Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2350/25
Номер провадження2-др/173/3/2026
іменем України
23 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І, розглянувши заяву представника позивача, адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою представника позивача, адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Держави України в особі Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року частково задоволено позов представника позивача, адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Держави України в особі Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді оплати за надання професійної правничої допомоги при зверненні до суду в сумі 20000 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що в позовній заяві представником позивача вказана вимога стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а в разі відсутності таких асигнувань - за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судових витрат на проведення судово-психологічної експертизи та судові витрати на професійну правничу допомогу. Про розмір витрат на професійну правничу допомогу надані копії договору позивача з адвокатом і додаткової угоди до договору від 24.03.2025 з доказами підписання електронними підписами. Фіксований розмір гонорару і перелік послуг зазначений в згаданій додатковій угоді.
На підставі викладеного просив стягнути суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Заяву представника позивача розглянуто судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Представник третьої особи Державної казначейської служби України надав суду додаткові пояснення по справі, у яких просив відмовити у задоволенні стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, посилаючись на те, що Державний бюджет України (за жодною бюджетною програмою) не передбачає асигнувань для виплати витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі, тому судове рішення про стягнення коштів, без встановлених бюджетних призначень законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не може бути виконане. Вважає, що відповідні судові витрати можуть бути стягнуті саме з суб'єкта, у зв'язку з протиправними діями якого подано позов.
Представник відповідача - Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав суду додаткові пояснення у справі, в яких просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат, посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума є очевидно завищеною та не відповідає ані складності справи, ані фактичному обсягу процесуальних дій, здійснених представником.
Перевіривши матеріали справи у межах вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, суд доходить таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем було надано разом з позовом копії договору позивача з адвокатом про надання професійної правничої допомоги № 77/ВП-2023 від 02.03.2023 та додаткової угоди до договору від 24.03.2025 з доказами підписання електронними підписами. Фіксований розмір гонорару і перелік послуг зазначений в згаданій додатковій угоді. Згідно п. 1 Додаткової угоди, сплата гонорару адвокату здійснюється у погодинному розмірі з розрахунку 2000 гривень за кожну годину надання послуг адвокатом. За п. 3 сторони погодили, що вартість послуг адвоката в майбутній судовій справі у спорі з органами Державної виконавчої служби про стягнення моральної шкоди становить 20000 гривень в межах першої інстанції.
З урахуванням всіх обставин справи, поданих позивачем доказів, а також принципу пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про те, що витрати позивача на надання правничої допомоги є співмірними та обґрунтованими.
Водночас, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути витрати на надання правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 20 000 грн ? (20 000 грн / 140 000 грн) = 2 857,14 грн.
Щодо доводів представника третьої особи Державної казначейської служби України, слід зазначити про таке.
Відповідно до статті 2 ЦК України, держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 вказано, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
З урахуванням наведеного, Державна казначейська служба України, як орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, у цій справі є органом, через який держава бере участь у справі як сторона.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.
Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Зважаючи на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16, доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України про те, що витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_2 повинні бути стягнуті не з Державного бюджету України, а саме з органу, яким заподіяно шкоду, зводяться до неправильного тлумачення вимог законодавства, оскільки відповідачем у справі є саме Держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади.
Вказаний підхід до стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок коштів Державного бюджету України відповідає усталеній практиці Верховного Суду, сформованій, зокрема, у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, від 07 липня 2021 року у справі № 335/10173/ від 11 травня 2022 року у справі № 201/4534/20, від 11 серпня 2022 року у справі № 703/468/21, від 29 травня 2023 року в справі № 336/5109/19.
Таким чином, витрати позивача на надання правничої допомоги у розмірі 2857,14 грн. необхідно стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача, адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовною заявою представника позивача, адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Держави України в особі Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2857 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн 14 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя Є.В. Челюбєєв