23 квітня 2026 р. № 400/13879/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаЦентрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18, оф.5, м. Миколаїв, 54006,
треті особиВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправною та скасування постанови від 14.05.2025 року ВП № 77663540; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач, Відділ), третя особа військова частина НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнюючої позовної заяви, просить:
"визнати протиправною та скасувати постанову від 25.03.2024 Центрального ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 77663540 згідно з виконавчим листом по адміністративній справі № 400/1674/24 виданий 03.03.2025 року, та повернути виконавчий лист до Центрального ВДВС у м. Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшого виконання"."
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що у державного виконавця не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27.05.2025 № 1461/5 відповідача введено до складу Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
У відзиві представник відповідача вказав на те, що державний виконавець діяв на підставі норм Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).
Позивач скористався правом подати відповідь на відзив. Третя особа пояснень не надала.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністртаивного суду від 21.06.2024 у справі № 400/1674/24 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період лікування після поранення з розрахунку 100000,00 грн. пропорційно, за період з 01.08.2023 року по 09.12.2023 року, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Виконавчий лист судом видано 03.03.2025.
01.04.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвою С.С. відкрито виконавче провадження № 77663540 з виконання вказаного виконавчого листа.
15.04.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвою С.С. на підставі статей 63, 75 Заокну № 1404 накладено на відповідача штраф у розмірі 5100 грн.
29.04.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвою С.С. на підставі статей 63, 75 Заокну № 1404 накладено на відповідача штраф у розмірі 10200 грн.
11.05.2025 військова частина НОМЕР_1 направила до Відділу лист, в якому повідомила, що на виконання рішення суду було здійснено нарахування додаткової грошової винагороди за період лікування, а саме з 01.08.2023 по 09.12.2023.
14.05.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвою С.С. на підставі статей 39, 40 Закону № 1404 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з невиконанням боржником рішення.
Державним виконавцем вказано, що за невиконання без поважних причин рішення на військову частину НОМЕР_1 було накладено штраф у розмірі 5100 грн, та в подальшому винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. 14.05.2025 державним виконацем надіслано до Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області повідомлення про вчинення посадовими особами військової частини кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.
Керуючись пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вважаючи такі дії Відділу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною третьою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом, а, згідно з частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вказано у статті 1 Закону № 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а пунктом 1 частини другої цієї ж статті визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виходячи з цього, дії Відділу мали бути спрямовані на примусове виконання рішення суду, тобто, на проведення військовою частиною НОМЕР_2 та виплати.
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2025 рішення суду було виконано частково та виготовлено довідку-розрахунок щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди.
Доказів виплати відповідних сум матеріали виконавчого провадження не містять. Отже, рішення суду виконано не було.
Наслідки скасування судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження врегульовані статтею 41 Закону № 1404, відповідно до якої у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
З урахуванням цього, суд визнав, що вимоги про зобов'язання суду повернути виконавчий лист для подальшого виконання є безпідставною.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участю третьої особи військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 14.05.2025 Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 77663540 за виконавчим листом у адміністративній справі № 400/1674/24.
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна