Номер провадження: 22-ц/813/6443/26
Справа № 509/2160/25
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
23.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до компанії «Еріксон Текнолоджі ЛЛП», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування заборони (обтяження) на майно, -
17 березня 2026 року рішенням Овідіопльського районного суду Одеської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до компанії «Еріксон Текнолоджі ЛЛП», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування заборони (обтяження) на майно відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 20 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Також скаржник просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв'язку з його тяжким матеріальним станом.
Дослідивши подану апеляційну скаргу та вказане клопотання, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
В свою чергу, скаржником не надано жодних відомостей щодо фінансового стану ОСОБА_1 , розміру його річного доходу, відомостей щодо отримання пенсії або інших соціальних виплат та їх розміру.
Суд наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Посилання на скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплати судового збору без надання переконливих доказів, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», що також відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення недоліків, а саме для звернення із вмотивованим клопотанням про звільнення від сплати судового збору або для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За ч. 3 вказаної статті при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням характеру вимог позовної заяви, сума судового збору, що підлягає сплаті при подачі апеляційної скарги становить 1 453,44 грн (1 211,20*150%*0,8).
Тому, апелянту слід сплатити судовий збір в сумі 1 453,44 грн на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Хаджибейськ. р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу*;101_______(код клієнта за ЄДРОПУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно направити на адресу Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, E-mail: inbox@aod.court.gov.ua).
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження.
Так, апеляційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 року скаржником подано 20 квітня 2026 року, тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Сіржантом Ю.В. повідомлено, що текст оскаржуваного судового рішення надійшов до його кабінету в Електронному суді 20 березня 2026 року.
В свою чергу, прохальна частина апеляційної скарги не містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, окремо таке клопотання подано також не було.
Слід наголосити, що суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, за заявою учасника справи (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).
Не може вважатися вчасно поданою апеляційна скарга, яка направлена апелянтом після спливу тридцятиденного строку після ухвалення судового рішення, а скаржник не порушує питання поновлення такого строку, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, а саме для звернення із вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати відповідні докази.
Обставини, на які посилається скаржник, за умови їх доведеності, можуть слугувати правовими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, проте вони не змінюють порядок (початок) обрахунку строку на апеляційне оскарження, який закон пов'язує саме з датою складання повного тексту судового рішення, а не з днем отримання його копії.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, а саме звернення із вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання відповідних доказів, а також для сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Витребувати з Овідіопольського районного суду Одеської області матеріали справи №509/2160/25 за позовом ОСОБА_1 до компанії «Еріксон Текнолоджі ЛЛП», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування заборони (обтяження) на майно.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судового збору безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький