Справа № 2-152/12
Провадження №: 2-ві/752/33/26
24 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Машкевич К.В. у справі №2-152/12 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
07 квітня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого судді Машкевич К.В. від розгляду даної справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року заяву про відвід визнано необгрунтованою та передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року вказану заяву про відвід передано на розгляд судді Митрофановій А.О.
Суд розглядає заяву відповідача про відвід головуючого судді у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
В обгрунтування заяви про відвід судді ОСОБА_1. вказує на те, що 20 березня 2026 року судове засідання було знято з розгляду через зайнятість судді в іншій справі та станом на дату подачі цієї заяви нова дата не призначена.
Крім того, суддя Машкевич К.В. вже розглядала скаргу, яку він подавав у межах виконавчого провадження №55425289. Розгляд справи відбувався протягом семи місяців.
Ухвалою суду від 31 липня 2024 року його скарга була залишена без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на звернення та відсутності підстав для його поновлення.
Зазначає, що суддя могла дійти таких висновків одразу після надходження його скарги, без витребування матеріалів виконавчого провадження та без оголошення протягом семи місяців перерв у судових засіданнях.
Таким чином, є підстави вважати, що під час розгляду даної скарги будуть такі самі дії, що викликає сумнів в об?єктивності судді.
Суд, вивчивши заяву, а також матеріали цивільної справи, вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про відвід судді, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ст. 40 ч. 2, 3 ЦПК України).
За приписами ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Враховуючи вищезазначені положення цивільного процесуального законодавства та характер питання, що підлягає вирішенню, приходжу до висновку про розгляд заяви про відвід судді в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Заявник ОСОБА_1. відвід головуючому судді Машкевич К.В. обґрунтував тим, що у нього є сумнів в об'єктивності судді, що унеможливлює подальшу участь головуючого судді у вказаній справі.
Суд зауважує, що аналіз доводів, викладених у заяві про відвід судді та дослідження матеріалів цивільної справи, дає підстави зробити висновок про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Машкевич К.В. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.
На думку суду, не є підставою для відводу судді незгода заявника з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на думку заявника, суддя повинна була вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.
Фактично у поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку діям головуючого судді, які ґрунтуються лише на припущеннях і об'єктивно нічим не підтверджуються.
За висновками суду, наведені доводи учасника справи не є правовими підставами для відводу судді в розумінні приписів ЦПК України, оскільки не можуть бути підставами для відводу судді, а подана заява містить лише припущення про існування відповідних обставин, які не підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.
Враховуючи, що доводи заяви про відвід судді є необґрунтованими, приймаючи до уваги відсутність інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Машкевич К.В. у справі №2-152/12 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова