про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/786/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Бормотова Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,
До Луганського окружного адміністративного суду 20.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшла сформована 17.04.2026 позовна заява адвоката Бормотова Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати висновок службової перевірки № 309/21 від 09.11.2021 та ухвалене на підставі вказаного висновку рішення (наказ) Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, яким визнано паспорт громадянина України, виданий 22.06.2020 Кремінським РВ УДМС у Луганській області, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі ID-картки № НОМЕР_1 , оформленим з порушенням вимог законодавства.
21.04.2026 до відкриття провадження через систему «Електронний суд» від Управління Державної міграційної служби України в Луганській області надійшла заява про залишення позовної заяви без руху.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що УДМС у Луганській області листом від 25.11.2021 № 4401.3.3-14529/44.2-21 повідомлено позивачу ОСОБА_1 про те, що висновком службової перевірки УДМС України в Луганській області, затвердженим ДМС України 09.11.2021 за № 309/21, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.07.2019 Кремінським РВ УДМС у Луганській області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 22.06.2020 Кремінським РВ УДМС у Луганській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недійсними, такими що оформлені з порушенням вимог законодавства України, які визнаються недійсними та підлягають вилученню, анулюванню та знищенню у встановленому порядку.
Також, позивачу ОСОБА_1 повідомлено про те, що він має правові підстави для порушення клопотання про оформлення дозволу на імміграцію в Україну відповідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про імміграцію» (в редакції на 2021 рік (особа, яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням) або звернутися із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України».
Факт отримання позивачем вказаного листа відповідача підтверджується електронним зверненням ОСОБА_1 від 23.02.2022, яке надійшло з його електронної адреси на електронну пошту УДМС у Луганській області та було зареєстровано за вхідним номером №Г-5/6/4401-22 від 23.02.2022.
Звернення ОСОБА_1 має назву «Про надання інформації щодо листа № 4401.3.3-14529/44.2-21 від 25.11.2021» та в ньому зазначено: «На мою адресу проживання надійшов лист від Управління ДМС у Луганській області за підписом т.в.о. начальника Церковного О.В. , в листі вказано про визнання не дійсним паспорту громадянина України № НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1 , що оформлений в порушенні законодавства України».
Листом від 07.12.2022 №Г-5/6/4401-22/4401.3.3/28-22 УДМС у Луганській області надало відповідь на електронне звернення позивача ОСОБА_1 від 23.02.2022, який надіслано на електронну пошту ОСОБА_1 зазначену у його заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідач вважає, що вказане підтверджує, що позивач ОСОБА_1 дізнався про визнання недійсними його паспортів громадянина України наприкінці 2021 року, тому строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення УДМС у Луганській області від 09.11.2021 № 309/21 сплинув у червні 2022 року, а позов представником позивача подано 17.04.2026, з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку (ст.122 КАС України), близько на чотири роки.
За приписами пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Розглянувши матеріали позовної заяви, клопотання відповідача та додані до нього документи суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Державна міграційна служба як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.».
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 620/978/21.
З позовною заявою представник позивача звернувся 17.04.2026 (дата формування документу в системі «Електронний суд»), водночас просить суд визнати протиправними та скасувати висновок службової перевірки № 309/21 від 09.11.2021 та ухвалене на підставі вказаного висновку рішення (наказ) Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, яким визнано паспорт громадянина України виданий 22.06.2020 Кремінським РВ УДМС у Луганській області, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі ID-картки № НОМЕР_1 оформленим з порушенням вимог законодавства.
УДМС у Луганській області листом від 25.11.2021 № 4401.3.3-14529/44.2-21 повідомлено позивачу ОСОБА_1 про те, що висновком службової перевірки УДМС України в Луганській області, затвердженим ДМС України 09.11.2021 за № 309/21, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.07.2019 Кремінським РВ УДМС у Луганській області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 22.06.2020 Кремінським РВ УДМС у Луганській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недійсними, такими що оформлені з порушенням вимог законодавства України, які визнаються недійсними та підлягають вилученню, анулюванню та знищенню у встановленому порядку.
Факт отримання позивачем вказаного листа відповідача підтверджується електронним зверненням ОСОБА_1 від 23.02.2022, яке надійшло з його електронної адреси на електронну пошту УДМС у Луганській області: та було зареєстровано за вхідним номером №Г-5/6/4401-22 від 23.02.2022.
Також УДМС у Луганській області надало на вказане звернення відповідь від 07.12.2022 №Г-5/6/4401-22/4401.3.3/28-22, яку надіслано засобами СЕД «Мегаполіс» 07.12.2022 об 12:29 на електронну пошту ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він зазначив у в електронному зверненні, що підтверджується відповідними скриншотами.
Отже, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду позивач мав право подати позов не пізніше 07.06.2023.
До суду позов подано через підсистему «Електронний суд» 17.04.2026.
Таким чином, позивач порушив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Тобто, позивач, заявивши вимоги, звернувся до суду з пропуском строку, визначено частиною другою статті 122 КАС України.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У зв'язку з викладеним позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву адвоката Бормотова Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування рішення залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива