних комплексів і об'єктів.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛЬНИЧЕНКО» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 24.04.2026
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія