23 квітня 2026 р. № 400/7431/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005
доОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 748 967,36 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 748967,36 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 377422,50 гривень, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №350714292404 вiд 06.03.2025, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №349914292404 вiд 06.03.2025 та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №351214292404 вiд 06.03.2025.
На адресу відповідача, зазначену у відповіді №1581868 від 18.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру направлялось повідомлення про розгляд справи, однак повернуто з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 08.07.2021 у справі № 400/1885/19, від 29.08.2022 у справі № 522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу 23.04.2026 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до вимог ст. 262 КАС України.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області та як платник податків має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи слідує, що позивачем прийнято податкове повідомлення рішення №350714292404 вiд 06.03.2025, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 377422,50 гривень, що складається з 301938 гривень основного платежу та 75484,50 гривень штрафних санкцій.
Також позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №349914292404 вiд 06.03.2025, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 342533,17 гривень, що складається з 299816,47 гривень основного платежу, з якого було сплачено 5628,55 гривень, залишок складає 294187,92 гривень та 48345,79 гривень штрафних санкцій. Та податкове повідомлення-рішення №351214292404 вiд 06.03.2025, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 29011,15, що складається з 24984,71 гривень основного платежу, з якого було сплачено 2,38 гривень, залишок складає 24982,33 гривень та 4028,82 гривень штрафних санкцій.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача та були ним отримані, на підтвердження чого позивачем надано поштове повідомлення про вручення.
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідач не скористався наведеними вище правами, не звернувся до контролюючого органу із заявою, не оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена наведеним вище податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
З урахуванням наведеного, у відповідача наявний податковий борг податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 748967,36 гривень.
У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 16.05.2025 р. №0006881-1303-1429, яка була повернута з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 748967,36 (сімсот сорок вісім тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень тридцять шість копійок) гривень, з яких 377422,50 гривень податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на користь державного бюджету, 342533,71 гривень податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на користь рахунку розмежування казначейства та 29011,15 гривень військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на користь державного бюджету.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 23.04.2026