Іменем України
24 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/437/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 06.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 03.03.2026 позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 01.11.2025 № 81644259 прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ за письмовою заявою ОСОБА_1 від 07.10.2025 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на однокімнатну квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за письмовою заявою ОСОБА_1 від 07.10.2025 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на однокімнатну квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, ідентифікаційний код 40452947) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1355,16 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять гривень 16 коп.) гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має у власності з 1994 року однокімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.12.1994 Бюро приватизації житла ВАТ «Краситель», зареєстрованого Рубіжанським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності, про що зроблено запис у реєстровій книзі за № 337/35 доп. стр.536.
Місто Рубіжне Луганської області включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 та з травня 2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією. З цієї причини Позивач вимушена була покинути свою домівку і з червня 2022 року взята на облік внутрішньо переміщених осіб.
Позивач 07.10.2025 звернулася до Центру надання адміністративних послуг м. Києва за адресою: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19-Б, з письмовою заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (власність) разом з оригіналами документів, необхідними для проведення реєстраційних дій на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При подачі заяви Позивачем були надані оригінали документів на право власності на вказану квартиру, а саме:
- Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.12.1994, видане ОСОБА_1 Бюро приватизації житла ВАТ «Краситель», зареєстроване Рубіжанським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності, на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» і записано у реєстровій книзі за № 337/35 доп. стр.536;
- Технічний паспорт на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- Приватизаційне платіжне доручення № 1813 від 03.01.1994 на ім'я ОСОБА_1 ;
Заяву прийнято та зареєстровано за № 62270595 від 07.10.2025.
8 листопада 2025 року, в Центрі надання адміністративних послуг м. Києва за адресою: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19-Б, Позивач отримала Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 01.11.2025 № 81644259 прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ.
Підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій є відповідь Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на запит Державного реєстратора прав на нерухоме майно, а саме: «… Наразі територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376). Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради, яке здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно (до 01.01.2013) не відновило свою діяльність на території України та, як наслідок, архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території Рубіжанської міської територіальної громади».
Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати.
До Луганського окружного адміністративного суду 18.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позов, у якому зазначено, що 07.10.2025 до Департаменту надійшла заява № 69270595 ОСОБА_1 щодо реєстрації права власності на закінчений будівельний об'єкт, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час розгляду заяви здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - відсутня. Враховуючи вищевикладене, держреєстратором Департаменту направлено запит до уповноваженого органу, а саме Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області. Тому 13.10.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 від 07.10.2025 за № 69270595 державним реєстратором Департаменту залишено без руху до отримання відповіді на запит.
Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області на запит державного реєстратора відповіла, що наразі територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376). Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради, яке здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно (до 01.01.2013) не відновило свою діяльність на території України та як наслідок, архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території Рубіжанської міської територіальної громади. Зважаючи на вищенаведене, надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 у Рубіжанській міській військовій адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області немає можливості у зв'язку з її відсутністю.
Через неотримання від уповноваженого органу інформації, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952 (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, державним реєстратором Департаменту прийнято рішення № 81644259 від 01.11.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій на підставі ч. 8 ст. 18 Закону № 1952 - державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху. Вважає, що державним реєстратор Департаменту Шепелєвою Н.А. прийнято законне рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав, адже вона діяла у відповідності до ст. 10, 18, 24 Закону № 1952, із дотриманням усіх процесуальних норм.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання провести реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за Позивачем, вказує, що ч. 2 ст. 11 Закону № 1952 передбачено, що втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Додатково 24.03.2025 надіслано на адресу суду документи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.
Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до довідки від 15.06.2022 № 3002-5001752413 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на цей час мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи документами на ім'я позивача.
Згідно приватизаційного платіжного доручення № 1813 від 03.01.1994 ОСОБА_1 використала житловий чек на суму 383250,00 карбованців, перерахувавши його вартість на рахунок Рубіжанського відкритого акціонерного товариства «Краситель» за об'єкт приватизації кв. АДРЕСА_4 .
Свідоцтвом № 1331 про право власності на житло, виданим 23 грудня 1994 року Бюро приватизації житла ВАТ «Краситель» підтверджено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної) або часткової) власності ОСОБА_1 .
Рубіжанським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 , зазначено технічні характеристики квартири.
ОСОБА_1 07.10.2025 подала заяву до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради щодо проведення державної реєстрації права на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_2 . До заяви додано копію свідоцтво про право власності Серія та номер документа: 1331, дата документа: 23.12.1994, видавник: Бюро приватизації житла ВАТ "Краситель" доповнення до типу: технічний паспорт, Серія та номер документа: б/н, видавник: Рубежанське бюро технічної інвентаризації.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 № 81292840 від 13 жовтня 2025 року з підстав подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, направлено запит до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, а заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Державним реєстратором 13.10.2025 за № 69270595 направлено запит до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області з проханням надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з метою попередження внесення неправдивих відомостей.
Листом № вих. 3422/2025 від 14.10.2025 Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області повідомила, що наразі територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376). Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради, яке здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно (до 01.01.2013) не відновило свою діяльність на території України та як наслідок, архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території Рубіжанської міської територіальної громади. Зважаючи на вищенаведене, надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 у Рубіжанській міській військовій адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області немає можливості у зв'язку з її відсутністю.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Шепелєвою Наталією Андріївною, Департамент питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради № 81644259 від 01 листопада 2025 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій за Заявою від 07.10.2025 за реєстраційним номером 69270595 у зв'язку з тим, що частиною 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом № 1952-IV, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) (далі - Порядок № 1127).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1952-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на майбутній об'єкт нерухомості.
У частині третій статті 3 Закону № 1952-ІV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);
наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України “Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу.
У пункті 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV).
У частині першій статті 18 Закону № 1952-ІV визначено порядок проведення державної реєстрації прав.
Згідно із частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим / отриманим документам (частина восьма статті 18 Закону № 1952-IV).
Відповідно до статті 23 Закону № 1952-IV:
заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 1-1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року (частина перша);
державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника (частина друга);
якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху (частина третя);
рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково (частина четверта);
у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (частина п'ята).
У частині першій статті 24 Закону № 1952-IV визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав.
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Так, частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Згідно із пунктами 1, 3 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.
У абзаці першому пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Судом установлено, що у зв'язку із відсутністю відомостей у Державному реєстрі речових прав щодо державної реєстрації права на нерухоме майно, позивач 07.10.2025 звернулася до Департаменту із заявою № 69270595 щодо реєстрації права власності на закінчений будівельний об'єкт, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
На виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради 13.10.2025 направив запит до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про надання інформації стосовно реєстрації прав власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Листом № вих. 3422/2025 від 14.10.2025 Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області повідомила, що через окупацію території Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 у Рубіжанській міській військовій адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області немає можливості у зв'язку з її відсутністю.
Суд звертає увагу на те, що подані позивачем документи дійсно містять недоліки, а саме в свідоцтві про право власності зазначена неповна адреса, а саме не вказано найменування області та міста, в якому розташовано квартиру, технічний паспорт не містить дати його виготовлення, а печатка не чітка, містить пробіли, що не дозволяє встановити назву органа, який виготовив технічний паспорт.
Указане свідчить, що подані документи не дають змоги встановити набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на указане та за результатами розгляду заяви позивача, разом із поданими документами, відповідачем прийнято рішення № 81644259 від 01.11.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій, яке, з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, суд вважає правомірним.
Крім того, суд наголошує, що проведення реєстраційної дії є результатом дотримання відповідного порядку та здійснення певних дій, що визначені нормами діючого законодавства, а відтак зобов'язання у такому випадку відповідача провести реєстраційні дії щодо нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , фактично є порушенням вказаного законодавчо визначеного порядку та втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд зауважує на тому, що Закон № 1952-IV декларує, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або ж на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації (частина третя статті 3), і при цьому покладає на державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язок запитувати від БТІ інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (стаття 10 Закону № 1952-IV).
Водночас, суд зазначає, що на сайті Верховної Ради України зареєстровано законопроєкт № 11440 від 24 липня 2024 року, який саме і спрямований на запровадження механізму державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року (тобто реєстрацію права власності здійснено БТІ з використанням паперових носіїв інформації), без необхідності підтвердження такої реєстрації органом, який її здійснив (що відображено у Пояснювальній записці до цього законопроєкту) та яким пропонується доповнити Закон № 1952-IV нормами щодо особливостей державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено БТІ з використанням паперових носіїв інформації, за відсутності відповідних реєстрових книг у зв'язку з їх знищенням чи зберіганням на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Водночас, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 9 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на встановлені судом обставини та нормативне регулювання спірних правовідносин, суд встановив, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, тому вимоги позивача є безпідставними та в їх задоволенні належить відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що за правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову при відмові у його задоволенні покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, ЄДРПОУ 40452947) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива