Справа № 462/3494/26
провадження 1-кс/462/665/26
23 квітня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
встановив:
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про накладення арешту на речовий доказ у кримінальному провадженні №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме на: мобільний телефон марки «Моto g06», синього кольору із чорним чохлом, із сім-картою: НОМЕР_1 та ІМЕІ-кодом 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-кодом 2: НОМЕР_3 , котрий належить гр. ОСОБА_4 , який було вилучено 21.04.2026, з метою збереження вказаних речового доказу, шляхом накладення заборони його відчуження, розпорядження, користування.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що у провадженні ВП №1 ЛРУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Франківської окружної прокуратури м. Львова знаходяться матеріали кримінального провадження №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за фактом надходження 20.04.2026 повідомлення від інспектора взводу №1 роти ТОР УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про те, що патрулюючи у складі Омега Т-2 у Залізничному районі за адресою: м. Львів, вул. Генерала Курмановича, 1А було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у якого під час огляду місця події було виявлено та вилучено чотири згортки білого кольору із зіп-пакетами із вмістом білої речовини невідомого походження та один зіп-пакет із речовиною білого кольору, які він зберігав з метою власного вживання, без мети збуту.
21 квітня 2026 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142390000090 із попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України.
21 квітня 2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: м, Львів, вул. Генерала Курмановича, 1А, гр. ОСОБА_4 добровільно надав для вилучення свій мобільний телефон марки «Моto g06», синього кольору із чорним чохлом, із сім-картою: НОМЕР_1 та ІМЕІ-кодом 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-кодом 2: НОМЕР_3 , для проведення його огляду, який було поміщено у спец, пакет НПУ 50 І6793.
21 квітня 2026 року винесено постанову про визнання речовим доказом мобільний телефон марки «Моto g06», синього кольору із чорним чохлом, із 81М-картою: НОМЕР_1 та ІМЕІ-кодом 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-кодом 2: НОМЕР_3 .
Прокурор вказує, що для збереження речового доказу у кримінальному провадженні, який може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зважаючи на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову чи можуть настати інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню прокурор просить клопотання задоволити та накласти арешт на вилучене та визнане речовим доказом майно у кримінальному провадженні №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду клопотання, при цьому у клопотанні просила провести розгляд клопотання про арешт майна без її участі, вимоги клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2026 року за №12026142390000090 внесено відомості про кримінальне правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 309 КК України за фактом надходження повідомлення від інспектора взводу №1 роти ТОР УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про те, що патрулюючи у складі Омега Т-2 у Залізничному районі за адресою: м. Львів, вул. Генерала Курмановича, 1А було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у якого під час огляду місця події було виявлено та вилучено чотири згортки білого кольору із зіп-пакетами із вмістом білої речовини невідомого походження та один зіп-пакет із речовиною білого кольору, які він зберігав з метою власного вживання, без мети збуту.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.04.2026 виявлено та надалі вилучено мобільний телефон марки «Моto g06», синього кольору із чорним чохлом, із сім-картою: НОМЕР_1 та ІМЕІ-кодом 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-кодом 2: НОМЕР_3 , котрий належить гр. ОСОБА_4 .
Постановою про визнання речових доказів від 21.04.2026 дізнавачем СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 вилучений під час огляду місця події 21.04.2026 мобільний телефон марки «Моto g06», синього кольору із чорним чохлом, із сім-картою: НОМЕР_1 та ІМЕІ-кодом 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-кодом 2: НОМЕР_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 167, ч. 5 ст. 171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 2 ст. 167, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що зазначене у клопотанні майно має статус речового доказу в межах вказаного кримінального провадження, відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, є обгрунтовані підстави припускати, що може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, відтак з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про арешт є обґрунтованим і таке слід задоволити.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 236, 309 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України- задоволити.
Накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні за №12026142390000090 від 21.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме на: мобільний телефон марки «Моto g06», синього кольору із чорним чохлом, із сім-картою: НОМЕР_1 та ІМЕІ-кодом 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-кодом 2: НОМЕР_3 , який вилучено у гр. ОСОБА_4 під час проведення огляду місця події 21.04.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 462/3494/26.
Слідчий суддя: ОСОБА_1