Провадження № 33/803/1312/26 Справа № 199/2387/26 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
21 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційні скарги особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 18 березня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
за участю:
захисника - Ігнатова Є.Є.,
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 18 березня 2026, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2026 року о 03:05 годині біля будинку № 131М по вул. Івана Нечуй-Левицького в м. Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На думку апелянта, постанова суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушення норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до розгляду справи, всебічно не з'ясував всі обставини справи.
В доповненнях до апеляційної скарги, апелянт зазначив, що з доданого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються ознаки його коригування, відеозапис є очевидно не безперервним та не відображає повної картини подій.
Крім того, вказаний відеозапис не містить факту керування та моменту зупинки.
Також зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази повторності вчинення правопорушення.
Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням того, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з'явився, його інтереси представляє адвокат Ігнатов Є.Є., вважаю за можливе, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, здійснити розгляд апеляційної скарги без його участі з метою забезпечення своєчасного та належного вирішення справи у розумні строки.
У судовому засіданні захисник Ігнатов Є.Є. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Крім того, захисником надіслано клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із тим що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває на службі у ЗСУ та виконує Конституційний обов'язок, а тому з метою недопущення права особи на захист, з урахуванням сталої практики аналогії закону, просить застосувати норми передбачені ст. 335 КПК України та зупинити провадження.
Вислухавши думку захисника Ігнатова Є.Є., та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані та висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, частиною 2 та 4 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року N 1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130КУпАП)».
Те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку, органами Національної поліції.
Суд, першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 послався на:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587444 від 10.02.2026 року, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлений права користування транспортними засобами за ч.1 ст.130 КУпАП;
- постановою серії ЕНА №6640328, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу;
- відеозаписом з місця події де встановлено факт керування 10.02.2026 року о 03:05 годині біля будинку №131М по вул.Івана Нечуй-Левицького в місті Дніпрі, саме ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Наявність постанови серії ЕНА №6640328 від 10.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП свідчить про те, що останній притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та в подальшому повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Таким чином, висновок викладений у постанові суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо заперечень в частині недоведеності матеріалами справи факту позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суд такі заперечення відхиляє, оскільки відповідно до матеріалів справи, а саме зі змісту постанови від 10.02.2026 серії ЕНА № 6640328, яка завірена старшим інспектором з О/Д відділу АП УПП в Дніпропетровській області ДПП Слабенко В., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за керування ОСОБА_1 10.02.2026 о 01-10 в м. Дніпро міст Центральний, транспортним засобом «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції вбачається, що ОСОБА_1 під час його зупинки та з'ясування обставин щодо керування транспортним засобом повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оголошення поліцейським даних про те, що зазначене правопорушення вчинене ним повторно, протягом року, не висловлював будь-яких зауважень чи заперечень щодо встановлених патрульними поліції обставин порушення ним п. 2.1а ПДР України, а також сам підтвердив що посвідчення водія не має.
Захисником не надано доказів на підтвердження оскарження або ж скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6640328 від 10.02.2026 року. Викладе у своїй сукупності судом приймається, як належне підтвердження позбавлення водія права керування транспортними засобами, а також як належний доказ на підтвердження повторності вчинення правопорушення.
Щодо відсутності у матеріалах справи доказів, які б підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також керування ним транспортним засобом на вимогу поліцейських, то вказані заперечення не відповідають та повністю спростовано дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських, з якого встановлено безпосереднє керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Дослідженим відеозаписом повністю спростовано посилання сторони захисту про відсутність підтвердження водієм факту керування транспортним засобом.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд зауважує, що поза розумним сумнівом, в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а така процесуальна позиція сторони захисту, з урахуванням усіх доказів, що долучені до матеріалів цієї справи, розцінюється судом як обраний спосіб захисту та уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Тобто, наявність не скасованої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6640328 від 10.02.2026 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП свідчить про те, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Щодо доводів захисника про необхідність зупинити провадження по адміністративній справі, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 277 КУпАП, строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов'язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 126 КУпАП.
Cуд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів під час розгляду справи в суді.
Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов'язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, вважаю, що в даному випадку до застосування аналогія закону із ст. 335КПК України, яка регулює зупинення судового провадження, не підлягає.
Відповідно до статті 6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведене, доходжу висновку, що клопотання захисника особи, яка притягається до відповідальності про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
При цьому, ОСОБА_1 мав можливість висловити свою позицію за допомогою участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції або надання письмових пояснень та за допомогою кваліфікаційної правової допомоги адвоката. Крім того, матеріали справи та клопотання адвоката не містять жодних належних та допустимих даних, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, зокрема не надано наказу про зарахування її до відповідної військової частини.
За таких обставин, стороною захисту не надано доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, не містять їх і матеріали справи.
Переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 18 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко