про залишення скарги без руху
23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 944/2231/25
провадження № 51-2838 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу/повідомлення про злочин ОСОБА_4 на судові рішення стосовно нього,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга/повідомлення про злочин ОСОБА_4 від 09 квітня 2026 року, яка по своїй суті є черговою касаційною скаргою.
Зі змісту мотивувальної частини скарги вбачається, що ОСОБА_4 посилається на вчинення неправомірних дій стосовно нього, а також наводить відповідні обґрунтування незгоди з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 березня 2025 року (справа № 463/2469/25), вироком суду та ухвалами у справі № 944/2231/25.
При цьому просить :
- згідно з вимогами статей 65-1, 66, 67 Закону направити матеріали зазначеної справи № 944/2231/25 разом з матеріалами, витребуваними по зазначеній справі, з організації Яворівський районний суд Львівської області і Львівський апеляційний суд, провівши повну перевірку всіх документів, відеопротоколів, які в них знаходяться, і визначити правосуб'єктність усіх учасників, зазначених в ухвалах по даній справі, піддавши їх під дію статей 154-158, 155-1, 480-483, 55, 56 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та ст. 53-53-9 Закону, взяти під варту на час зазначеного розслідування;
- згідно з вимогами КПК та Закону на основі ч. 10 ст. 216, статей 339, 154-158, 155-1, 480-483 КПК та ст. 65-1 Закону особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і їх керівник мають в першу чергу виконати вимоги ч. 1 ст. 80 КПК з подальшим відстороненням від службових обов'язків, так як являються співучасниками корумпованого бандформування, виявленого автором в ході журналістського розслідування по кримінальній справі № 42024100000000123 (і інших), та інкримінуванні їхніх дій по статтях 109, 111, 27, 28, 255, 256, 120, 127, 135, 146, 146-1, 147, 170, 171, 190, 343, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1, 353, 355-358, 364, 364-1, 365, 365-3, 366, 367, 368, 369, 369-2, 371-374, 376, 376-1, 380, 382-384, 386, 387, 396, 400-1, 402-403, 426, 426-1, 442-1, 446 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», статей 65-1, 66, 67 Закону України «Про журналістську діяльність» №540/97-ВР, Римського Статуту, міжнародну конвенцію «Про захист усіх осіб від насильницьких зникнень», враховуючи вимоги статей 65-1, 66, 67 Закону визнати всі рішення, правочини(ухвали, вироки) в справі № 463/2469/25 та справі № 944/2231/25 незаконними та нікчемними, а дії підписантів кримінальними корупційними, з подальшим взяттям даних осіб під варту, призначивши перевірку їх діяльності по ст. 65-1 Закону згідно з вимогами призначеними Кабінетом Міністрів України. А також сприяти негайному звільненню з полону автора, а також ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ;
- згідно з вимогами ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 130-1 КПК автора має бути нараховано по два мільйони американських доларів (по курсу НБУ за 2026 рік) за кожен день окремо, за перебування в ЛУВП-19 і по п'ятсот тисяч американських доларів за кожну з викритих автором корупційних схем та підпільних казино (зазначених попередньо);
- згідно з вимогами ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 130-1 КПК ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , фігурантів ухвали справа № 461/1690/25 від 05 березня 2025 року, через викрадення їх під час зазначеного розслідування по вині фігурантів розслідування, то їм має бути призначена виплата по десять мільйонів американських доларів (по курсу НБУ за 2026 рік) кожному. А в разі їх загибелі або зникнення то рідним має бути виплачено по сто мільйонів американських доларів (по курсу НБУ за 2026);
- згідно з вимогами статей 55, 56, ч. 3 ст. 60, 223, 245-1 КПК та статей 53-53-9 Закону всі слідчооперативні, розшукові і інші процесуальні дії, в ході слідства по кримінальній справі № 42024100000000123 і інших (зазначених вище) проводити в присутності автора безпосередньо.
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 КПК, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Згідно зі статтею 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте висунуті ОСОБА_4 вимоги в прохальній частині касаційної скарги не узгоджуються із положеннями вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, та такі процесуальні дії не належать до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.
Наводячи відповідні обґрунтування незгоди з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 березня 2025 року (справа № 463/2469/25), вироком суду, ОСОБА_4 не зазначає у чому саме полягають зазначені ним порушення та не вказує вимог щодо цих рішень, чим допустив суперечності та неузгодженість своєї позиції.
Посилаючись на незаконність ухвал у справі № 944/2231/25, ОСОБА_4 взагалі не конкретизує з якими саме ухвалами він не погоджується та не долучає їх до поданої касаційної скарги.
Також не наводить обґрунтувань, як зазначені ним доводи та вимоги у касаційній скарзі узгоджуються з положеннями ст. 424 КПК з огляду на те, що предметом перегляду суду касаційної інстанції можуть бути ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
При цьому ОСОБА_4 , наводячи доводи щодо судового рішення у виді вироку, взагалі не зазначає у якому кримінальному провадженні він був ухвалений, яким судом, та чи був вказаний ним вирок предметом перегляду суду апеляційної інстанції. Також ОСОБА_4 не долучає зазначений вирок і до матеріалів поданої ним скарги.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначитися з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, серед іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
Відповідно до положень статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_4 вказує про порушення його прав, вчинення неправомірних дій щодо нього, його колег, проте, всупереч вищезазначеним положенням, не вказує у касаційній скарзі на конкретні порушення закону, які, на його думку, допущено судом (судами) при його (при їх) постановленні, що могло б бути підставами для скасування або зміни судових рішень, та не зазначає, яким чином вказані порушення перешкодили чи могли перешкодити суду (судам) ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Суд звертає увагу ОСОБА_4 на те, що положеннями ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовано повноваження Верховного Суду.
Повноваження Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду врегульовані ст. 1, а також Главою 32 КПК.
При цьому чинними нормами КПК не передбачено розгляду судом касаційної інстанції повідомлень про злочин. Такі повідомлення можуть бути направлені лише до відповідних правоохоронних органів, в межах їх компетенції.
Крім того, долучаючи до касаційної скарги копію ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року, якою було задоволено скаргу ОСОБА_8 на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_4 не вказує яким чином зазначена ухвала стосується його інтересів, з огляду на положення п. п. 1, 3 ст. 425 КПК, та який процесуальний статус він має у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З огляду на зазначене, колегія суддів уважає за необхідне встановити ОСОБА_4 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ним ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
При повторному зверненні до суду ОСОБА_4 має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_2 ОСОБА_3