Справа № 202/1980/26
Провадження № 1-кс/202/1847/2026
11 березня 2026 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
власника майна - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
представника власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_6 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 10 березня 2026 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов виклик зі служби «102» про те, що 05.03.2026 бухгалтер Центру первинної санітарної допомоги № 9 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, здійснила пошук в соціальній мережі Телеграм чат-боту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», де за фішинговим посиланням перейшла на шахрайський аккаунт, та перевела з банківських рахунків, емітованих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 8 000 000 гривень та з банківських рахунків, емітованих в АТ «ТАСКОМБАНК» 11 562 000 гривень на 15 шахрайських рахунків. В подальшому АТ КБ "ПРИВАТБАНК" повернув на рахунок КП КНП ДЦПМСД № 9 грошові кошти в розмірі 7 500 000 грн. Таким чином, сума завданих збитків КП КНП ДЦПМСД № 9 становить 12 062 000 гривень (ЄО5951).
В ході проведення досудового розслідування 05.03.2026 у період часу з 22:30-22:50 годин проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, пров. Фестивальний, буд. 1, в ході якого було виявлено та вилучено: ноутбук «Aсer» чорного кольору, який було поміщено до спец пакету № NPU 6111022; мобільний телефон марки «Oppo Reno 4 Lite», який було поміщено до спец пакету № WAR 1873605; системний блок «QUBE», який поміщено до сейф пакету та опечатано біркою; ноутбук «ASUS TUF Gaming», який поміщено до спец пакету № NPU 6111020.
05.03.2026 слідчим СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, в якості свідка допитано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказала, що невстановлена особа, шляхом обману заволоділа грошовими коштами КНП «ДЦПМСД №9»ДМР, які остання особисто переказувала на різні розрахункові рахунки, за допомогою ноутбуків та спілкування через власний мобільний телефон. В результаті вказаних дій було спричинено матеріального збитку КНП «ДЦПМСД №9»ДМР на загальну суму 12 062 000 гривень.
Враховуючи вищевикладене та те, що необхідним є проведення комп'ютерно-технічної експертизи задля встановлення інформації про вчинення кримінального правопорушення та використання комп'ютерної техніки для вчинення шахрайських дій, що може знаходитись на вищевказаному системному блоці та ноутбуках, виникає необхідність накладення арешту на майно вилучене під час проведення огляду місця події, як на речові докази у даному кримінальному провадженні, адже є ймовірність того, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення вилученого майна.
Просив накласти арешт на вказане вище майно, вилучене 05.03.2026 року в ході огляду місця події за адресою: м. Дніпро, пров. Фестивальний, буд. 1.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до матеріалів клопотання долучив заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд клопотання без його участі. Клопотання просив задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_5 в судовому засіданні надала письмові заперечення проти клопотання про арешт майна, відповідно до яких просила частково задовольнити клопотання прокурора, накласти арешт на майно за виключенням системного блоку (комп'ютера), який є власністю КНП «ДЦПМСД № 9» ДМР, яке є потерпілим у кримінальному провадженні. На підтвердження фінансових операцій адміністрацією підприємства правоохоронним органам були надані виписки з рахунків.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора та просила відмовити у його задоволенні. Звернула увагу, що ноутбук «ASUS TUF Gaming» належить сину ОСОБА_3 , яка є свідком у кримінальному провадженні.
Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позицію свого представника.
Слідчий суддя, вислухавши власника майна, представників власників майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в судовому засіданні, СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами КНП «ДЦПМСД № 9» ДМР на загальну суму 12 062 000 гривень, які були перераховані на 15 шахрайських рахунків.
05 березня 2026 року було проведено огляд місця події, за адресою: м. Дніпро, пров. Фестивальний, буд. 1, під час якого було виявлено та вилучено: ноутбук «Aсer» чорного кольору, який поміщено до спец пакету № NPU 6111022; мобільний телефон марки «Oppo Reno 4 Lite», який поміщено до спец пакету № WAR 1873605; системний блок «QUBE», який поміщено до сейф пакету та опечатано біркою; ноутбук «ASUS TUF Gaming», який поміщено до спец пакету № NPU 6111020.
Постановою слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 05 березня 2026 року вказане вище майно вилучене в ході огляду визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання прокурора про арешт майна було скеровано до суду засобами поштового зв'язку 06 березня 2026 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На час розгляду клопотання доведено, що вилучене майно в ході проведення огляду місця події, за виключенням ноутбука «ASUS TUF Gaming», може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, доходжу до висновку, що клопотання прокурора в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про арешт ноутбука «ASUS TUF Gaming», який належать третій особі у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає недоведеною необхідність накладення арешту в рамках кримінального провадження, оскільки прокурором жодним належним доказом не доведено, що останній містить сліди злочину, та на момент розгляду клопотання відповідає визначеним ст. 98 КПК України критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому причина для подальшого його арешту відсутня.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026042210000270 від 05.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 05.03.2026 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, пров. Фестивальний, буд. 1, а саме на:
- ноутбук «Aсer» чорного кольору, який було поміщено до спец пакету № NPU 6111022;
- мобільний телефон марки «Oppo Reno 4 Lite», який було поміщено до спец пакету № WAR 1873605;
- системний блок «QUBE», який поміщено до сейф пакету та опечатано біркою.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1