про витребування доказів та продовження строку розгляду справи
Справа № 500/905/26
23 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні з власної ініціативи питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії № 084350006424 від 23.01.2026 ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди трудової діяльності з 19.02.2014 по 24.12.2021 на посаді дезактиваторниуом 2 групи дільниці з деактивації приміщень цеху дезактивації та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1- р/2020.
Позов обґрунтовано тим, що позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 084350006424 від 23.01.2026 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки на дату звернення ОСОБА_1 не досягнула встановленого законодавством пенсійного віку 60 років, тому право на призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.
Представник позивача не погоджується з таким рішенням відповідача та звертає увагу, що з 23.01.2020 (з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020) існують два Закони, що одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та пункт 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Вказані правові норми містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком № 1 щодо вікового цензу, який складає 45 років або 50 років відповідно.
Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, позивач вважає, що перевагу слід надати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для особи, а саме пункт “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними, який передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Позивач стверджує, що відповідачем проігноровано факт того, що ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки з 19.02.2014 до теперішнього часу працює в Акціонерному товаристві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на посаді дезактиваторником 3 групи дільниці з дезактивації приміщень цеху дезактивації, що передбачена Списком № 1. Тобто дотримані умови для призначення пенсії на пільгових умовах. Проте оскаржуваним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, через що позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Одночасно цією ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, зобов'язано відповідача у строк для подання відзиву подати до суду всі матеріали, що стосуються предмета позову, в тому числі матеріали відмовної пенсійної справи позивача, а також розрахунок зарахованого страхового стажу, розрахунок пільгового страхового стажу, у тому числі до 01.04.2015, довідку форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а ще - пояснення щодо умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Ухвала доставлена відповідачу в електронний кабінет 25.02.2026. У строк, встановлений судом, відповідач подав до суду відзиву на позовну заяву, проте витребуваних судом доказів не надано, а також відсутні пояснення пояснення щодо умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Вимоги ухвали суду від 25.02.2026 відповідачем невиконані, причин невиконання вимог ухвали суду відповідач не повідомив.
Ознайомившись з мотивами позову та доказами долученими позивачем, суд дійшов висновку про необхідність повторного витребування у відповідача доказів, які стосуються предмета позову, зокрема матеріалів відмовної пенсійної справи позивача, а також розрахунок зарахованого страхового стажу, розрахунок пільгового страхового стажу, у тому числі до 01.04.2015, довідку форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а ще - пояснення щодо умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та їх дотримання заявницею.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною третьою статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною п'ятою статті 159 КАС України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Відсутність витребуваних доказів, які стосуються предмета позову унеможливлює встановлення судом усіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини дев'ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, коли у суду відсутні достатні докази для з'ясування усіх обставин у справі через ненадання їх учасниками справи та вжиття заходів для їх витребування, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи, але не більш як на 30 днів.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 80, 248 КАС України, суд
Повторно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області у строк до 05.05.2026 надати суду всі матеріали, що стосуються предмета позову, зокрема матеріали відмовної пенсійної справи позивача, а також розрахунок зарахованого страхового стажу, розрахунок пільгового страхового стажу, у тому числі до 01.04.2015, довідку форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а ще - пояснення щодо умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та їх дотримання заявницею.
Продовжити строк розгляду адміністративної справи на строк до тридцяти днів.
Копію ухвали направити відповідачу для виконання, позивачу - для відому.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 23 квітня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.