Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/486/26
Провадження № 2-о/382/19/26
Іменем України
10 квітня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Голованова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Яготинська міська рада про встановлення факту родинних відносин,
Представник заявника звернувся з заявою до Яготинського районного суду Київської області заінтересована особа: Яготинська міська рада про встановлення факту родинних відносин, згідно заявлених вимог просить встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною племінницею, четвертого ступеня спорідненості, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заяву обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 74 років, помер двоюрідний дядько заявника (з боку батька) - ОСОБА_2 (Спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.08.2025.
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна: житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (виписка з по господарської книги від 29.10.2025 номер 14).
За час життя, Спадкодавець не склав заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування всіх його прав та обов'язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.
Оскільки спадкоємці першої-четвертої черг відсутні, то відповідно до ст. 1265 ЦК України, єдиним спадкоємцем за законом є двоюрідна племінниця Спадкодавця - ОСОБА_1 .
Рідний брат Спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер у 2019 році (вбачається з виписки з по господарської книги від 27.08.2025 №8, вид. Панфильським старостинським округом Яготинської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області).
Спадщину заявник прийняла, звернувшись в передбачений ст.1270 ЦК України термін, із заявою про прийняття спадщини до Овчаренко І.Ж., приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Київської області, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (реєстрація спадкової справи) за № 83071899 від 29.10.2025, з якого вбачається, що у Спадковому реєстрі за №74797799 зареєстрована спадкова справа за №167/2025 після смерті ОСОБА_2 .
Але нотаріус роз'яснила, що не має можливості перевірити факт родинних відносин між з причини відсутності (втрати) відповідних документів (свідоцтв), з яких вбачається родинний зв'язок заявника як спадкоємцями за законом та спадкодавця.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 04.03.2026 року справу призначено до судового засідання в порядку окремого провадження. Зобов'язано ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області (вул. Незалежності, 116, м.Яготин, Київська область, 07700) надати до суду копію спадкової справи за № 167/2025, відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи в її відсутність, у вирішенні питання покладається на розсуд суду.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника заявника, покази свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Так, показань свідка ОСОБА_5 даних в судовому засіданні, вбачається, що знає ОСОБА_2 з 12 років вони товаришували, ходили у гості один до одного, знав його матір, і батько там жив, і ОСОБА_2 , який за час свого життя не мав сім'ї та помер торік 13.08.2025 року. ОСОБА_6 мав племінницю, що є заявницею по даній справі.
З показань свідка ОСОБА_7 даних в судовому засіданні вбачається, що з ОСОБА_2 були сусідами із самого дитинства та в нього ні сім'ї, ні дітей не було. Батько заявниці і ОСОБА_2 були двоюрідними братами і проживали в одному будинку. Потім батько заявниці одружився і пішов з того будинку, проте відвідував ОСОБА_2 , який помер у 2025 році.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 74 років, помер двоюрідний дядько заявника (з боку батька) - ОСОБА_2 (Спадкодавець). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна: житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (виписка з по господарської книги від 29.10.2025 номер 14). За час життя, спадкодавець не склав заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування всіх його прав та обов'язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості. Відповідно до ст. 1265 ЦК України, як спадкоємець за законом є двоюрідна племінниця спадкодавця - ОСОБА_1 . Рідний брат Спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер у 2019 році (вбачається з виписки з по господарської книги від 27.08.2025 №8, вид. Панфильським старостинським округом Яготинської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області). Спадщину заявник прийняла, звернувшись в передбачений ст.1270 ЦК України термін, із заявою про прийняття спадщини до Овчаренко І.Ж., приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Київської області, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (реєстрація спадкової справи) за № 83071899 від 29.10.2025, з якого вбачається, що у Спадковому реєстрі за №74797799 зареєстрована спадкова справа за №167/2025 після смерті ОСОБА_2 . Нотаріус роз'яснила, що не має можливості перевірити факт родинних відносин з причини відсутності (втрати) відповідних документів (свідоцтв), з яких вбачається родинний зв'язок заявника як спадкоємцями за законом та Спадкодавця (а.с.7-16)
Згідно з копією спадкової справи №167/2025 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що до приватного нотаріуса Бориспільського районного округу Київської області Овчаренко І.Ж. звернулася ОСОБА_1 про прийняття спадщини, однак прийняття спадщини неможливе оскільки не має можливості перевірити факт родинних відносин між з причини відсутності (втрати) відповідних документів (свідоцтв), з яких вбачається родинний зв'язок заявника як спадкоємцями за законом та Спадкодавця (а.с.22-29)
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦП К України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно із ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами: перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню: реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника i в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Ступінь спорідненості - одиниця близькості спорідненості, визначається як народження однієї особи від другої, а також стосунки подружжя. Так, до родичів першого ступеня прямої спорідненості належать батько, мати, син, дочка, подружжя.
До родичів другого - діди, баби, внуки, внучки. У бічній спорідненості першого ступеня не виділяють, до другого відносять рідних та неповнорідних братів та сестер, до третього - дядьків, тіток, племінників та племінниць, до четвертого - двоюрідних братів та сестер, двоюрідних дідів, баб, внуків та внучок.
Тобто, двоюрідна племінниця ОСОБА_1 та двоюрідний дядько ОСОБА_2 є родичами четвертого ступеня спорідненості, а тому суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 259, 264, 265, 273, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.1217, 1258 ЦК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Яготинська міська рада про встановлення факту родинних відносин, задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною племінницею, четвертого ступеня спорідненості ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 22 квітня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.04.2026 року.
Суддя Кисіль О. А.