Справа № 345/2440/26
Провадження № 2-а/345/119/2026
24.04.2026 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Юрчак Л.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття постанови про адміністративне правопорушення та зобов'язання до вчинення дій -
ОСОБА_1 звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно нього у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 247 КУпАП); зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити недостовірні відомості щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення інформації про порушення правил військового обліку та оголошення його в розшук, а також направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для його адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно передати на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за предметною юрисдикцією, з наступних підстав.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи, суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Адміністративна юрисдикція визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Водночас, статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Так, відповідно до частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Зазначений перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Частиною 2 ст. 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про захист своїх прав у зв'язку з, на його думку, незаконними діями та рішеннями ТЦК та СП, а саме: незаконним оголошенням його в розшук у системі «Резерв+», незаконним накладенням адміністративного стягнення, внесенням недостовірних даних до системи «Резерв+» та ігноруванням його офіційно поданих відомостей, а також неналежним врученням повістки, яку він фактично не отримував.
На підтвердження позовних вимог позивач, зокрема, долучив витяг із системи «Резерв+» від 21 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 12 лютого 2026 року, а також заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про закриття провадження, виправлення недостовірних відомостей і направлення повідомлення органам Національної поліції; відповідь АТ «УКРАПОШТА» № 1853-М-202602210122-В від 31.03.2026.
Водночас, до матеріалів адміністративної справи не долучено постанови про адміністративне правопорушення, яку просить визнати протиправною та скасувати позивач, а вимоги позовної заяви зводяться до оскарження дій працівників ТЦК та СП щодо внесення до систем «Резерв+» відомостей про його розшук та недостовірних даних.
Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права свідчить, що спір за своєю правовою природою є публічно-правовим, оскільки стосується оскарження дій та рішень суб'єкта владних повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також вимог щодо зобов'язання державних органів внести зміни до офіційних державних реєстрів та баз даних.
Такі позовні вимоги виходять за межі юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду, оскільки згідно з пунктом 1 частини 1статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
В силу правового регулювання частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Відтак, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення підсудна місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Однак, адміністративні справи за позовами фізичних осіб до суб'єктів владних повноважень з приводу вимог щодо зобов'язання державних органів внести зміни до офіційних державних реєстрів та баз даних підсудні окружним адміністративним судам.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Стаття 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З викладеного вище вбачається, що розгляд адміністративним судом з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 318 КАС України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на те, що при відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття постанови про адміністративне правопорушення та зобов'язання до вчинення дій виявлено, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) окружного адміністративного суду, а також з урахуванням положень ч. 3 ст. 21 КАС України, відповідно до яких у разі підсудності однієї з позовних вимог окружному адміністративному суду, а іншої місцевому загальному суду як адміністративному суду, справа розглядається окружним адміністративним судом, відтак з метою недопущення порушення права позивача на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та уникнення причин для скасування рішення, яке буде ухвалене у справі, з підстав, встановлених ч. 1 ст. 318 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 21, 29, 30, 241-243, 248, 293-295 КАС України, суд
адміністративну справу № 345/2440/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття постанови про адміністративне правопорушення та зобов'язання до вчинення дій - передати за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46).
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: