Провадження № 33/803/1280/26 Справа № 188/4157/25 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
21 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Рясного В.Д., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає по АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Рясного В.Д.,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 листопада 2025 року о 16 годині 45 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Соборна в с-ще Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області керував автомобілем Фольцваген Транспортер д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода), на вимогу працівників поліції відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5. ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, адвокат Рясний В.Д., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що судом першої інстанції не було враховано пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що не керував транспортним засобом, а перебував на пасажирському сидінні.
Крім того, вказує, що відеозапис який міститься в матеріалах справи є не чітким та не містить факту керування транспортним засобом.
Зазначає, що в матеріалах справи міститься направлення на медичний огляд, складений працівниками поліції пізніше ніж складено протокол про адміністративне правопорушення, що порушує вимоги ст. 266 КУпАП.
Крім того, захисник зазначив, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП.
Вказує, що копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 не отримував, а сплата штрафу не може розцінюватись як безумовне визнання вини чи згода з постановою, оскільки вона була здійснена виключно з практичних міркувань після отримання інформації про наявність штрафу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши думки особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Рясного В.Д., які підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на їх задоволенні, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції вважає, що дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522610 від 24.11.2025 року, 24 листопада 2025 року о 16 годині 45 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Соборна в с-ще Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області керував автомобілем Фольцваген Транспортер д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода), на вимогу працівників поліції відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5. ПДР України.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським ВП №4 (с.Петропавлівка) Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Накрапас В.В.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.11.2025 року, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у КНП «Шахтарська МЛ».
Відповідно до акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер 6810. Поліцейськими встановлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Вказаний акт підписаний працівником поліції.
Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП №4Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Старини О., останній зазначив, що 24.11.2025 року під час несення служби на території Петропавлівської ТГ, спільно з ст. сержантом поліції Накрапас В.В. о 16:45 годині в с-ще Петропавлівка по вул. Соборна, поблизу будівлі адміністрації, звернувся невідомий громадянин, який повідомив, що бачив як зупинився з порушенням ПДР України автомобіль Фольксваген Транспортер д/н НОМЕР_2 , де за кермом перебував невідомий йому чоловік, як потім стало відомо ним виявився гр. ОСОБА_1 . При перевірці документів у гр. ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, млява мова, почервоніння очей. На вимогу поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння. Водія від керування було відсторонено, складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА № 273893 від 24.11.2025р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудних камер працівників поліції щодо досліджуваних подій, на якому зафіксовано обставини складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522610 від 24.11.2025 року.
Так, на відеозаписі зафіксовано момент спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції в їх службовому автомобілі по дорозі до відділення поліції, при цьому ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом.
Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Так, наданим суду відеозаписом зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та який на вимогу поліцейського пройти огляд, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я.
Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1 розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2)охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , 24.11.2025 року повністю знайшов своє підтвердженні у ході розгляді справи дослідженими доказами у їх сукупності, та не викликає будь-яких сумнівів.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Фольцваген Транспортер д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). Зазначений факт підтверджено наявними матеріалами справи.
Невизнання ОСОБА_1 своєї причетності до адміністративного правопорушення суд розцінює як спосіб захисту та намір ухилитися від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Що стосується доводів сторони захисту про наявність постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 24.11.2025р. на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Вказаним доказом підтверджується порушення ОСОБА_1 ПДР України, що слугувало підставою для накладення стягнення, а також те, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа, 24.11.2025 року о 16:45 години керував автомобілем Фольцваген Транспортер д/н НОМЕР_2 по вул. Соборна в с-ще Петропавлівка, не маючи при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та здійснив зупинку та стоянку на смузі руху.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова на день розгляду справи не оскаржувалась ОСОБА_1 , про її наявність останньому достовірно було відомо, оскільки він отримав її на наступний день складання, тобто 25.11.2025 року і одразу сплатив відповідний штраф за вказані порушення, про що він особисто повідомив в судовому засіданні, обставини, що викладені в постанові, є такими, що встановлені, та підтверджують, що саме ОСОБА_1 а не стороння особа, керував 24.11.2025 року близько 16:45 години автомобілем Фольцваген Транспортер д/н НОМЕР_2 по вул. Соборна в с-ще Петропавлівка, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, що розглядається судом.
Щодо посилання сторони захисту на порушення процедури огляду на визначення стану сп'яніння, а саме на відмову у проведенні огляду ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я.
Як було встановлено під час дослідження відеозаписів із нагрудних камер патрульних поліцейських, на пропозицію, висловлену патрульними поліцейськими щодо проходження огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, останній відмовився.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.06.2025 року.
Вказане в повній мірі узгоджується із Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а саме, з положеннями пунктів 6 та 8 Порядку, відповідно до яких направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Доводи про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами по справі та переглянутими в судовому засіданні відеозаписом з боді камер працівників поліції.
Інші доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції оцінює критично, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Рясного Владислава Денисовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко