23 квітня 2026 року справа №320/60605/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» (адреса 02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради 7, 44054982) до Головного управління ДПС у місті Києві (адреса 04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка 33/19, ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби (адреса 04053, Україна, місто Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» (адреса 50014 м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1, ЄДРПОУ 00130850) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Суть спору та процесуальні дії у справі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві , Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії № 13263290/44054982 від 11.09.2025 року з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2024, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю “Юніверсал Машинері» (Код ЄДРПОУ: 44054982), на суму 16067873,76 грн. (ПДВ: 2677978,96 грн.);
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 18.11.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “Юніверсал Машинері» (Код ЄДРПОУ: 44054982), на суму 16067873,76 грн. (ПДВ: 2677978,96 грн.), датою фактичного її подання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.
Позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог уповноважений представник позивача зазначає, що 28.12.2023 між ТОВ «Юніверсал машинері» та АТ «Криворізька Теплоцентраль» укладено договір купівлі-продажу ESF-KRCHP-UM-011/123-12-2023, предметом якого є відчуження двох дизельних генераторів загальною вартістю 16 067 873,76 грн з ПДВ. Позивач вказує, що вказані генератори були ввезені на митну територію України у встановленому законом порядку, що підтверджується митною декларацією ІМ40АА. На виконання умов договору позивач 18.11.2024 здійснив поставку товару на користь покупця, що підтверджується видатковою накладною №7 та актом приймання-передачі від тієї ж дати. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором у частині поставки товару. Позивач також зазначає, що грошові зобов'язання за договором були виконані шляхом перерахування коштів іншою особою на його рахунок в іноземній валюті у визначені дати, що підтверджується банківськими виписками. У зв'язку із здійсненням господарської операції позивач, виконуючи вимоги статті 201 Податкового кодексу України, подав на реєстрацію податкову накладну №1 від 18.11.2024. Разом з тим, позивач зазначає, що квитанцією від 17.12.2024 відповідач повідомив про зупинення реєстрації податкової накладної та запропонував надати пояснення і копії документів для прийняття рішення щодо її реєстрації. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» вказує, що на виконання зазначених вимог у встановлений строк ним подано пояснення та копії документів, зокрема договір, митну декларацію, первинні документи щодо поставки товару, банківські виписки та інші документи, які підтверджують здійснення господарської операції. Попри це, рішенням комісії відповідача №13263290/44054982 від 11.09.2025 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави надання документів, складених із порушенням законодавства, а також з посиланням на те, що позивач не спростував критерії ризиковості платника податку. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» зазначає, що скористався правом адміністративного оскарження цього рішення, однак рішенням за результатами розгляду скарги її залишено без задоволення з мотивів ненадання певних первинних документів. У зв'язку з викладеним Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» вважає рішення комісії відповідача протиправним та необґрунтованим.
07.01.2026 року уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві скористався правом на подання письмового відзиву на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд заявлені позовні вимоги позивача залишити без задоволення. Комісією ГУ ДПС у м. Києві під час опрацювання документів, поданих платником податку разом із повідомленнями, встановлено факт складання ТОВ «Юніверсал Машинері» податкових накладних/розрахунків коригування. Водночас відповідач вказує, що платником податку подано копії документів, складених із порушенням вимог законодавства. Додатково відповідач зазначає, що позивачем не спростовано критерії ризиковості, яким він відповідає відповідно до рішення про відповідність критеріям ризиковості від 23.06.2022. Уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві зазначає, що первинний документ є документом, який містить відомості про господарську операцію, а відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону саме первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. При цьому такі документи повинні відповідати умовам договору, в межах якого здійснюється відповідна операція. Відповідач вказує, що за результатами оцінки наданих позивачем документів не встановлено фактичного руху активів у процесі здійснення господарської операції, а також реальних змін майнового стану платника податку та наявності зв'язку між придбанням товару чи послуги і господарською діяльністю платника. Відповідач також зазначає, що надані позивачем документи мають шаблонний характер та лише формально фіксують операцію, водночас відсутні документи, які у звичайній господарській практиці відображають її зміст, обсяг, час та місце здійснення, зокрема заявки, рахунки-фактури, специфікації, прайси, сертифікати тощо. Відповідач наголошує, що обов'язок підтвердження реальності господарської операції шляхом подання повного пакета документів покладається на позивача. Також відповідач зазначає, що позивач як суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність на відповідному ринку, обізнаний з особливостями здійснення таких операцій та документообігу, а відтак має можливість визначити та подати належний перелік документів, що супроводжують такі операції, для цілей реєстрації податкової накладної.
07.01.2026 року уповноважений представник Державної податкової служби України скерував письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд заявлені позовні вимоги позивача залишити без задоволення. Відповідач 2 зазначає, що ТОВ «Юніверсал Машинері» подало до контролюючого органу копії документів, складених із порушенням вимог законодавства. Додатково відповідач вказує, що платником податку не спростовано критерії ризиковості, яким він відповідає відповідно до рішення про відповідність критеріям ризиковості від 23.06.2022. Відповідач наголошує, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, з метою належного адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України. З урахуванням наведеного відповідач зазначає, що позивачем не дотримано вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у частині надання письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а також у частині надання належних копій документів.
07.01.2026 року до суду надіслано відповідь на відзив.
Позивач зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо неподання нібито необхідного переліку документів є необґрунтованими, оскільки такий перелік не був конкретизований відповідачем ані під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, ані у відзиві на позовну заяву. На думку позивача, наведене додатково підтверджує безпідставність оскаржуваного рішення.
Позивач звертає увагу, що відповідач у відзиві зазначає про можливість платника податку самостійно визначати достатній перелік документів для реєстрації податкової накладної з огляду на обізнаність щодо змісту господарських операцій, тому позивач вважає, що ним було подано належний та достатній перелік документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції купівлі-продажу рухомого майна, включаючи всі етапи договірних відносин із третьою особою: укладення договору, виконання грошових зобов'язань та фактичну поставку і передачу товару. Позивач зазначає, що укладений договір відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України презюмується правомірним, а документи, складені на його виконання, відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують виконання зобов'язань сторонами, зокрема щодо передачі генераторів та здійснення оплати. Крім того, позивач наголошує, що подані відповідачу документи, які також надані суду разом із позовною заявою, є належними та достатніми, відповідають вимогам законодавства і підтверджують реальність господарської операції. На переконання позивача, їх належний розгляд мав би бути підставою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. У зв'язку з викладеним позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі відповідно до поданого позову у справі № 320/60605/25.
Окрім цього, 07.01.2026 року до суду подано заяву про залишення без розгляду відзиву відповідача на позовну заяву, яка обґрунтована тим, що відповідач пропустив встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву. При цьому позивач звертає увагу, що відповідач не порушував питання про поновлення пропущеного процесуального строку та не навів жодних поважних причин такого пропуску. У зв'язку з викладеним позивач вважає наявними підстави для залишення відзиву відповідача без розгляду.
У вказаний строк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» не надала суду пояснення на позовну заяву без поважних причин.
У матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, що свідчить про отримання відповідачем 22.12.25 року копії ухвали суду про відкриття провадження, у її електронний кабінет.
Будь-яких заяв від третьої особи не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
Вирішуючи подану позивачем заяву про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву відповідача, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 8 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій з-поміж іншого зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Згідно з частинами п'ятою і шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Статтею 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду доставлена в Електронні кабінети сторін 12.12.25 00:27 через систему «Електронний суд».
Відповідно, днем вручення цієї ухвали суду є 12.12.25. Строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтується, закінчився 29.12.2025 року.
Сторона відповідача скерувала відзив через систему «Електронний суд» 05.01.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку.
Водночас, суд враховує усталену практику Верховного Суду (зокрема ухвалу Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі №990/413/24) про те, що під час вирішення питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Відповідно до частини п'ятої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
На переконання суду, незначний пропуск строку на подання відзиву не є співмірним з таким наслідком, як розгляд позовної заяви без урахування позиції відповідачів у спірних правовідносинах та унеможливлення з'ясування всіх обставин у справі, що є складовою принципу офіційного з'ясування обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про залишення відзиву на позов без розгляду.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлені судом обставини.
28.12.2023 між ТОВ «Юніверсал машинері» та АТ «Криворізька Теплоцентраль» укладено договір купівлі-продажу ESF-KRCHP-UM-011/123-12-2023, предметом якого є відчуження двох дизельних генераторів моделі 1500 GF загальною вартістю 16 067 873,76 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до митної декларації ІМ40АА ТОВ «Юніверсал машинері» ввезло на територію України зазначені генератори, серійні номери FM15CNGSB036278HJ та FM15CNGSB036279HJ, які є предметом зазначеного договору.
Судом встановлено, що 18.11.2024 позивачем на виконання умов договору здійснено відвантаження товару на користь АТ «Криворізька Теплоцентраль», що підтверджується видатковою накладною №7 від 18.11.2024 та актом приймання-передачі товару від тієї ж дати, відповідно до якого товар передано позивачем та прийнято покупцем.
На виконання умов договору грошові зобов'язання за АТ «Криворізька Теплоцентраль» були виконані іншою особою шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в іноземній валюті у сумах 298 000 євро (15.01.2024), 40 000 євро (10.06.2024) та 123 400 євро (13.12.2024), що підтверджується банківськими виписками.
ТОВ «Юніверсал машинері» на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України подав на реєстрацію податкову накладну №1 від 18.11.2024, складену за результатами зазначеної господарської операції.
Квитанцією від 17.12.2024 відповідачем повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про її реєстрацію, зокрема договори (у тому числі зовнішньоекономічні контракти) з додатками, довіреності та акти щодо повноважень осіб, первинні документи щодо постачання, придбання, зберігання і транспортування товарів, навантаження та розвантаження, складські документи, інвентаризаційні описи, рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції (сертифікати, декларації, паспорти якості) та інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.
Згідно з рішенням відповідача від 17.12.2024 реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, визначених пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, у зв'язку з відповідністю платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.
05.09.2025 ТОВ «Юніверсал машинері» подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Судом встановлено, що вказане повідомлення стосується податкової накладної №1 від 18.11.2024, складеної на покупця АТ «Криворізька теплоцентраль», з обсягом постачання 13 389 894,80 грн та сумою ПДВ 2 677 978,96 грн. У поданих поясненнях зазначено про укладення 28.12.2023 між ТОВ «Юніверсал машинері» та АТ «Криворізька теплоцентраль» договору купівлі-продажу, на підставі якого здійснено відчуження дизельних генераторів моделі 1500 GF із серійними номерами FM15CNGSB036278HJ та FM15CNGSB036279HJ.
Рішенням комісії відповідача №13263290/44054982 від 11.09.2025 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 18.11.2024 з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а також у зв'язку з неспростуванням критеріїв ризиковості.
ТОВ «Юніверсал машинері» подало скаргу на рішення комісії регіонального рівня від 11.09.2025 №13263290/44054982 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.11.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У скарзі позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної квитанцією від 17.12.2024 ним було подано пояснення та копії документів, зокрема договір купівлі-продажу від 28.12.2023, видаткову накладну, акт приймання-передачі товару від 18.11.2024, банківські виписки та інші документи, які, на його думку, підтверджують факт здійснення господарської операції, включаючи поставку товару, його прийняття покупцем та проведення розрахунків. У скарзі позивач додав, що надані ним документи є достатніми та такими, що відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим просив скасувати рішення комісії регіонального рівня та здійснити реєстрацію податкової накладної.
Рішенням №37076/44054982/2 від 19.09.2025 скаргу залишено без задоволення. Підставою для залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання та/або придбання товарів (послуг), їх зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), а також рахунків-фактур (інвойсів), актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм і галузевої специфіки, накладних.
Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання зобов'язань передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Юніверсал машинері» подало на реєстрацію податкову накладну № 1 від 18.11.2024, яка стосувалася вищезазначеної господарської операції із купівлі-продажу рухомого майна, дизельних генераторів, серійний номер FM15CNGSB036278HJ та № FM15CNGSB036279HJ.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені норми податкового законодавства конкретизуються у нормах постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затверджені Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 3,5 Порядку зупинення №1165, Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 10 млн. гривень; значення показника D, становить більше 0,05, значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; тощо.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків використовуються показники, визначені п. 2-1 даного Порядку.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно п. 8 цього Порядку платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг і ;Про електронні довірчі послуги (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).
Відповідно до п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).
Згідно з п. 10 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 11 вказаного Порядку № 520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути конкретно вказані (підкреслені).
Первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до висновку про його протиправність.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що невідповідність вимог контролюючого органу при зупиненні реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог, які не є чітко та зрозуміло сформульованими.
Згідно з п.11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Судом встановлено, що податкова накладна №1 від 18.11.2024 складена позивачем за фактом постачання дизельних генераторів на користь АТ «Криворізька теплоцентраль».
У подальшому позивачем отримано квитанцію від 17.12.2024 про зупинення її реєстрації з відміткою про те, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки вона складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також із пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про її реєстрацію.
Таким чином, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної визначено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Разом з тим суд встановив, що зазначена квитанція містить пропозицію надати пояснення та копії документів із наведенням переліку можливих документів, зокрема договорів, первинних документів щодо постачання, зберігання і транспортування товарів, розрахункових документів, банківських виписок, документів щодо підтвердження відповідності продукції та інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, однак не містить конкретизації вичерпного переліку документів, які контролюючий орган вважає необхідними та достатніми саме для прийняття рішення щодо реєстрації цієї податкової накладної.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку №1 до Порядку № 1165.
Згідно з п. 8 додатку 1 Порядку № 1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Таким чином, суд звертає увагу контролюючого органу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Суд звертає увагу, що надіслана позивачу квитанція містить пропозицію надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, з метою розгляду питання про її реєстрацію або відмову в такій реєстрації, однак не містить конкретизації переліку документів, які є необхідними та достатніми для прийняття відповідного рішення контролюючим органом.
Отже, під час зупинення реєстрації податкової накладної відповідач-1 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає приписам п.п. 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Як було встановлено, на виконання вимог рішення відповідача від 17.12.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної від 18.11.2024, у передбачений законом строк, ТОВ «Юніверсал машинері» через електронний кабінет платника податків надало пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема: 1)договір купівлі-продажу ESF-KRCHP-UM-011/123-12-2023 від 28.12.2023; 2)митна декларація ІМ40АА; 3)видаткова накладна № 7 від 18.11.2024; 4)акт приймання-передачі товару від 18.11.2024; 5)виписка по рахунку від 15.01.2024; 6)виписка по рахунку від 10.06.2024; 7)виписка по рахунку від 13.12.2024; 8)Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (для відображення повноважень керівних органів на ТОВ “Юніверсал машинері» та АТ "Криворізька Теплоцентраль").
Водночас, зазначені документи та пояснення не були враховані контролюючим органом, який не надав належної оцінки поданим матеріалам, що підтверджують реальність та економічний зміст операцій, відображених у спірних податкових накладних.
Суд звертає увагу, що можливість виконання платником податку обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Правова позиція подібного змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19.
Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо необхідного переліку документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до застосування суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, маючи на меті реєстрацію ПН.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №500/1836/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 460/8040/20).
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Як встановлено, відповідачами не обґрунтовано, чому надані пояснення та докази не були враховані при прийнятті рішення, не надані докази розгляду та оцінки цих доказів на засіданні Комісії.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №0340/1641/18, від 11 липня 2023 року у справі № П/811/1153/17 зроблено висновок, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних повинне містити чіткі підстави для такої відмови.
Водночас, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Регіональної комісії не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Зазначене породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку Товариством як платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про наявність у нього права на складання податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги і цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, що підтверджується квитанцією № 249, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 гривень підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.
У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» (адреса 02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради 7, 44054982) до Головного управління ДПС у місті Києві (адреса 04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка 33/19, ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби (адреса 04053, Україна, місто Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» (адреса 50014 м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1, ЄДРПОУ 00130850) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії № 13263290/44054982 від 11.09.2025 року з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2024, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" на суму 16 067 873,76 грн (шістнадцять мільйонів шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят три гривні 76 копійок) (ПДВ: 26 779 78,96 грн (два мільйони шістсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 96 копійок).
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 18.11.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» на суму 16 067 873,76 грн (шістнадцять мільйонів шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят три гривні 76 копійок) (ПДВ: 26 779 78,96 грн (два мільйони шістсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 96 копійок).
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» (адреса 02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради 7, 44054982) понесені ним судові витрати у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (адреса 04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка 33/19, ЄДРПОУ 44116011).
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.