Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 квітня 2026 року № 520/2626/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною діяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про розшук ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11.12.2020 позивача виключено з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" в редакції Закону №2232-ХІІ від 05.12.2020 (як особа, що була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину). Після того як позивачем було завантажено додаток "Резерв +", за результатами оновлення даних виявлено, що в реєстрі відсутня інформація стосовно виключення з військового обліку. Крім того, наявна інформація стосовно порушення правил військового обліку та розшуку ТЦК від 24.06.2025. 23.07.2025 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою внесення інформації в реєстр "Оберіг" стосовно виключення з військового обліку на підставі відповідного запису у військово-обліковому документі. Оскільки вказана заява не була розглянута відповідачем, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №520/23777/25, ІНФОРМАЦІЯ_2 22.01.2026 розглянуто заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку та зазначено, що підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як особу, яка була раніше засудженою до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, відповідно до рішення суду, відсутні. Крім того, відповідачем в Єдиний державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесені відомості про порушення позивачем правил військового обліку. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернуся з даним позовом до суду.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що згідно Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного №ТП 4/60 від 11.12.2020, ОСОБА_1 11.12.2020 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з п.п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (в редакції Закону від 05.12.2020).
23.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив внести актуальні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки згідно з інформацією у додатку "Резерв +" позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних.
Однак, відповідь позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2 надано не було.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №520/23777/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.07.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, у відповідності до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, з урахуванням висновків суду та встановлених судом під час розгляду цієї справи обставин.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №520/23777/25 набрало законної сили 19.12.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі №520/23777/25 22.01.2026 розглянуто заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку та зазначено, що підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як особу, що була раніше засудженою до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, відповідно до рішення суду, відсутні.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовозобов'язаний ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, оскільки з 04.12.2025р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 як внутрішньо переміщена особа. Але ОСОБА_1 не став в семиденний строк з дати взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.
В зв'язку з чим, ІНФОРМАЦІЯ_5 направлене повідомлення до Національної поліції України для здійснення його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає, що вказані дії ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними, в зв'язку чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною першою статті 2 Закону №2232-XII установлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За приписами статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).
Згідно із частинами п'ятою, восьмою, дев'ятою статті 5 Закону України від 16.03.2016 №1951-VІІІ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - №1951-VІІІ) органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього регламентовано статтею 37 цього ж Закону, яка на даний час передбачає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 37 Закону № 2232-ХІІ з урахування внесених змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, чинних з 18.05.2024 (далі Закон №3633-ІХ) зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України:
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
які зараховані до військового оперативного резерву;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
За нормами частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (з урахування внесених змін Законом №3633-ІХ) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ до внесення змін Законом № 3633-IX, тобто до 18.05.2024, передбачала, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Отож, у зв'язку із прийняттям Закону № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини шостої було виключено.
Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, з 18.05.2024 редакція частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Більш того, з цього часу передбачена можливість призову на військову службу під час мобілізації осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що з огляду на наведені вище положення Закону № 2232-ХІІ (в редакції Закону № 3633-IX) та Порядку № 560, незважаючи на те, що позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), у зв'язку зі зміною законодавства з 18.05.2024 він підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою його було виключено з військового обліку.
З прийняттям нової редакції статті 37 Закону № 2232-ХІІ виникли нові правовідносини, пов'язані з новими підставами виключення з військового обліку.
Відповідно до абзацу дев'ятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Позивач відповідає цьому критерію взяття на облік як військовозобов'язаного.
При цьому, нова редакція цієї статті від 18.05.2024 не змінила правовідносин, які мали місце до того, а встановила нові правовідносини у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з цієї дати.
Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік. На переконання суду, нове взяття на військовий облік, слід розглядати не як продовження попередніх правовідносин під час дії яких особа була виключена з військового обліку, так як ці правовідносини завершились, а як нові правовідносини, які виникли на підставі нової норми права.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв правомірно, отже підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 3 ст.33 Закону №2232-XII встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Частинами 8,9 ст.5 Закону №1951-VIII встановлено, що органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.
До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Отже, суд зазначає, що відповідач наділений повноваженими вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і щодо порушення правил військового обліку.
Стосовно посилань позивача на те, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, отже є особою, яка не вчиняла правопорушень передбачені за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП та відповідно, що відсутні були підстави для звернення відповідача до органів та підрозділів, що входять до системи поліції.
Суд зазначає, що не вирішує в цій справі питання наявності в діяв позивача ознак адміністративного правопорушення, а також вини позивача в адміністративному правопорушенні.
Відповідно до ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При цьому відповідно до положень ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487).
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє стверджувати, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені відповідними повноваженнями звертатись до органів Національної поліції з приводу доставлення осіб, які порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також встановлені правила військового обліку, з метою примусової їх доставки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вказані доводи позивача суд не приймає до уваги.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дії відповідача в даних правовідносинах.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами існування порушення його прав.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява є необґрунтованою, отже не підлягає задоволенню.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»); надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував існуючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини; у достатньому поза розумним сумнівом обсязі виклав власні мотиви тлумачення змісту належних норм права, оцінки обставин справи та аргументів сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.
Розподіл судових витрат має бути проведений відповідно до ст.ст.132-139 КАС України.
Керуючись ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.