Справа № 296/3762/26 Номер провадження № 11-сс/4805/266/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія арешт майна Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
21 квітня 2026 рокум. Житомир
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючої судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
власника майна: ОСОБА_7 ,
представника власника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2026 року клопотання слідчого про накладення арешту на майно задоволено. Накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході проведеного 26 березня 2026 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квитанції № 264926 та № 264927 про обмін валюти за 15.03.2026 та купюри схожі на 300 євро; купюри схожі на іноземну валюту, а саме: 20 доларів США, загальною сумою 105 фунтів, загальною сумою 1520 злотих, загальною сумою 5200 євро; 23 квитанції про купівлю іноземної валюти; грошові кошти, загальною сумою 21 500 гривень; роздруківки з медичної інформаційної системи «Doctor Eleks» лікаря ОСОБА_7 наступних документів: медична картка стаціонарного хворого №3349 на ОСОБА_9 на 1 арк., картка первинного огляду ОСОБА_9 на 1 арк.; електронний огляд лікарем ОСОБА_9 на 2 арк.; виписка із медичної картки стаціонарного хворого №3349 ОСОБА_9 на 1 арк.; картка пацієнта, який вибув із стаціонару №3349 на ОСОБА_9 на 1 арк.; медичні картки стаціонарно хворих: №1729 ОСОБА_10 , №13530 ОСОБА_11 , №684 ОСОБА_12 , №8658 ОСОБА_13 , №8359 ОСОБА_14 , №8946 ОСОБА_15 , №3389 ОСОБА_16 , №7271 ОСОБА_17 , №8739 ОСОБА_18 , №12112 ОСОБА_19 , №9148 ОСОБА_20 , №15959 ОСОБА_21 , №10078 ОСОБА_22 , №10013 ОСОБА_23 , №3065 ОСОБА_24 , всього на 15 арк.; зразки відтиску печатки «Врач ОСОБА_25 » на 3 арк.; USB-накопичувач «acino» об'ємом 16 Гб з документацією стаціонарних хворих та блокнот «2004» із рукописними записами ОСОБА_7 , мобільний телефон Samsung Galaxy A24 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Слідчий суддя дійшов висновку, що вказане майно має значення речових доказів, оскільки можуть містити інформацію про обставини вчинення злочину та необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно, так як є підстави вважати, що його повернення може негативно відобразитись на подальшому проведенні досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях та втраті доказової бази.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_7 , а саме: «купюри схожі на 300 євро; купюри схожі на іноземну валюту, а саме: 20 доларів США, загальною сумою 105 фунтів, загальною сумою 1520 злотих, загальною сумою 5200 євро; грошові кошти, загальною сумою 21 500 гривень» та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в арешті вказаних грошових коштів. Вважає ухвалу в цій частині незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що суд неправомірно задовольнив клопотання сторони обвинувачення, оскільки його вимоги неспіврозмірні та неспівставні з ризиками чи загрозами, які можуть бути завдані, тобто обмеження права власності, мотивуючи це тільки завданням кримінального провадження, що суперечить положенням статті 173 КПК України. Окрім того, в ухвалі слідчого судді взагалі не вказано, на якій із підстав, визначених ст.170 КПК України, накладено арешт на майно підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів клопотання убачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026060000000103 від 06.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 призначений на посаду завідувача терапевтичного відділення КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради.
26.03.2026 на підставі ухвали Корольовського районного суду м. Житомира №296/3325/26 від 20.03.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено: квитанції № 264926 та № 264927 про обмін валюти за 15.03.2026 та купюри схожі на 300 євро; купюри схожі на іноземну валюту, а саме: 20 доларів США, загальною сумою 105 фунтів, загальною сумою 1520 злотих, загальною сумою 5200 євро; 23 квитанції про купівлю іноземної валюти; грошові кошти, загальною сумою 21 500 гривень; роздруківки з медичної інформаційної системи «Doctor Eleks» лікаря ОСОБА_7 наступних документів:медична картка стаціонарного хворого №3349 на ОСОБА_9 на 1 арк.,картка первинного огляду ОСОБА_9 на 1 арк.;електронний огляд лікарем ОСОБА_9 на 2 арк.;виписка із медичної картки стаціонарного хворого №3349 ОСОБА_9 на 1 арк.;картка пацієнта, який вибув із стаціонару №3349 на ОСОБА_9 на 1 арк.;медичні картки стаціонарно хворих: №1729 ОСОБА_10 , №13530 ОСОБА_11 , №684 ОСОБА_12 , №8658 ОСОБА_13 , №8359 ОСОБА_14 , №8946 ОСОБА_15 , №3389 ОСОБА_16 , №7271 ОСОБА_17 , №8739 ОСОБА_18 , №12112 ОСОБА_19 , №9148 ОСОБА_20 , №15959 ОСОБА_21 , №10078 ОСОБА_22 , №10013 ОСОБА_23 , №3065 ОСОБА_24 , всього на 15 арк.;зразки відтиску печатки «Врач ОСОБА_25 » на 3 арк.;USB-накопичувач «acino» об'ємом 16 Гб з документацією стаціонарних хворих та блокнот «2004» із рукописними записами ОСОБА_7 мобільний телефон Samsung Galaxy A24 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Вилучені речі належать ОСОБА_7 .
26.03.2026 слідчим у кримінальному провадженні вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтями 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна: 1) правова підстава для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання про накладення арешту на майно, вилучене у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , обґрунтоване тим, що вилучене вище майно необхідне для забезпечення кримінального провадження, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту клопотання і доданих до нього матеріалів убачається, що вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею додержані.
Слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що вилучене під час обшуку 26.03.2026 за місцем проживання ОСОБА_7 майно підлягає арешту з метою збереження речових доказів та можливості для подальшого проведення досудового розслідування, з метою забезпечення доказової бази.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на обставини, розслідування яких здійснюється у межах цього кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, постановляючи ухвалу про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 26.03.2026, зокрема, купюри схожі на 300 євро; купюри схожі на іноземну валюту, а саме: 20 доларів США, загальною сумою 105 фунтів, загальною сумою 1520 злотих, загальною сумою 5200 євро; грошові кошти, загальною сумою 21 500 гривень, належно дослідив у повному обсязі необхідні матеріали провадження, висновок слідчого судді є правильним та обґрунтованим, оскільки існували розумні підстави вважати, що вказані кошти мають важливе значення для кримінального провадження, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають встановленню у даному провадженні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя навів в ухвалі переконливі мотиви, з яких він дійшов висновку про задоволення клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_26 та відповідно про накладення арешту на майно.
Доводи представника власника майна щодо не зазначення в ухвалі підстав, визначених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, не знайшли свого підтвердження, оскільки в ухвалі слідчого судді зазначено підставою п.1 ч.2 ст. 170 КПК України - забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням характеру підозри, а саме того, що ОСОБА_7 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням службового становища, а також вилучення під час обшуку за місцем проживання підозрюваного також медичної документації на різних осіб та необхідність під час досудового слідства перевірки походження віднайдених грошей та причетності ОСОБА_7 до вчинення інших епізодів кримінальних правопорушень, такий захід втручання в право ОСОБА_7 на мирне володіння своїм майно на даному етапі досудового розслідування є виправданим і співмірним.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на купюри, схожі на 300 євро; купюри схожі на іноземну валюту, а саме: 20 доларів США, загальною сумою 105 фунтів, загальною сумою 1520 злотих, загальною сумою 5200 євро; грошові кошти, загальною сумою 21 500 гривень, які вилучені під час проведення обшуку 26.03.2026, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4