П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12805/25
Суддя першої інстанції - Брагар В. С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №400/12805/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТ ОІЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 26 червня 2025 №13013245/45141506, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ОІЛ» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Миколаївській області, Державної податкової служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Миколаївській області №13013245/45141506 від 26 червня 2025 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №39 від 18 серпня 2024 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 позовні вимоги задоволені.
Головне управління Державної податкової служби в Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначило, що ним було забезпечено право позивача на подання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Наголосило на тому, що суд першої інстанції, не дослідивши питання повноти та достатності доказів, порушив засади адміністративного судочинства: верховенство права та змагальності сторін.
У зв'язку з вищевикладеним, апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №400/12805/25.
30 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
13 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив до суду не надійшов.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ОІЛ» перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області.
За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності позивача є КВЕД 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», а також КВЕД: 49.41- «Діяльність вантажного автомобільного транспорту».
Для здійснення своєї діяльності ТОВ «СВІТ ОІЛ» має достатню матеріально-технічну базу та трудові ресурси. Так, на час здійснення господарських операцій і реєстрації оскаржуваних податкових накладних, для розміщення офісу на момент складення накладних товариство орендувало приміщення - офіс, площею 13.9 кв. м. за адресою: м. Одеса. Приморський р-н, вул. Середньофонтанська, буд. 19А, прим. 229, на підставі Договору суборенди частини нежитлового приміщення №06.07.23-01 від 06 липня 2023 року, укладеного з орендодавцем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 . Відомості про вище зазначений об'єкт оподаткування відображені у формі №20- ОПП, яка подана до контролюючого органу.
ТОВ «СВІТ ОІЛ» для здійснення своєї діяльності 14 серпня 2023 року отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі реєстраційний номер 990614202300744 та з 23 серпня 2023 року була розпочата фактична діяльність за видом діяльності - КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
У ТОВ «СВІТ ОІЛ працевлаштована достатня кількість трудових ресурсів з заробітною платою 10000-13000 гривень на місяць. Штатна чисельність працівників становить 4 особи: директор, бухгалтер, менеджер зі збуту, водій автотранспортного засобу.
ТОВ «СВІТ ОІЛ» власних автотранспортних засобів не має, тому для розвитку сфери господарської діяльності з надання транспортних послуг по перевезенню пального стороннім організаціям (КВЕД: 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт) уклало Договір оренди транспортних засобів з ТОВ «СЕАЛ НЕФТЬ» (ЄДРПОУ: 38961108) без екіпажу - одна одиниця транспорту, Договір суборенди транспортних засобів (з екіпажем) з ТОВ «ТРАНСНЕФТЬ ГРУПИ» (ЄДРПОУ: 430651803) - п'ять одиниць. Договір оренди транспортних засобів з ТОВ «ТК «ЛОГІТЕК» (ЄДРПОУ: 39881453) без екіпажу - одна одиниця. Всі автомобілі, які використовуються в господарській діяльності - зазначені у формі 20-ОПП. Автомобілі гаражуються за адресою :м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, буд.19. Підприємство уклало Договір на надання парко місця №06/10/23 від 06 жовтня 2023 року з ТОВ «ДЕМЕТРА РЕНТ» (ЄДРПОУ: 39018455).
Між ТОВ «СВІТ ОІЛ» та ТОВ «П.РІТЕЙЛ» був укладений Договір про надання послуг з перевезення вантажів №08/24-ТР-16 від 15 серпня 2024 року. Відповідно до умов укладеного Договору ТОВ «П.РІТЕЙЛ» замовило у ТОВ «СВІТ ОІЛ» послуги з перевезення пального, а саме: дизельне пальне (код УКТ ЗЕД 2710194300) у кількості 30967 літрів.
Для підтвердження даної операції були складені наступні документи: - Рахунок на оплату №434 від 18 серпня 2024 року на суму 58500 грн; - Акт надання послуг №493 від 18 серпня 2024 року на суму - 58500 грн; - Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №5929 від 17 серпня 2024 року.
Для послуг перевезення пального (в пункті навантаження за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл) був поданий транспортний засіб марки DAF XF 105/460 НОМЕР_1 з напівпричепом ELZAM 3 NC38 ВE5187XG, на який було завантажено дизельне пальне. Водій автотранспортного засобу - ОСОБА_2 . Пальне доставлено до місця обумовленого розвантаження: м. Крижопіль.
ТОВ «П.РІТЕЙЛ», як замовник, здійснив оплату послуг, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 30 серпня 2024 року та інформаційним повідомленням про зарахування коштів №10952 від 30 серпня 2024 року.
Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну податкова накладна за №39 від 18 серпня 2024 року на суму 58500 грн у т.ч. ПДВ-20% - 9750 грн та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно квитанції №9266555350 від 12 вересня 2024 року реєстрацію податкової накладної №39 від 18 серпня 2024 року було зупинено, підставою зупинення є: «Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
ТОВ «СВІТ ОІЛ» 12 червня 2025 року направило до Комісії ГУ ДПС в Миколаївській області повідомлення «Про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» з копіями первинних документів, на підтвердження реальності надання послуг з перевезення вантажу (нафтопродуктів).
17 червня 2025 року ГУ ДПС у Миколаївській області сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в ЄРПН: №12960315/45141506 до ПН №39 від 18 серпня 2024 року.
На виконання зазначених повідомлень ТОВ «СВІТ ОІЛ» було подано на розгляд комісії додатково скановані копії наступних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. Повний перелік документів міститься у Додаткових поясненнях до повідомлення про надання додаткових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено: Додаткове пояснення №16 від 23 червня 2025 року до ПН №39 від 18 серпня 2024 року.
ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято Рішення №12960315/45141506 від 26 червня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 18 серпня 2024 року, з підстав: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
У графі "Додаткова інформація" зазначено "Платником не в повному обсязі надані копії документів, складених із порушенням законодавства".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 року № 557.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
01 лютого 2020 року набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Так, п.5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Пунктами 10, 11 Порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п.1 “Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах».
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пу.201.16 ст.201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» і “Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну, розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».
Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає необхідним зазначити наступне.
Колегією суддів встановлено, що 12 червня 2025 року за №17 позивач надав пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій та копії документів. 23 червня 2025 року позивач надав додаткові пояснення з копіями документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Однак, комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної 26 червня 2025 року прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Підставою для такого рішення став висновок про ненадання / частковим надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
У графі "Додаткова інформація" зазначено "Платником не в повному обсязі надані копії документів, складених із порушенням законодавства".
Відповідного обґрунтування того, яких саме документів та пояснень податковому органу виявилось недостатньо і що саме додатково треба пояснити та надати, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить.
Не заперечуючи права податкового органу прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у випадку не надання платником податків додаткових пояснень та копій документів, колегія суддів враховує критерій необхідності їх витребування податковим органом саме з метою підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній, що є ключовим для відмови у її реєстрації в розумінні п.9 Порядку №520.
При цьому рішення суб'єкта владних повноважень повинне містити обґрунтування наявності підстав для його винесення, чим в даному випадку, є посилання на конкретні обставини та факти, які платник податків не пояснив та не підтвердив документально.
Колегією суддів встановлено, що платник податку надав пояснення та первинні документи, облікові регістри та інші бухгалтерські документи в обґрунтування наявності легітимних підстав для виписки податкової накладної, однак податковий орган визнав їх недостатніми при цьому не вказавши які саме пояснення та документи належить подати додатково, що не відповідає п.9 Порядку №520.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що п.9 Порядку №520 передбачає прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної виключно у тому випадку, якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Таке формулювання передбачає попередню обізнаність платника податків про ті пояснення та документи що додатково необхідні податковому органу для підтвердження саме тої інформації, що містить виключно податкова накладна.
Так, відповідно до підпункту 61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому у даному випадку в процедурі податкового контролю слід відмежовувати документальну перевірку, в тому числі, і окремої господарської операції, від перевірки інформації, зазначеної у податковій накладній.
Тобто в межах податкового контролю виписки та реєстрації податкової накладної податковий орган повинен перевірити виключно наявність підстав та правильність її виписки.
Колегією суддів встановлено, що платник податків на вимогу податкового органу в підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, надав пояснення та документи, достатні для повної перевірки господарської операції в межах здійснення якої, виписана податкова накладна, в реєстрації якої відмовлено. Такі пояснення та документи беззаперечно підтвердили наявність обов'язку платника податку виписати та зареєструвати податкову накладну, а тому підстави приймати рішення про відмову в реєстрації були відсутніми.
Суд апеляційної інстанції стверджує, що зміст п.9 Порядку №520, який передбачає відмову в реєстрації податкової накладної у випадку, якщо платник податків не надасть додаткового пояснення та документів, також повинен тлумачитись податковим органом в системному зв'язку із іншими нормами. Маючи чітко визначену компетенцію та функції, здійснюючи податковий контроль за правильністю дій платника податку у конкретній ситуації, податковий орган обмежений метою такого контролю у відповідних правовідносинах та повинен уникати надмірного формалізму.
Довільне тлумачення п.9 Порядку №520 у спосіб беззаперечної відмови в реєстрації податкової накладної у випадку, якщо платник податків не надасть додаткового пояснення та документів без вказання податковим органом їх видів, змісту, правової природи, використавши загальне формулювання, є використанням свого повноваження не з тією метою, з якою це повноваження надане.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, оспорюване рішення не містить мотивів наявності підстав неврахування наданих позивачем пояснень та долучених документів. Не містить також воно і вказівки та обґрунтування в частині того, які саме документи позивач склав з порушенням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів наголошує, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі відсутності в індивідуальному акті підстав його прийняття, чітких та зрозумілих мотивів, такий акт не може вважатися правомірним.
Оскаржуване в цій справі рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, його обґрунтованості, а тому є протиправним.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст судового рішення складений 23 квітня 2026 року.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв