Справа № 344/19152/24
Провадження № 2/344/357/26
21 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів,-
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, в якості співвідповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07.01.2025 року позивачами подано до суду позовну заяву в новій редакції до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, обґрунтовуючи вимоги позову тим, що ОСОБА_5 маючи намір придбати транспортний засіб, який був у використанні, в листопаді 2023 року звернувся з відповідним запитом в мережу Інтернет, та знайшов сторінку в соціальній мережі Instagram, з комерційним найменуванням сторінки «Forsage_auto». Комунікацію з ним здійснював громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснює комерційну діяльність в Instagram, гіперпосилання на сторінку: https://www.instagram.com/forsage_auto/?igsh=emhmMmt0ZXRtMGtq модерує вказану сторінку та публікує відповідні фото та відео матеріали рекламного характеру, щодо продажу вживаних автомобілів з США.
ОСОБА_3 під час телефонної розмови в листопаді 2023 року повідомив, що він здійснює підприємницьку діяльність та надає посередницькі послуги щодо придбання транспортних засобів за кордоном в тому числі США, вартість послуг складає 5% вартості автомобіля, але не менше 500 доларів США та сплачується завдаток в розмірі 15 000 гривень, що еквівалентно 400 доларів США.
Договір підписується шляхом пересилання новою поштою, додатком до договору є формуляр (заявка) в якій вказуються попередні орієнтовні параметри автомобіля такі як рік, ціна, модель.
20 листопада 2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений Договір «Про надання ексклюзивних консультативних послуг» від 20.11.2023 року. Відповідно до ст. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику послуги консультаційного характеру щодо економічних параметрів і показників на американському ринку автомобілів, включаючи: - підбор вживаного автомобіля на аукціонах США та країн Європи; - надання консультаційних послуг про умови роботи автомобільних аукціонів в США та країн Європи; - можливе базове навчання або передача досвіду по роботі з онлайн аукціонами по торгівлі вживаними автомобілями. Відповідно до ст.2.2 Договору, за надані згідно з даним Договором Послуги Замовник оплачує Виконавцю плату у розмірі визначеним даним Договором протягом двох банківських днів з дати надання Послуги. Датою фактичного надання Послуги є дата повідомлення Виконавця Американським чи Європейським інформаційним партнером про факт виставлення Замовнику рахунку або контракту відносно Товару. Відповідно до ст.2.3 Договору, плата за Послуги оплачується Замовником Виконавцеві у розмірі 5 (п'яти) відсотків від ціни автомобіля. При цьому, вказана плата за Послуги не може бути меншою гривневого еквівалента 500 (п'ятсот) доларів США за курсом купівлі долара на офіційному сайті ПРИВАТБАНКУ на Дату надання послуги. Відповідно до ст.2.5 Договору, для цілей майбутнього підтвердження забезпечення належного виконання своїх зобов'язань Замовником, визначених в ст. 3 Договору, у момент підписання цього Договору Замовник передає Виконавцеві завдаток у розмірі не меншому гривневого еквіваленту 500 (п'ятсот) доларів США за курсом купівлі долара на офіційному сайті ПРИВАТБАНКУ на Дату надання послуги. У випадку відмови Замовника від цього Договору до дати надання послуги, внесений Замовником завдаток повертається йому Виконавцем в повному обсязі.
На виконання умов Договору 20 листопада 2023 року ОСОБА_2 перерахувала кошти в сумі 15 000 гривень 00 копійок з свого рахунку на реквізити вказані у переписці з Відповідачем, а саме: рахунок НОМЕР_1 ПУМБ Журавський Олександр.
21.11.2023 року ОСОБА_1 , через громадянина ОСОБА_6 , передав ОСОБА_3 готівкою грошові кошти в сумі 4000 дол. США, або 144 198,40 грн. (4 000,00 дол. США х 36,0496 курс) по курсу на 21.11.2023 р.
Згідно домовленості, зразу після отримання коштів ОСОБА_3 мав на аукціоні викупити автомобіль, про який з ним домовлялися. Однак, свої зобов'язання ОСОБА_3 не виконав, автомобіль на аукціоні не придбав, кошти Позивачам не повернув. Відповідно до ст. 3.4.3 Договору Виконавець зобов'язаний надати Замовнику Послуги протягом строку, вказаного в цьому Договорі. Відповідно до ст.5.1 Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України і умовами даного Договору. Відповідно до ст. 3.1.3 Договору Замовник має право достроково розірвати Договір на підставах, визначених цим Договором та/або чинним законодавством.
Відповідно до ст. 11.2 Договору у випадку, якщо одна із Сторін не виконує або не в повному обсязі виконує свої зобов'язання за даним Договором, інша сторона має право припинити цей Договір через 10 (десять) днів після виставлення обґрунтованого попередження.
01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 лист з заявою про припинення Договору. Відповідно до трекінг відстеження Укрпошти 08 жовтня 2024 року відбулась невдала спроба вручення листа. Викладені в заяві про припинення Договору аргументи щодо підстав припинення данного Договору Відповідачем не спростовано. Відтак Договір на даний час є припиненим.
Сплачені Позивачами кошти на виконання умов Договору не виконують функції забезпечення Договору, а є сумою яка перераховується наперед, відтак сплаченні кошти в сумі 15 000,00 грн. і 4 000,00 дол. США вважаються авансом.
Відповідач у справі свої зобов'язання не виконав, відтак сплачений аванс підлягає
поверненню.
Перераховані ОСОБА_2 кошти
ОСОБА_4 не відносяться до коштів, які не підлягають поверненню відповідно до ст. 1215 ЦК України. Співвідповідач у справі ОСОБА_4 безпідставно набув грошові кошти в сумі 15 000,00 грн., які йому перерахувала на його картковий рахунок ОСОБА_2 , відтак він зобов'язаний їй повернути неправомірно отримані кошти відповідно до вимоги ст. 1212 ЦК України.
Позивачем також зазначається, що невиконання своїх зобов'язань ОСОБА_3 протягом тривалого часу, його відмова від повернення позивачам переданих йому коштів спричинила позивачу ОСОБА_1 моральні страждання, які він оцінює в сумі 100 000 гривень. Враховуючи наведене просять суд стягнути з ОСОБА_3 , заборгованість у сумі еквівалентній 4 000 доларів США, за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду в користь ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_4 , заборгованість в сумі 15 000,00 гривень в користь ОСОБА_2 . Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , моральну шкоду в сумі 100 000,00 гривень 00 копійок в користь ОСОБА_1 . Судові витрати та витрати на правову допомогу стягнути з відповідачів солідарно в користь ОСОБА_1 .
Представник позивачів в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, 20.11.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір про надання ексклюзивних консультаційних послуг, відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених даним Договором доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику послуги консультаційного характеру щодо економічних параметрів і показників на американському ринку автомобілів (далі - «Послуги»), включаючи: щодо вказаних параметрів і показників: (1) по підбору такого, що був в користуванні (вживаного) та/або пошкодженого автомобіля (далі - «Товар») на аукціонах США та країни Європи, в тому числі Європейського союзу (включаючи онлайн платформи); та/або (2) надання консультацій про умови роботи автомобільних аукціонів в США та країнах Європи та/або компаній (включаючи онлайн платформи), що здійснюють торгівлю такими, що були в користуванні (вживаними) та/або пошкодженими автомобілями на території США та країн Європейського союзу (у тому числі через онлайн платформи); (3) можливе базове навчання або передача досвіду по роботі з онлайн аукціонами по торгівлі такими, що були в користуванні (вживаними) та/або пошкодженимії автомобілями на території США та Європи, включаючи практичні заняття з наданням доступу до таких аукціонів через онлайн та/або демо- платформи або програми. Будь-які інші (додаткові) послуги можуть бути надані Виконавцем Замовникові та/або третіми особами за окремою письмовою угодою Сторін або Виконавця з такими третіми особами. Сторони домовились, що Виконавець має право надавати Послуги, передбачені даним Договором, як безпосередньо власними силами, так і за допомогою третіх осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи (послуг). При цьому додаткового узгодження порядку надання Послуг (особисто Виконавцем чи третіми особами) з Замовником не вимагається. Послуги, надані як Виконавцем особисто, так і третіми особами, що залучені Виконавцем, вважаються такими, що надані Виконавцем. При виконанні даного Договору Виконавець діє виключно і повністю від свого імені й не здійснює представництво інтересів Замовника та/або будь-якої іншої особи, включаючи будь-яких резидентів або нерезидентів України в будь-якій формі. Послуги за даним Договором не включають і у будь-якому випадку не є дорученням, наданням будь-яких посередницьких, агентських, поручительських, брокерських, дилерських, технічних послуг будь-якого характеру або інших подібних послуг. Також даний Договір не є публічним договором, договором приєднання, попереднім договором, договором купівлі-продажу або іншою угодою, згідно з якою до Замовника переходять права на Товар (вживаний та/або пошкоджений автомобіль, придбаний в США чи інших країнах ЄС або іншим чином унаслідок наданих Послуг за цим Договором).
П.2.1. Договору передбачено, що сторони цим взаємно погоджуються і підтверджують, що для цілей визначення конкретної вартості і об'єму Послуг, які надаються за даним Договором, Замовник надає Виконавцю примірний Формуляр (заявку) із зазначенням аукціонів, модельного року (модельних років), марки і моделі бажаного автомобіля і інших параметрів, щодо яких Замовник бажає отримати Послуги (приблизний формат Формуляра (заявки) додається до цього Договору). Формат Формуляра (Заявки) може змінюватись Виконавцем і містити додаткові критерії для визначення вартості і об'єму Послуг за формою і змістом. Підписання Сторонами будь-якого нового (видозміненого) Формуляра (Заявки) відміняє попереднію версію такого Формуляра (Заявки) Порядок оплати за Послуги. За надані згідно з даним Договором Послуги Замовник оплачує Виконавцю плату (далі - «Плата») у розмірі визначену даним Договором протягом двох банківських днів з Дати надання Послуги. Умовами Договору передбачено забезпечення виконання зобов'язань Замовника у вигляді завдатку. Датою фактичного надання Послуги є дата повідомлення Виконавця Американським чи Європейським, інформаційним партнером та/або будь-яким іншим відповідним учасником американського/європейського ринку про факт виставлення Замовнику рахунку або контракту інвойса або іншого подібного за своєю суттю документа) та/або укладення в будь-якій формі договору купівлі-продажу (або іншої подібної по суті угоди) відносно Товару Замовником та/або третіми особами в інтересах Замовника.
Згідно п.2.3. Договору якщо інше не передбачене у Формулярі (Заявці) Виконавця, підписаного Сторонами, Плата за Послуги оплачується Замовником Виконавцеві у розмірі 5 (п?яти) відсотків від ціни автомобіля (-ів), якщо вартість автомобіля (-ів) перевищує та/або становить 25 000,00 доларів США, на яку Замовникові виставлений рахунок (інвойс, контракт, договір або інший подібний документ) (англійською мовою) від Американського чи Європейського інформаційного партнера та/або від відповідного учасника американського/європейського ринку автомобілів для оплати вживаного (та/або пошкодженого) автомобіля, що придбавається, в США та країнах ЄС. Плата за Послуги оплачується Замовником Виконавцю готівкою або на банківський рахунок Виконавця, вказаний в цьому Договорі, або на інший рахунок, вказаний Виконавцем в окремому повідомленні Замовнику. При цьому, вказана Плата за Послуги не може бути меншою гривневого еквіваленту 500,00 (п?ятсот) доларів США за курсом купівлі долара США на офіційному сайті ПРИВАТБАНКУ на Дату надання Послуги, як цей термін визначений в статті 2.2 цього Договору, якщо інше не передбачене у Формулярі (Заявці) Виконавця, підписаного (перепідписаного) Сторонами.
Відповідно до п.2.5. Договору для цілей майбутнього підтвердження забезпечення належного виконання своїх зобов'язань Замовником, визначених в статті 2.3 вище, у момент підписання цього Договору Замовник передає (оплачує) Виконавцеві завдаток в розмірі не меншому гривневого еквіваленту 500,00 (п?ятсот) доларів США за курсом купівлі долара США на офіційному сайті ПРИВАТБАНКУ. У випадку відмови Замовника від цього Договору до Дати надання Послуги, внесений Замовником завдаток повертається йому Виконавцем в повному обсязі. Незважаючи на будь-які інші положення цього Договору і законодавства України, без будь-яких додаткових повідомлень і будь-яких інших формальностей, а також незалежно від існування або відсутності факту порушення будь-якого із зобов'язань за даним Договором при настанні Дати надання Послуги:
п.2.5.1 виконавець за власним розсудом має право в односторонньому порядку використовувати (прийняти як сплату, зарахувати 1 т.д.) внесений завдаток в рахунок оплати Плати за Послуги;
п.2.5.2. якщо розмір внесеного Замовником Виконавцеві Завдатку перевищує Плату за Послуги, Виконавець зобов'язується повернути відповідну позитивну різницю Замовникові;
п.2.5.3. якщо розмір Завдатку менший розміру Плати за Послуги, Замовник зобов'язується невідкладно доплатити негативну різницю на користь Виконавця;
п.2.5.4. якщо Замовник окремо від внесеного Завдатку в повному обсязі сплатив Плату за Послуги, внесений Завдаток підлягає поверненню на користь Замовника.
Як вбачається з п. 3.1. Договору за згодою Виконавця замовник має право перенести терміни надання Послуг, повідомивши про це письмово Виконавця за 5 робочих днів до настання попередньо узгоджених Сторонами строків надання Послуг.
Замовник має право здійснювати контроль за ходом надання Послуг за умови, що цей контроль не буде становити необгрунтованого втручання у господарську діяльність Виконавця.
Згідно п. 3.1.3 замовник має право достроково розірвати Договір на підставах, визначених цим Договором та/або чинним законодавством.
З п.3.4.1 Договору вбачається, що виконавець зобов'язаний надавати Замовникові Послуги протягом строку, вказаного в цьому Договорі. Виконавець не має права діяти від імені Замовники перед третіми особами і не має повноважень укладати від імені Замовника обов?язкові для Замовника будь-які зобов?язуючі документи.
Відповідно до п. 4.1 договору виконавець надає замовникові послуги не пізніше «__.___. 2022 року».
За п. 11.1 даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до ««__»_____2023 року» за умови виконання сторонами своїх зобов'язань належним чином.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що для здійснення будь-яких виплат за даним договором сторони визначають наступні свої банківські реквізити: виконавець: р/р «______», МФО_______, ________________, замовник «-» (тобто відповідні поля не заповнені).
Відповідно до п. 11.2 Договору у випадку, якщо одна із Сторін не виконує або не в повному обсязі виконує свої зобов'язання за даним Договором, інша сторона має право припинити цей Договір через 10 (десять) днів після виставлення обґрунтованого попередження.
Згідно копії формуляру (заявки) від 20.11.2023 року до Договору про надання ексклюзивних консультаційних послуг замовлено послугу на підбір автомобіля марки Нісан ліф, 2013-2016 року. Із п.4 формуляра вбачається, що розмір завдатку становить 400 Доларів США, що еквівалентно 15 000,00 грн.
З копії квитанції АТ «УніверсалБанк» від 20.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_2 здійснено переказ грошових коштів в сумі 15 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 .
01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 лист з заявою про припинення Договору. Відповідно до трекінг відстеження Укрпошти 08 жовтня 2024 року відбулась невдала спроба вручення листа.
Із зазначеної заяви вбачається, що ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про припинення Договору та просив повернути кошти на картковий рахунок.
На виконання ухвали суду від 05 грудня 2024 року до суду надійшла відповідь з АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 16 грудня 2024 року з якої встановлено, що в банку на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка (далі-БПК) № НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_3 у гривні.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав, у тому числі є гроші. Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Виходячи із норм статті 1212 ЦК України, правова природа безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають відшкодуванню безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Так, позивач ОСОБА_1 зазначив, що 21.11.2023 року він, через громадянина ОСОБА_6 , передав ОСОБА_3 готівкою грошові кошти в сумі 4000 доларів США.
Згідно домовленості, одразу після отримання коштів відповідач ОСОБА_3 мав на аукціоні викупити автомобіль, про який з ним домовлялися. Однак, свої зобов'язання відповідач ОСОБА_3 не виконав, автомобіль на аукціоні не придбав, кошти не повернув.
З обставин справи вбачається, що позивач уповноважив відповідача підібрати автомобіль на аукціонах США та країн Європи, при цьому зі скріншотів спілкування у мережі Viber, можна дійти висновку, що завдаток у розмірі 400 Доларів США, що еквівалентно 15 000,00 грн. був перерахований позивачем ОСОБА_2 на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений відповідачем ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_4 .
Так, письмовими доказами доведено факт сплати ОСОБА_2 завдатку на виконання договору консультаційних послуг з пошуку та підбору автомобіля, у той час як відповідного договору, угоди тощо, які б свідчили про придбання автомобіля відповідачем ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 із необхідністю оплати, зокрема, у розмірі перерахованих коштів, матеріали справи не містять.
Разом з тим належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин відповідачі не надали, належних правових підстав для одержання коштів від ОСОБА_2 у розмірі 15000,00 грн. відповідач ОСОБА_4 суду не повідомив, а тому з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 15000,00 грн.
Що стосується вимог позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі еквівалентній 4 000 доларів США.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.
У процесуальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на прохання ОСОБА_1 передав у м.Вінниця особі, які представилася як ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 4000 дол. США. ОСОБА_8 йому не знайомий. Особу ОСОБА_9 підтвердив позивач на відеозв'язку. ОСОБА_8 перерахував та забрав кошти, розписки на підтвердження отримання грошей не надав.
На підтвердження факту передання ОСОБА_6 . ОСОБА_3 готівкових грошових коштів в сумі 4000 дол. США. позивачем надано скріншоти спілкування у мережі Viber.
В той же час, з ксерокопій фото смс-повідомлень лише убачається, що між невідомим абонентом та абонентами «Forsage cars» велася переписка з приводу переказу коштів.
Суд може розглядатиелектронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 100 ЦПК України, у подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 (справа № 916/3027/21) зазначила, що суд може розглядати електронне листування між особами у мессенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
Суд вважає, що отримання відповідачем ОСОБА_3 від позивача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 4000 доларів США належними письмовими доказами не підтверджено, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є похідною від вищевказаних вимог, у задоволенні яких відмовлено, а тому суд вважає, що така задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що позивачі відповідно до вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнені від сплати судового збору, а тому відповідно до вимог ч.6 статті 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
За змістом ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволення чи відхилення частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_4 в дохід держави підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 грн.20 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписом пункту 2 частини другої статті 141 цього Кодексу судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Так, представником позивачів надано договір про надання правничої допомоги від 08.10.2024 року, укладений з ОСОБА_1 , додатковий договір, договір про надання правничої допомоги від 08.10.2024 року, укладений з ОСОБА_2 , квитанцію до прибуткового касового ордеру № 16 від 22.10.2024 року про сплату ОСОБА_1 за послуги адвоката 15000 гривень.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.203, 215, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 11 Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,258, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року