8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" квітня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/513/26
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1 , м. Балаклія
до Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", м. Київ треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків та Міністерство енергетики України, м. Київ
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи (МЕУ) - не з'явився
третьої особи (Харківоленерго) - не з'явився,
Позивач, ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", відповідач, в якому просить суд визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення АТ "Українські розподільні мережі" від 09.01.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ "Харківобленерго" на 27.02.2026, прийняте АТ "Українські розподільні мережі" як акціонером АТ "Харківобленерго", що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ "Харківобленерго" у кількості 166 754 183 шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій товариства.
Ухвалою суду від 04.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлений строк - протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: виписка про стан рахунку у цінних паперах на 10.02.2026; рішення АТ "Українські розподільні мережі" від 09.01.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ "Харківобленерго" на 27.02.2026; копія Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Харківобленерго"; копія Статуту АТ "УРМ", який затверджено Наказом Міністерства енергетики України №521 від 14.12.2025; особлива інформація від 10.12.2025 - відомості про зміну складу посадових осіб емітента з веб-сайту AT "УРМ"; перелік документів, що має надати акціонер для у часті у дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Харківобленерго"; бюлетень для голосування на дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Харківобленерго" із загальних питань; бюлетень для кумулятивного голосування на дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Харківобленерго"; клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи АТ "Харківобленерго" з обґрунтуванням підстав такого залучення із зазначенням на чиїй стороні має бути залучена вказана особа. Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказана ухвала суду була направлена до електронного кабінету представника позивача - адвоката Козак О.І., та доставлена останній 04.03.2026 о 15:02.
10.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.04.2026 о 10:15. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача були залучені Акціонерне товариство "Харківобленерго" та Міністерство енергетики України.
Вказана ухвала суду була направлена до електронних кабінетів учасників справи, зокрема й до електронного кабінету представника позивача - адвоката Козак О.І., та була доставлена останній 13.03.2026 о 13:55.
26.03.2026 до суду від третьої особи - Міністерства енергетики України, надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких третя особа вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню
26.03.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним, та просить суд відмовити у його задоволенні.
Представники учасників справи, зокрема й позивача, у підготовче засідання 09.04.2026 не з'явились, причину неявки не повідомили.
Ухвалою суду від 09.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі було відкладено на 23.04.2026 о 09:30.
Ухвала-повідомлення суду про дату, час та місце проведення підготовчого засідання була направлена до електронних кабінетів учасників справи, зокрема й до електронного кабінету представника позивача - адвоката Козак О.І., та була доставлена останній 09.04.2026 о 16:14.
23.04.2026 представники учасників справи у підготовче засідання не з'явились, причину неявки не повідомили.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє та відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №9901/236/21).
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України ).
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
За результатами аналізу змісту положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, можна дійти висновку про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Зважаючи на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду (аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 27.08.2025 у справі №918/1354/23).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, у підготовчі засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без участі його представника не подав, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК Україна особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі"; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Харківобленерго" та Міністерство енергетики України, про визнання недійсним та скасування рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала підписана 24 квітня 2026 року.
СуддяО.В. Погорелова