24 квітня 2026 року Справа № 280/1009/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
06 лютого 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2014 року, оформлене протоколом від 26.12.2025 №1022/168 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок смерті ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою суду від 10.02.2026 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є батьком ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді фельдшера медичного пункту гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойових завдань у м. Маріуполі Донецької області. Позивач зазначає, що тіло ОСОБА_2 не вдалось евакуювати, тому факт смерті було встановлено рішенням Київського районного суду міста Одеси від 13.12.2022 №947/29349/22. Актовим записом від 27.02.2023 №2396 вказану інформацію внесено до ДРАЦС та видно свідоцтво про смерть. Позивач зазначає, що у вересні 2025 року він через ВЧ НОМЕР_1 НГУ звернувся до відповідача з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, проте протоколом комісії ГУ НГУ від 26.12.2025 №1022/168 у виплаті ОГД було відмовлено через те, що позивачем пропущено 3-х річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що такий висновок відповідача є безпідставним, оскільки лише Актовим записом від 27.02.2023 №2396 інформацію про смерть ОСОБА_2 внесено до ДРАЦС та видно свідоцтво про смерть. Позивач зазначає, що тільки маючи свідоцтво про смерть члени сім'ї могли подати заяву на ОГД та подаючи таку заяву 03.09.2025 ОСОБА_1 не пропустив 3-річний строк на звернення. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що 03.09.2025 позивач подав відповідачу заяву про отримання ОГД у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_2 . У задоволенні вказаної заяви було відмовлено у зв'язку з пропуском Позивачем трирічного строку на реалізацію права на отримання ОГД. Відповідач зазначає, що відповідно до чинного законодавства особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, і цей строк не може бути продовжений чи поновлений. Відповідач зазначає, що застосування чинної з 04.06.2025 редакції Постанови № 168, яка передбачає, що днем виникнення права на отримання ОГД є дата складання актового запису про смерть, не є можливим у даній ситуації. Причиною цього є те, що станом на день набрання чинності вказаною редакцією Постанови № 168 (04.06.2025) уже закінчився трирічний строк на реалізацію права на отримання ОГД. Військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому вказаний трирічний строк закінчився 26.03.2025, тобто, ще до набрання вказаною редакцією Постанови №168 чинності (04.06.2025). Відтак, для визначення дати виникнення права на отримання ОГД має застосовуватися законодавство, чинне станом на день загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відповідач вказує на те, що питання визначення дня виникнення права на отримання ОГД у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), регулювалося пунктом 3 Порядку №975, який передбачав, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть». Відповідач зазначає, що дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця ОСОБА_2 , - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заяву про отримання ОГД Позивач подав 03.09.2025, тобто з пропуском трирічного строку на реалізацію права на отримання ОГД. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач є батьком загиблого військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини.
03.09.2025 позивач подав відповідачу заяву про отримання ОГД у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_2 . У задоволенні вказаної заяви було відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем трирічного строку на реалізацію права на отримання ОГД.
Позивач, не погодившись з відмовою у виплаті ОГД, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень.
Згідно ч.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Отже, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Спірним між сторонами у цій справі є питання коли саме у позивача виникло право на отримання ОГД у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
Також, відповідно до пункту 2 Постанови №168 (в редакції на дату звернення позивача з отриманням ОГД), особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Отже, на момент звернення позивача за отриманням ОГД, чинне законодавство передбачало, що днем виникнення права на отримання ОГД є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть особи.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 13.12.2022 по справі №947/29349/22 (провадження №2-о/947/461/22) встановлено факт смерті особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Василівка Василівського району Запорізької області, Україна, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполі Донецької області, у віці 25 років, причина смерті: «вогнепальне поранення, несумісне з життям».
27.02.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено Свідоцтво серії НОМЕР_2 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У свідоцтві про смерть ОСОБА_2 від 27.02.2023 серії НОМЕР_2 зазначена дата складання актового запису про смерть №2396 як 27.02.2023.
Отже, з урахуванням приписів пункту 2 Постанови №168 датою виникнення права на отримання ОГД у зв'язку із смертю ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернувся за отриманням ОГД 03.09.2025, тобто у межах 3-х річного строку від дня виникнення права на отримання ОГД.
Стосовно посилань відповідача на положення Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, а також на те, що датою виникнення права на отримання ОГД є дата смерті ОСОБА_2 , тобто 26.03.2022, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року №484 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, які визначають процедуру виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», особам, які мають право на її виплату, в разі загибелі військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), зазначених у пунктах 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168), а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Пунктом 1 зазначених Порядку та Умов передбачено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовців у період воєнного стану під час виконання ними обов'язків військової служби виплата ОГД здійснюється відповідно до вимог абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168.
Призначення і виплата ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовців за обставин, не передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, а також у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Суд зазначає, що військовослужбовець НГУ ОСОБА_2 загинув під час дії воєнного стану під час захисту Батьківщини 26.03.2022, зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Та таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Постанови КМУ №168 та Порядку та Умов №484, а не Порядку №975.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку та Умов №484, особи, які мають право на отримання ОГД, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця.
Отже, на момент звернення позивача за отриманням ОГД, Порядком та Умовами №484 також було визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 6 Порядку та Умов №484, для призначення та виплати ОГД особи, які мають право на отримання ОГД, звертаються до Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ), територіального управління Національної гвардії України, з'єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров'я, установи Національної гвардії України (далі - військова частина) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або до військової частини Національної гвардії України, визначеної командувачем Національної гвардії України, на яку покладаються функції щодо призначення та виплати ОГД (далі - уповноважений орган), із заявою кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання ОГД, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату ОГД.
Згідно пункту 7 Порядку та Умов №484, до заяви додаються завірені копії, зокрема свідоцтва про смерть військовослужбовця.
Суд зазначає, що до 27.02.2023 позивач не мав змоги реалізувати право на отримання ОГД, оскільки лише 27.02.2023 було складено свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , яке є обов'язковим документом для розгляду питання про виплату ОГД.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що днем виникнення права на отримання ОГД є 26.03.2022 є безпідставними, а відмова у призначенні ОГД - протиправною.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу ОГД, суд зазначає, що відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку та Умов №484, після прийняття рішення про призначення ОГД Головне управління НГУ (за наявності коштів державного бюджету на відповідні виплати) здійснює перерахування коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.
ОГД виплачується на підставі наказу уповноваженого органу шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений особою в заяві.
Тобто, на ГУ НГУ покладено функції щодо вирішення питання про призначення ОГД, проте її виплата здійснюється уповноваженим органом після отримання коштів від ГУ НГУ.
За таких обставин, вимоги про зобов'язання саме ГУ НГУ виплатити позивачу ОГД є такими, що не ґрунтуються на приписах Порядку та Умов №484, а відповідно задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 9-А, код ЄДРПОУ 08803498) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2014 року, оформлене протоколом від 26.12.2025 №1022/168 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова